Опортунізм ❤️ Довідник з політології

Політологічний словник

Опортунізм (фр. opportunisme, від лат. opportunus – зручний, вигідний) – політика угодовства, пристосування, ухилення від різкого протистояння; конформізм, безпринципність, співробітництво з ідейним противником. Термін “О.” широко використовувався в ідейних спорах між комуністами і соціал-демократами наприкінці XIX і у XX ст. Він особливо активно застосовувався для оціночних характеристик політики та лінії поведінки ідейних противників марксизму – ленінізму, спрямованої на ревізію догматично витлумачених теоретичних

основ цього вчення. Представниками правого О., зокрема, вважалися Е. Бернштейн, К. Каутський, діячі 2-го Інтернаціоналу, російські меншовики як відступники від революційності у бік реформізму. До лівого О. зараховували троцькізм з його орієнтаціями на культ глобального насилля, гіперреволюційність, “світову пролетарську революцію” та інші різновиди так званого “лівого екстремізму”.

Починаючи з 70-х років XX ст., разом із втратою гостроти протистояння між комуністами й соціал-демократами, О. як визначальна характеристика діяльності певних політичних сил та їх ідеологічних орієнтацій

поступово втратив своє початкове значення.

Ленин В. И. Против ревизионизма: Сб. – М., 1958; Ленин В. И. Против догматизма, сектанства и “левого” оппортунизма: Сб. – М., 1964; Программные документы борьбы за мир, демократию и социализм. – М., 1961; Фостер У. 3. История трех Интернационалов. – М., 1959; За сплоченность международного коммунистического движения: Док. и материалы. – 2-е изд. – М., 1964; Очерк теории социализма. – М., 1989.

В. Горбатенко

(2 votes, average: 3,00 out of 5)

Опортунізм - Довідник з політології

Схожі записи:

