Тема 1. УКРАЇНА В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (1939-1945). ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА (1941-1945)
§ 3. ЖИТТЯ МИРНОГО НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ В РОКИ ВІЙНИ
1. “Новий порядок”.
Таку назву отримала окупаційна політика нацистів на загарбаних територіях. Па теренах України вона визначалася генеральним планом “Ост”, який передбачав максимальне використання українських ресурсів, винищення всіх представників радянського керівництва, а також євреїв і циган. Населення, яке лояльно ставилося до нацистського режиму, могло існувати, працюючи на завойовників.
Історичне джерело
Після призначення на посаду рейхкомісар Е. Кох заявив своїм підлеглим: “Мене знають як жорстокого собаку. Саме тому мене призначено рейхскомісаром України. Наше завдання полягає у висмоктуванні з України всіх товарів, які можна захопити, без огляду на почуття, мораль і власність українців. Панове, я чекаю від вас найсуворішого ставлення до місцевого населення”.
Щоб встановити колоніальний режим і позбавити народ здатності до опору, необхідно було знищити його організації та провідників. Тому влада рейхскомісаріату розпустила всі українські громадські організації – від Червоного Хреста до спортивних клубів. Було припинено діяльність більшості оперних і драматичних театрів, інших мистецьких колективів. Із 1115 газет виходили друком лише 40, які суворо контролювалися цензурою.
Одночасно окупаційна влада намагалася підпорядкувати український народ своєму пропагандистському впдиву. Для цього нацистське командування створило спеціальний батальйон пропаганди під назвою “Україна”. Одночасно з правдивою інформацією про злочини більшовиків він поширював дезінформацію про події на фронтах, перехід окремих політиків на бік нацистів і т. п.
Колоніально грабіжницькою була й економічна політика гітлерівців. На окупованих територіях діяла розгалужена мережа заготівельних контор. Найактивнішим серед них було “Центральне торгове товариство Сходу”, яке відкрило в Україні 200 філіалів. За час окупації це товариство вивезло з України 9,2 млн т зерна, 622 тис. т м’яса, мільйони тонн іншої продукції.
Нацистська влада намагалася поставити українську економіку на службу Третьому рейху. Однак в умовах ведення бойових дій їм це вдавалося доволі складно. Якщо до війни в Донбасі видобувалося 95 млн т вугілля на рік, то в період окупаційного режиму цей показник знизився до 3-4,5 млн т. Подібна ситуація спостерігалася і в інших галузях промисловості.
До населення України гітлерівці ставилися як до дешевих трудових ресурсів. Уже 5 серпня 1941 р. в Україні була запроваджена трудова повинність, якій спочатку підлягали 18-45-річні представники місцевого населення, а невдовзі працювати були зобов’язані люди віком від 14 до 65 років. За рахунок українців нацисти прагнули компенсувати й нестачу робітників у Третьому рейху.
Характерною рисою “нового порядку” була кривава політика терору. У жовтні 1941 р. трагічна доля спіткала с. Обухівку Полтавської області. Усі його мешканці були розстріляні, а село спалене. За період окупації такі варварські акції були здійснені фашистами в 250 населених пунктах України. 7 грудня 1941 р. Гітлер підписав декрет “Ніч і туман”, яким передбачалося знищення кожного, хто б наважився чинити опір окупаційному режимові. Нацисти нехтували всіма нормами людської моралі. У Києві жертвами розстрілів стали майже 200 тис., а в Рівному 100 тис. мирних громадян. Сотні тисяч чоловік були знищені у Вінниці, Житомирі. Харкові, Полтаві та інших містах.
Політика “нового порядку” була спрямована на знелюднення території України та вивільнення “життєвого простору” для арійської раси. У липні
1942 р. Гітлер перемістив свою резиденцію зі Східної Пруссії в околиці м. Вінниці. У цьому зв’язку протягом 1942 р. на території площею 500 км2, що охоплю
Вала частини Вінницької та Житомирської областей, була створена “німецька переселенська округа Хегевальд”, яку заселили 9 тис. німців. За задумом окупантів вона мала стати “вістрям проникнення” колонізаційного потоку в Україну. Одночасно до 486 українських сіл було переселено 45 тис. німецьких колоністів (80-100 колоністів на село), які мали підготувати грунт для розширення цього потоку. Лише докорінний перелом у ході війни поклав край насильницькій колонізації України.
Окупаційний режим приніс мешканцям України голод і хвороби, штрафи й контрибуції, важкі податки та приниження людської гідності, масове зубожіння й перспективи вимирання.
(2 votes, average: 4,00 out of 5)