НАДКЛАС РИБИ (PISCES) – ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ (METAZOA)

Довідник з біології

ТВАРИНИ

ЦАРСТВО ТВАРИНИ

ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ (METAZOA)

НАДКЛАС РИБИ (PISCES)

Риби – надклас щелепноротих хребетних. Відомі з девону. Знаходяться в стані вираженого біологічного прогресу. Поширені повсюдно: населяють прісні і морські водоймища. Налічується понад 20 тис. видів (близько 50 % усіх сучасних хребетних).

Основні ароморфози надкласу: парні кінцівки; щелепи із зубами; двокамерне серце; наявність внутрішнього вуха.

Морфофізіологічна характеристика надкласу. Особливості будови і функцій

органів риб, їх екології та поведінки тісно пов’язані з життям у воді. Риби значно розрізняються за розміра­ми, забарвленням, будовою, фізіологією. Довжина тіла може бути менше 1 см. і більше 20 м., маса варіює від 1,5 г. до 12-14 т. Форма тіла у риб обтічна. Тіло підрозділяється на голову, тулуб і хвіст. Шкіра покрита лускою і має залози, які виділяють слиз. Слиз зменшує тертя тіла об воду і захищає шкірні покриви від проникнення бактерій. Органи руху – плавники. Парні грудні та черевні плавники забезпечують збереження рівноваги тіла. Непа­рні плавники – спинний, хвостовий і анальний. Хвостовий плав­ник служить для поступального руху і виконує роль керма.

Скелет у риб хрящовий або кістковий. Осьовий скелет у за­родків представлений хордою. Вона зберігається в дорослому ста­ні у хрящових, осетрових і дводихаючих риб. У більшості риб хо­рда замінюється хребтом, який складається з 39-42 хребців. Ко­жний хребець представлений тілом і відростками. Відділи скеле­та: скелет голови (череп), тулуба (тулубний і хвостовий відділи хребта), скелет непарних і парних плавників і їх поясів.

Рис. 76. Різні типи форми тіла риб: 1 – стрілоподібний (сарган); 2 – торпедоподібні (скумбрія); 3 – сплюснутий з боків (лящ); 4 – тип місяця-риби (місяць-риба); 5 – тип камбали (камбала); 6 – змієподібний (вугор); 7 – стрічкоподібний (оселедцевий король); 8 – кулястий (козубенька); 9- плоский (скат).

Череп у риб хрящовий або кістковий, у ньому найбільш розвинений вісцеральний відділ. Скелет зябрового апарату утворюють зяброві дуги і зяброві кришки. Щелепи мають конічні зуби, які служать для утримання здобичі. У тулубному відділі до хребців прикріпляються ребра, які на черевній стороні закінчуються вільно. Скелет плавників представлений кістковим або хрящо­вим променями. Скелет служить захистом для внутрішніх органів і опорою для м’язів.

М’язова система риб зберігає метамерну будову і нагадує м’язову систему ланцетника. Найбільш розвинені м’язи спинної частини тіла. Вони розташовуються під шкірою і прикріпляються безпосередньо до кісток скелета. Разом з ним вони забезпечують рух тіла, плавників, щелеп і зябрових кришок.

Повторна порожнина тіла риб, в якій розташовуються всі внутрішні органи, знаходиться під хребтом у тулубному відділі.

Риби різноманітні за способом живлення (планктофаги і бентофаги, детритофаги, фітофаги і хижаки). Травна система почи­нається ротовим отвором. Розвинений щелепний апарат і зуби. Язик і слинні залози відсутні. З ротової порожнини їжа потрапляє через глотку в стравохід і шлунок. Тут починається її травлення під дією шлункового соку. Закінчується воно в тонкій кишці, куди поступає з печінки жовч і виділяються ферменти підшлункової залози. Поживні речовини всмоктуються в кров, а неперетравлені залишки через товсту кишку й анальний отвір викидаються назовні.

Органи виділення – дві тулубні стрічкоподібні нирки, розта­шовані під хребтом. Сеча по сечоводах проникає у сечовий міхур, а потім виводиться назовні через самостійний отвір.

