Біологія. Комплексний довідник – підготовка до ЗНО та ДПА
СИСТЕМА ОРГАНІЧНОГО СВІТУ
Царство Тварини
Підцарство Багатоклітинні
Тип Хордові
Клас Кісткові риби
Кісткові риби мають скелет, який частково чи повністю складається з кісткової тканини, мають зяброві кришки та плавальний міхур. Запліднення переважно зовнішнє, тобто відбувається у воді. Самиці відкладають ікру, із якої виходять личинки. Мешкають у всіх типах водойм, живлення різноманітне – як тваринною, так і рослинною їжею.
Тіло кісткових риб умовно
Тіло кісткових риб вкрите лускою. З ростом риби на лусках наростають річні шари, за якими можна визначити вік риби.
Скелет кісткових риб формується із кісток. Більшість кісток розвивається на місці хрящів. Скелет складається з хребта, черепа та скелета плавців. Хребет представлений хребцями, що утворилися
У більшості видів риб у ротоглотковій порожнині міститься велика кількість зубів, розташованих не лише на щелепах, але й на інших кістках цієї порожнини. За допомогою зубів риби утримують здобич і подрібнюють їжу. Ротоглоткова порожнина веде до стравоходу. Перетравлення їжі починається у шлунку і триває у кишечнику. Серед кісткових риб є хижаки, рослиноїдні або види зі змішаним типом живлення.
Плавальний міхур характерний для більшості кісткових риб, дозволяє їм перебувати на різних глибинах. Являє собою виріст кишечнику, заповнений сумішшю газів. У деяких риб (коропових, оселедцевих) він з’єднаний трубкою з кишечником, у більшості риб втрачає зв’язок із кишечником. У його стінках багато капілярів, через які відбуваються зміни об’єму газів. Коли риба занурюється, тиск води на її тіло збільшується, і частина газів із міхура переходить у кров, внаслідок чого міхур зменшується в об’ємі. При цьому питома вага тіла риб збільшується, це сприяє її зануренню. Під час спливання спостерігається зворотний процес. Сталий об’єм міхура дозволяє рибі триматися на певній глибині без втрат енергії, оскільки при цьому риба має таку саму питому вагу, що й вода.
Орган дихання риб – зябра, які складаються із скелетних елементів – зябрових дуг, що входять до складу черепа, та м’яких утворів – зябрових пелюсток і зябрових тичинок. Риба заковтує воду, яка потрапляє в глотку, а звідти через зяброві щілини, розташовані між зябровими дугами, – назовні. Зяброві тичинки розташовані з внутрішнього боку кожної зябрової дуги. Вони утворюють цідильний апарат, що перешкоджає виходу поживних частинок із глотки разом із водою. З іншого боку кожної дуги лежать червоні зяброві пелюстки, пронизані капілярами, де відбувається газообмін.
Кровоносна система замкнена. Є двокамерне серце, через яке тече венозна кров, одне коло кровообігу. По черевній аорті та черевній вені проходить венозна кров, а по спинній аорті – артеріальна.
Видільна система кісткових риб представлена стрічкоподібними нирками. Є сечоводи, які відкриваються назовні позаду анального та статевого отворів.
У риб добре розвинений головний мозок, що складається з п’яти відділів: довгастий мозок, мозочок, проміжний мозок та середній мозок, передній мозок; особливо добре розвинений мозочок, що відповідає за координацію рухів. Передній мозок здебільшого є нюховим аналізатором; він маленький і не має кори. Очі не мають повік, риби бачать на невелику відстань. Ніздрі ведуть у замкнений мішок, де містяться рецептори нюху. Смакові рецептори розташовані в ротовій порожнині, а також на Всій поверхні тіла, так само як і рецептори дотику. Орган бічної лінії розташований з боків тулубної і хвостової частин тіла риби. Являє собою ряд отворів, що ведуть у заповнений слизом канал, у якому розташовані рецептори, що сприймають силу і напрям коливання води. У задній частині черепа риби розташоване внутрішнє вухо, не сполучене з зовнішнім середовищем.
