Економічна безпека підприємства
Розділ 3. ЕКОНОМІЧНА РОЗВІДКА
(економічне шпигунство)
3.3. Методи шпигунства (методи збирання інформації)
3.3.2. Напівлегальні методи збору інформації
Як уже зазначалося, ці методи збору інформації найчастіше стосуються моральної норми міжособистісних взаємин, етики менеджменту і підприємництва. Тому їх не прийнято представляти сторонньому погляду. Арсенал напівлегальних методів збору інформації досить широкий. Серед них можна виділити такі, як бесіди з фахівцями конкурента в неофіційній
Бесіди з фахівцями
Найпростіший і безневинний спосіб одержати цікавлячу інформацію – це поговорити з фахівцем конкурента в неофіційній обстановці (на прийомі, за сніданком, вечерею, на відпочинку тощо). Головне – створити невимушену обстановку, без видимої цікавості викликати співрозмовника на розмову щодо проблеми, яка цікавить,
Основне завдання – знайти працівника з персоналу конкурента, що ще не навчився мовчати. Як звертає увагу В. Суворов, люди більше страждають від того, що наявні в них думки, ідеї ніхто не слухає. Тому, якщо ви готові і вмієте слухати, шанс одержати інформацію цим способом істотно підвищується. Спочатку бесіди, зрозуміло, можна імітувати своє прагнення “висловитися з наболілого питання”, але потім треба різко звільнити поле дії особі, яка вас цікавить.
Неправдиві конкурси і наймання
Наступний напівлегальний спосіб одержати інформацію – неправдиві переговори з конкурентом про купівлю його продукції, патенту, ліцензії, ноу-хау з наступним відмовленням. Під час переговорів цілком природним виглядає цікавість до особливостей продукту, технології, винаходу і т. ін. У такий спосіб сто років тому японці “купували” в англійців кораблі, поки останні не зрозуміли, в чому справа і підкинули першим дезінформацію, у результаті чого побудований японцями зразок корабля перевернувся догори кілем при спуску.
Великі можливості одержання інформації про конкурента дають помилкові конкурси й оголошення про наймання. Спочатку виявляться фахівці – носії інформації, що цікавить розвідку, у фірмі конкурента. Потім вивчаються всі його особисті дані: професійний рівень кваліфікації, здібності і обдарування, захоплення, моральне обличчя, родинний стан, коло друзів, спосіб життя і т. ін. Усі ці дані оцінюються з погляду можливості одержання інформації протягом неправдивих переговорів.
Фахівці конкурента ретельно вивчаються, виділяються їх “болючі місця”, на основі яких готується індивідуальний план неправдивого конкурсу чи переговорів про наймання. Наступний етап – встановлення контакту з об’єктом розвідки.
Оголошення про конкурс дає більш широкі можливості подання необхідної інформації. Якщо адресат не відгукнувся на оголошення про конкурс, звістка про конкурс доводиться через родичів, друзів, адвокатів, лікарів, що лікують, перукарів, офіціантів і т. ін., тобто через тих, з ким він спілкується.
Значною мірою сказане відноситься і до несправжніх наймів, Фахівець, прагнучи одержати вигідну посаду, не робить внутрішнього опору видачі інформації. Однак це зовсім не означає, що всі питання можна ставити прямо. Напроти, це повинно бути завуальовані, непрямі питання, що підштовхують до необхідної відповіді.
Коли отримані тести, матеріали співбесід, наступним етапом є розшифровка отриманих відомостей.
Запрошення консультантів
Важливим джерелом напівлегальної інформації є фахівці, що працюють у державних органах влади і контролю (статистичних органах, органах санітарно-епідемічного контролю, пожежної охорони і т. д., місцевих і центральних органах влади).
Ще більші можливості одержувати конфіденційну інформацію напівлегальним шляхом можна через запрошення на роботу консультантів, які перебувають у стосунках з фахівцями посередницьких фірм, що обслуговують і вашого конкурента (постачальників, дистриб’юторів, брокерів, службовців банківських, страхових і транспортних кампаній і т. ін.). Сюди ж відносяться і спеціальні консалтингові фірми, працівники науково-дослідних установ, викладачі навчальних закладів.
