Конгломерати

Конгломерати (лат. conglomeratus – зібраний, ущільнений) – одна з форм монополістичних (у т. ч. олігополістичних) об’єднань, за якої об’єднуються компанії різних галузей господарства, не пов’язаних між собою виробничою і технологічною спільністю (функціональною залежністю), внаслідок чого здійснюється насамперед об’єднання капіталів (власності) різних компаній, які перебувають під єдиним фінансовим контролем переважно великого банку. До К. входять промислові компанії, підприємства сфери послуг, банки, страхові компанії. Важливою

особливістю розвитку К. є недовговічність існування частини з них та примусовий характер об’єднання капіталів у формі поглинань, що здійснюються з участю могутніх банків та інших фінансових інститутів. Найпоширеніший метод “поглинання” – скуповування контрольного пакета акцій на біржі. Якщо підприємства стали збитковими, керівництво К. може позбутися їх і перетворитися на багатогалузевий концерн, підприємства якого мають виробничу і технологічну спорідненість. Причинами виникнення
К. є тактика податкових маніпуляцій (збитковість підприємств до їх приєднання давала можливість К. списувати їх збитки зі своїх прибутків і таким чином зменшувати суму податків); намагання спекулятивно підвищувати курс акцій прибуткових компаній на фондовій біржі; особливості антимонопольного законодавства, зокрема заборона абсолютної 100% монополізації виробництва та ін. Певна кількість К. з часом перетворилася на міжнародні монополії, що свідчило про посилення інтернаціоналізації виробництва. Гігантські К. стають поступово центрами фінансово-промислових груп.




Конгломерати