Кровоносна система риб замкнена. Коло кровообігу одне. Сер­це двокамерне, має один шлуночок і одне передсердя. Воно містить венозну кров. Венозна кров із серця проникає в зябра, де насичу­ється киснем, а потім до всіх органів тіла. Кров розносить поживні речовини і здійснює газообмін. Серце скорочується рідко і слабко – 20 ударів на хвилину. Обмін речовин відбувається поволі, тому температура тіла риб залежить від навколишнього середовища. Риби є холоднокровними (пойкілотермними) тваринами.

Риби дихають розчиненим у воді киснем, органи дихання – зябра (branchiae). Справа і зліва в стінці глотки є 5-7 зябрових щілин. Вони підтримуються зябровими дугами, на яких розташо­вані зяброві пелюстки. Зовні зябра прикриті зябровими кришка­ми. Кровоносні судини утворюють у зябрах густу мережу капіля­рів. Газообмін відбувається в кровоносних капілярах зябрових пелюсток. Частково в газообміні бере участь плавальний міхур (vesica natatoria). Він розташовується уздовж хребта в порожнині тіла і виконує функцію гідростатичного, а в деяких і дихального органу. Кров капілярів стінок пузиря поглинає з нього або виді­ляє у нього газ, що викликає зміну питомої ваги риби і дозволяє їй або опускатися на глибину, або спливати. За допомогою плава­льного пузиря риби можуть усилювати видавані ними звуки. У деяких риб плавальний пузир пов’язаний із кишечником через спеціальний протік (так звані відкритопузирні риби), у інших цей зв’язок втрачений (закритопузирні риби); іноді пузир укладений у кісткову капсулу.

Центральна нервова система риб представлена головним і спинним мозком. Головний мозок розташовується в черепній ко­робці і має 5 відділів: передній мозок з нюховими долями, промі­жний, середній, мозочок і довгастий, перехідний у спинний мо­зок. Найбільш розвинений у риб мозочок, який забезпечує коор­динацію рухів, і середній мозок, де знаходяться зорові центри. Добре розвинені органи чуття. Очі мають кришталик майже ку­лястої форми, пристосований для зору на близькій відстані (зір часто відсутній у глибоководних і печерних риб). Попереду очей є ніздрі, які ведуть у замкнуті нюхові мішки. Орган слуху та рівно­ваги представлений внутрішнім вухом. Завдяки густині води звукові хвилі передаються через кістки черепа і сприймаються органами слуху. Дотикові клітини розташовані по всій поверхні тіла. Органи смаку – смакові нирки – знаходяться в ротовій по­рожнині й на поверхні тіла. Специфічний орган чуття риби – бі­чна лінія, за допомогою якої риба визначає напрям руху води. Це спеціальний канал, який проходить з боків тіла від голови до хво­стового плавника, в якому знаходяться чутливі клітини. Канал сполучається із зовнішнім середовищем численними дрібними отворами.

Більшість риб різностатеві; є і гермафродити (морський ка­рась). Жіночі статеві органи – яєчники, чоловічі – сіменники. Гонади мають вивідні протоки. Запліднення відбувається у воді. Самка мече ікринки, а самець виділяє на них сім’яну рідину, що містить сперматозоїди. Розвиток відбувається з неповним пере­творенням. З яйця (ікринки) виходить личинка – мальок. На вигляд вона дуже нагадує ланцетника. Осьовий скелет у неї за­кладається у вигляді хорди, центральна нервова система трубчас­та. У міру розвитку личинки хорда перетворюється в хребет, а нервова трубка диференціюється на головний і спинний мозок. У гупій і мечоносців має місце живородіння.

У риб спостерігається складна поведінка, заснована на безу­мовних рефлексах. В експерименті у них можливе вироблення умовних рефлексів. Якщо під час годування акваріумних риб включати лампу, то через деякий час риби збиратимуться біля годівниці тільки на включення лампи. У багатьох риб, які відкладають малу кількість ікринок, виражена турбота про потомство: самець трьох-голчастої колюшки будує гніздо, охороняє ікринки, вентилює плавниками воду; самець морського коника вино­шує ікринки в особливій сумці, розташованій на черевній стороні тіла.

Класифікація. Залежно від способу життя й особливостей зо­внішньої і внутрішньої будови у надкласу Риби виділяється 2 кла­си: 1. Хрящові риби (Chondrichthyes). 2. Кісткові риби (Osteichthyes) (складають 96 %).