Мета: дати уявлення про спільне і відмінне у розмовній і музичній мовах, про інтонацію як основу розмовного та музичного висловлювань.
Уведення до теми доцільно побудувати за принципом “від розмовної мови – до музичної”, оскільки особливості і будова першої вже відомі школярам. Для цього у підручнику запропоновано фрагмент тексту пісні “Бабак” Л. Бетховена, структура якого дає змогу дітям легко поділити вірш на фрази та речення:
Із краю в край невтомно йду,
І мій бабак зі мною.
Надвечір дім собі знайду,
І мій
Наступний етап – слухання твору “Бабак” у вокальному, а потім інструментальному виконанні – дає змогу відчути структурну схожість розмовної та музичної мов.
Для більш точного емоційно-образного аналізу пісні Л. Бетховена вчитель має знати деякі відомості щодо її створення.
Текст, покладений в основу твору, було написано німецьким поетом Й. Гете у 1774 р. для п’єси “Ярмарок у Плундерсвайлері”. Він узагальнює образ дуже поширених у тодішній Німеччині савоярів – безпритульних дітей-жебраків, які заробляли собі їжу, виступаючи з дресированими бабаками (часто
Вражений майже цирковою майстерністю й водночас злиденним життям дітей-савоярів, Гете увів до сюжету п’єси образ селянського хлопчика, що виступає з бабаком під пісню “Пройшов багато я країн”. У 1792 році Л. Бетховен написав до цього вірша музику, яка стала відома як пісня “Бабак”, а згодом – як інструментальна п’єса. У першому виданні твору (1805) було наведено лише слова першого куплету і приспіву. А повний текст пісні (у російському перекладі) такий:
1. По разным странам я бродил
И мой сурок со мною,
И весел я, и счастлив был,
И мой сурок со мною!
Припев:
И мой всегда, и мой везде,
И мой сурок со мною.
2. Из края в край вперед иду,
Сурок всегда со мною,
Под вечер кров себе найду,
Сурок всегда со мною.
Припев.
3. Кусочки хлеба нам дарят,
Сурок всегда со мною.
И вот я сыт, и вот я рад,
И мой сурок со мною.
Припев.
4. Подайте грошик нам, друзья,
Сурок всегда со мною.
Обедать, право, должен я
И мой сурок со мною.
Припев.
5. Мы здесь пробудем до утра,
И мой сурок со мною.
А завтра снова в путь пора,
Сурок всегда со мною.
Припев.
Після ознайомлення з твором Л. Бетховена вчитель пропонує дітям наспівати мелодію та допомагає зробити висновок: розмовна та музична мова схожі насамперед будовою (слова-мотиви, фрази, речення).
Наступний етап опрацювання теми дає змогу виявити інтонаційну спільність читання та співу. Вчитель пропонує дітям прочитати текст сучасної поспівки “Санчата”, виразно виділяючи голосом питальні та стверджувальні інтонації (для рівномірного чергування яких ми спеціально відредагували текст).
Відчути й наочно простежити відтворення цих інтонацій у музичній мові діти можуть під час розучування мелодії, рух якої (висхідний за звуками мажорного тризвуку та поступовий низхідний до тоніки) школярі показують рукою за схемою:
Поняття про інтонацію (відоме учням з уроків читання) актуалізуємо, виразно промовляючи разом із учнями речення “Мова та музика схожі” за схемою на с. 71. За бажанням, цією вправою можна не завершити, а попередити розучування поспівки “Санчата”.
Розширити уявлення про розмаїття музичних інтонацій допоможе ознайомлення з фортепіанними п’єсами М. Степаненка “Дражнилка” та “Скривдили”. Під час слухання творів визначаємо зображальні та виражальні інтонації, а також інтонаційне зерно кожної п’єси.
Тематично спрямованою є пісня для розучування Миколи Ведмедері на слова Володимира Кленца “Наша мова” – музично-поетична розповідь про безцінний скарб українського народу.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)