Використання фондів і товариств
Великі можливості для напівлегального збору інформації мають різного роду фонди і товариства. Вони можуть розгортати збір даних у територіальному розрізі, вести персональну роботу. Наприклад, у сорокових роках такі відомі американські компанії, як “Дженерал електрик”, “Вес-тингауз” та інші, підтримували фінансово американську місію “Нові племена”, що вела роботу з християнізації племен, яких не торкнулась цивілізація, у 16 країнах Латинської Америки. Представники місії, як правило, розгортали свою роботу серед тих племен, що проживали на територіях з перспективними покладами корисних копалин.
Місії і фонди, залучаючи до своєї діяльності окремих осіб, мають можливість вигідно використовувати їхній інформаційний потенціал. Найчастіше до такого співробітництва залучаються колишні рядові службовці корпорацій, що опинились поза справами з виходом на пенсію. Якщо вищий управлінський персонал, як носій цінної інформації, навіть після виходу на пенсію залишається в корпорації в якості “радників”, почесних президентів, почесних голів, почесних членів спостережних та інших рад зі збереженням високих окладів, то про рядових службовців, що обслуговували інформаційні потоки корпорацій, як правило, забувають.
Зманювання провідних спеціалістів
Особливо варто зупинитися на такому напівлегальному методі збору інформації, як зманювання провідних спеціалістів конкурента.
– У 60-ті рр. Г. Форд II посварився з президентом власної фірми Лі Якоккою. Причиною сварки послугували перспективи розвитку політики автомобілебудування: поставляти на ринки “крейсери доріг” чи “малолітражки”? Ситуація повторилася як і на початку тридцятих років, коли батько Г. Форда II – Г. Форд І – віддав пальму першості переходу на плідні технології “Дженерал моторз”. Мабуть син хотів піти по стопах батька і знову подивитися, що вийде з переходом на виробництво “малолітражок” у свого конкурента, з чим принципово був незгодний Лі Якокка. В результаті сварки Лі Якокка виявився в кріслі президента, а потім і голови правління “Крайспер Корпорейшн”. Звичайно ж, з переходом президента секрети фірми “Форд Моторз”. перестали бути секретами для правління “Крайспер Корпорейшн”. Цей перехід обернувся Фордові втратою значної частки американського ринку легкових автомобілів (частка Форда скоротилася з ЗО до 25% – приблизно пів-мільйона автомобілів). У 1968 р. “Форд Моторз” переманила у “Дженерал Мотора” одного з її президентів, що опікував заводи “Шеврове” – С. Кнудсена разом із секретами “Дженерал Моторз” .
Використання жіночої краси
Не менш важливу роль у напівлегальних і нелегальних способах одержання необхідної інформації споконвічно відігравала жіноча краса. Суть проблеми полягає у використанні особливостей біологічної природи людини, коли гра на почуттях дає можливість “розв’язати язик” людині й одержати необхідну інформацію. Прикладів тут незліченна безліч і літературних, і історичних.
Жінки значною мірою є природженими мисливицями за чужими секретами. Мата Харі була знаменитою розвідницею, видаючи себе за індійську танцівницю. Зоя Рибкіна, відома як письменниця Воскресенська, виконала не один десяток найскладніших розвідувальних завдань.
З таким самим успіхом жіночі здібності в розвідці експлуатуються “сильною статтю”. В. Шелленберг описує успішну розвідку югославським військовим через любовні зв’язки з представницями “слабкої статі” у вищих колах гітлерівської Німеччини перед другою світовою війною.
Використання наукових зв’язків
Ще одним каналом збору інформації є наукові контакти. Конференції, симпозіуми, семінари і т. ін., що проводяться на міжнародному рівні, з успіхом можуть бути використані для одержання потрібної інформації.
Ще більше можливостей для одержання науково-технічної інформації існує при встановленні через фонди стипендій, грантів.
(2 votes, average: 3,50 out of 5)