Нерест – це певна послідовність безумовних рефлексів (інстинкт) та фізіологічних процесів у риб, спрямована на розмноження. Більшість риб нереститься в тих самих водоймах, у яких живе. Деякі риби для нересту мігрують з річок у море (річковий вугор) або з морів у річки (осетер, севрюга, лосось, кета, горбуша). Такий вид риб називаються прохідним. Кісткові риби – роздільностатеві тварини. Під час нересту (самки виділяють ікринки, а самці поливають їх молочком, що містить сперматозоїди. Отже, у кісткових риб спостерігається зовнішнє запліднення. У заплідненій яйцеклітині відбувається подрібнення, у результаті чого виникає багатоклітинний зародок та прикріплений до нього жовтковий мішок із запасними речовинами. Через деякий час з ікринки виходить личинка. У неї є хорда і немає парних плавців. Потім личинка перетворюється на малька, який схожий на дорослу рибу, і поступово виростає.
Ряд Кистепері. У 1938 р. в Індійському океані, поблизу узбережжя Африки, був виловлений екземпляр невідомої доти риби завдовжки 150 см і масою 57 кг. Вона була названа латимерією. Другий екземпляр цієї риби був виловлений у 1952 р. Латимерія є нащадком викопних кистеперих риб, які жили у прісних водоймах в умовах нестачі кисню. Внаслідок цього у давніх кистеперих риб разом із зябрами утворилася легеня з виросту у кишечнику. Таким чином, у них було подвійне дихання.
Ряд Дводишні. У наш час відомо 6 видів. Поширені у прісних водоймах Австралії (рогозуб), Африки (протоптер), Південної Америки (лусковик). Мають одну чи дві легені, які забезпечують їм атмосферне дихання. Легеневе дихання допомагає дводишним рибам переносили пересихання водойм або нестачу кисню у воді.
Ряд Осетроподібні. Належать до кісткових риб, оскільки мають зяброві кришки та плавальний міхур, хоча мають хрящовий скелет. Тіла хребців відсутні: хорда зберігається все життя. Замість луски вздовж тіла йде 5 рядів кісткових конічних пластинок, між ними розкидані дрібніші кісткові пластинки. Більшість є прохідними рибами (осетер, севрюга, стерлядь, білуга тощо). Промислові риби дають чорну ікру та м’ясо, що має високу харчову цінність.
Ряд Лососеподібні. Мають тіло округлої форми. Характерною ознакою є наявність особливого жирового плавця, який розташований на спинному боці тіла перед хвостовий плавцем. У нього немає променів. Більшість видів лососеподібних – прохідні риби (сьомга, кета, горбушу), але ряд видів постійно живе у прісних водоймах (форель, омуль). Лососеподібні – промислові риби, яіких цінують за високоякісне м’ясо і червону ікру.
Ряд Коропоподібні. Переважно річкові риби. Плавальний міхур у них з’єднаний з кишечником, у багатьох (сазан) є| парні органи дотику поблизу рота – вусики. Зубі в на щелепах немає або ж вони погано розвинені. Є глоткові зуби для подрібнення їжі. Живляться водною рослинністю та безхребетними тваринами. Цінні промислові риби – лящ, карась, плітка, сазан (дикій короп). Свійський короп – найпоширеніший в Україні вид, що вирощується в ставках господарств.
Ряд Оселедцеподібні. Мають сполучений із кишечником плавальний міхур, на щелепах розташовані дрібні зуби. Переважно морські види, що тримаються стаями та живляться планктонними тваринами. Це важливі проміслові риби – різні види оселедців, тюльки, шпроти тощо.
ЦЕ ЦІКАВО
Нерідко назви риб вдало відображають особливості їхньої будови, забарвлення і поведінки. Деякі назви вказують на схожість форми тіла риби або окремих його частин з різними предметами: з робочими інструментами – молот-риба, риба-пилка, сокирка-риба, ніж-риба) з музичними інструментами: ліра-риба, гітара-риба, дудка-риба, труба-риба; з багатьма іншими предметами: ліхтар-риба, куля-риба, ключ-риба, меч-риба, шабля-риба, спис-риба, гірбалет-риба. Особливості голови та їі окремих органів відображено в таких назвах: великорот, довгорил, широкорот, трубкорот: лопатоніс, веслоніс, гостроніс, носач, лобань.
Тривалість життя риб різна: хамса, тюлька живуть 3-5 років, оселедці – 15-18, тріска – до 25, сом – 50-80, білуга – до 100 років.
Серед прісноводних та прохідних риб є велетні. Наприклад білуга, яка досягає 9 м завдовжки, її маса 1560 кг. Пігмеєм серед риб вважається бичок пандака з Філіппінських островів. Довжина його тіла менше 1 см. В Америці модниці не так давно носили у вухах кришталеві сережки, у яких плавали і крихітні рибки.