МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ
Розділ 3
БІОГЕОЦЕНОТИЧНИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ ТА МІСЦЕ ЛЮДИНИ В НЬОМУ
3.5. Медична арахноентомологія
3.5.3. Клас Комахи (Insecta)
3.5.3.8. Міази
Розрізняють декілька видів міазів за локалізацією паразитів. Найчастіше трапляються кишкові міази, тканинні (доброякісні і злоякісні), уринарні міази.
Кишковий міаз виникає у разі попадання в кишківник разом з продуктами харчування личинок кімнатної, домової мухи, дрозофіли тощо. Як правило, зараження відбувається випадково при недотриманні правил зберігання
Тканинні міази викликаються, головним
Злоякісний міаз найчастіше викликається личинками вольфартової мухи. Вольфартова муха відкладає до 100 живих личинок на шкіру та слизові оболонки тварин і людей. Зараження відбувається тільки на відкритому повітрі, через те що вольфартова муха не залітає у закриті приміщення. Личинки через пошкодження шкіри та слизові оболонки проникають вглиб тканин. Руйнація тканин відбувається механічно та за допомогою ферментів, які виділяють личинки, що супроводжується некрозом з подальшим гангренозним процесом. При масивному ураженні захоплюються великі ділянки тканин з проникненням личинок до кісток. Перебіг злоякісного міазу може ускладнитися за рахунок приєднання бактеріальної мікрофлори.
Доброякісні міази розвиваються за рахунок паразитування поодиноких личинок. Найчастіше цей вид міазу викликається личинками оводів.
Шлунковий овід коней відкладає личинки на волосся людей. Личинка проникає у шкіру, утворюючи хід довжиною до 5 см, що супроводжується сильним свербінням і має вигляд подряпини. Термін паразитування – до двох місяців. Лікування – хірургічне.
Личинки підшкірного овода рогатої худоби здатні проникати через непошкоджені шкірні покриви і поступово мігрують. У місці знаходження личинки утворюється безболісний набряк. Термін зараження – літо-осінь. Лікування – хірургічне.
Порожнинні оводи живородні. Самки на льоту випускають личинок у ніздрі, очі тварин, іноді людей. При потраплянні в очі личинки можуть розвиватися не тільки під кон’юнктивою та в слізному мішку, але й уражувати очне яблуко, що призводить до сліпоти. Потрапивши в ніздрі, викликають риніт, що супроводжується рясними виділеннями і головним болем.
Уринарний міаз. Виникає у тих випадках, коли личинки потрапляють у сечовивідний канал і в подальшому мігрують по сечостатевих шляхах.
Міази також поділяють на випадкові, факультативні й облігатні.
До випадкових відносять кишкові та уринарні. їх викликають личинки кімнатної, домової, сірої, зеленої, синьої м’ясних мух. Потрапивши в шлунково-кишковий тракт із зниженою кислотністю з їжею чи водою, личинки призводять до запальних процесів. Діагноз ставлять за знаходженням личинок у блювотних чи калових масах.
Факультативні міази виникають при впорскуванні комахами личинок або відкладанні яєць у рани, ніздрі, вуха. Личинки живляться некротизованими тканинами і не завдають шкоди, за винятком потрапляння їх у ніс, очі, вухо.
Облігатними називають міази, що викликаються мухами, у яких розвиток личинок відбувається лише в тілі людини чи тварини.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)