Етатократія Політологічний словник Етатократія (etato-cracy, від фр. etat – держава і грецьк. kratos – влада) – 1) абсолютна, беззаперечна влада держави; 2) політика активної і ефективної...
МІФОЛОГІЯ ПОЛІТИЧНА МІФОЛОГІЯ ПОЛІТИЧНА – емоційно забарвлена свідомість, почуттєве уявлення про політичну дійсність, що витісняє реальне уявлення, справжнє знання. Сучасний політичний міф (про мудрого вождя, очікування змін,...
Галицько-Волинське князівство Політологічний словник Галицько-Волинське князівство – феодальна держава, спадкоємиця Київської Русі, утворилася в результаті об’єднання Галицького і Володимиро-Волинського князівств у 1199 р. князем Романом Мстиславичем. Г.-В....
Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) Політологічний словник Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) – статут ВООЗ прийнятий у 1946 р. на Міжнародній конференції з охорони здоров’я у Нью-Йорку, скликаній Економічною і...
Революція Політологічний словник Революція (фр. revolution, від лат. revolutio – переворот)- докорінна зміна політичного життя суспільства на основі реалізації можливостей революційної ситуації; докорінне перетворення структури влади...
Столипін Петро Аркадійович Політологічний словник Столипін Петро Аркадійович (1862, Дрезден, Німеччина – 1911, Київ, Україна) – російський державний діяч із старовинного дворянського роду, син генерала. Після закінчення Петербурзького...
Поняття політичної еліти Політологія ПРИКЛАДНА ПОЛІТОЛОГІЯ ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ, ПОЛІТИЧНІ ЕЛІТИ, ПОЛІТИЧНЕ ЛІДЕРСТВО 3. Поняття політичної еліти. Перші класичні концепції Різні суб’єкти політики справляють на політику неоднаковий вплив. Окремі...
Солдатенко Валерій Федорович Політологічний словник Солдатенко Валерій Федорович (13.04.1946, м. Селідове Донецької обл.) – дослідник політичної історії України. Доктор історичних наук (1981), професор (1986). Лауреат премії HAH України...
Лісовий Василь Семенович Політологічний словник Лісовий Василь Семенович (нар. 1937)- український філософ, політолог, культуролог. Колишній політв’язень. Відмінник освіти України. Закінчив Київський державний університет. Викладав філософію, працював в Інституті...
Етнокультурна політика Політологічний словник Етнокультурна політика – напрям державної діяльності і невіддільна складова офіційної культурної політики в Україні, спрямованої на відродження й розвиток культур етнокомпонентів українського соціуму...
Які типи виборчим систем є у світовій практиці? 61 Які типи виборчим систем є у світовій практиці? Виборча система – це сукупність установлених законом правил проведення виборів, регламентів здійснення конкретних процедур виборчої кампанії,...
Легіслатура Політологічний словник Легіслатура (від лат. legislator – той, хто пропонує законопроект) – 1) визначення законодавчого органу. В цьому значенні Л. України – Верховна Рада України....
Єллінек Георг Політологічний словник Єллінек Георг (1851-1911) – відомий німецький мислитель, правник, автор численних творів з державознавства, теорії права, серед яких – “Система суб’єктивного відкритого права”, “Загальне...
СОЦІАЛІЗМ СОЦІАЛІЗМ – учення про суспільний устрій, для якого характерний підхід до розв’язання всіх соціальних проблем з погляду суспільства як єдиного цілого. Основні тлумачення: 1) марксистське...
Імплементація Політологічний словник Імплементація (від лат. Impleo – виконувати, наповняти) – виконання, здійснення державами міжнародних правових норм. Передбачає втілення зобов’язань, узятих державами в міжнародних договорах, у...
Геополітичне поле Європи Політологія ГЕОПОЛІТИЧНИЙ ВИМІР СВІТУ ГЕОПОЛІТИКА В СУЧАСНОМУ СВІТІ 2. Геополітичне поле Європи Геополітична карта Європи складається як мінімум із трьох великих утворень (полів). Перше з...
Полонізація Політологічний словник Полонізація – політика насильницького впровадження польської мови, віри, культури (ополячення). П. на українській території розпочалась в XIV ст., коли внаслідок експансії Польщі їй...
Субетнос Політологічний словник Субетнос (лат. sub – під і грецьк. ethnos – народ)- локальна внутріетнічна група – частина етносу, яка вирізняється своїми господарськими, побутовими, культурними (у...
Навіщо потрібні вибори? 59 Навіщо потрібні вибори? Головним механізмом, що забезпечує процес функціонування системи соціального представництва, є вибори – демократичний спосіб здобуття влади, оновлення особового складу її органів...
Нові праві Політологічний словник Нові праві – дещо нечіткий термін для позначення групи мислителів, які в 1970 – 1980-х роках протистояли ідеям і практиці соціал-демократії, реалізованої в...
Лабріола Антоніо Політологічний словник Лабріола Антоніо (1843 – 1904) – італійський філософ – марксист. Народився на півдні Італії, навчався у Неаполітанському університеті. Основні твори: “В пам’ять про...
Аналітика Політологічний словник Аналітика (від грецьк. analitike – мистецтво аналізу) – 1) мистецтво розчленування понять, логіка (за Аристотелем); 2) систематичне вивчення, мистецтво аналізу. М. Головатий...
Меморандум Політологічний словник Меморандум (від лат. memorandum – те, що треба пам’ятати) – спеціальний дипломатичний термін, який означає письмову фіксацію заяви, зробленої в усній формі; 1)...
Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ) Політологічний словник Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ) – було утворене Генеральною Асамблеєю з 1 січня 1954 року. Діє на суто гуманній і...
Бухарін Микола Іванович Політологічний словник Бухарін Микола Іванович (1888 – 1938)- революціонер, політичний діяч, економіст, соціолог. Народився в сім’ї вчителів. Навчаючись у гімназії, в 1905 р. вступив у...
Протекція, протегування Політологічний словник Протекція, протегування (лат. protego – захищаю) – заступництво, підтримка впливової особи, прихильність до кого-небудь, яка полягає в сприянні влаштуванню справ, кар’єри, з порушенням...
Договір міжнародний (міждержавний) Політологічний словник Договір міжнародний (міждержавний) – угода між двома або кількома рівноправними державами або іншими суб’єктами міжнародного права, що встановлює їхні взаємні права й обов’язки...
Химера Політологічний словник Химера – неприродне поєднання в одному предметі елементів різних систем. В образотворчому мистецтві прикладом X. є образ демона, що поєднує голову лева, тулуб...
Національно-культурна автономія Політологічний словник Національно-культурна автономія – форма самоорганізації етнічних груп для збереження та розвитку їх самобутньої культури і забезпечення відповідних прав. На відміну від національно-територіальної Н.-к....
Однопалатна парламентська система Політологічний словник Однопалатна парламентська система – один із двох видів сучасної (після 1996 р.) структури законодавчого органу держави (інші види парламентів, що функціонували впродовж XX...
Картунов Олексій Васильович Політологічний словник Картунов Олексій Васильович (30.03.1940, с. Ново-Романівка Арзгірського р-ну Ставропольського краю Російської Федерації) – український історик – міжнародник, політолог та етнополітолог, кандидат історичних наук...
Вето Політологічний словник Вето (лат. veto – забороняю) – передбачений конституціями ряду країн акт, який зупиняє або не допускає набрання чинності законами та іншими нормативно-правовими актами...
Єдність дій Політологічний словник Єдність дій – гасло, що закликає до спільних дій (акцій) політичні угруповання, які належать переважно до лівого табору. М. Головатий...
Прудон (Proudhon) П’єр Жозеф Політологічний словник Прудон (Proudhon) П’єр Жозеф (15.01.1809, Безансон – 19.01.1865, Париж) – французький дрібнобуржуазний соціолог і публіцист, один з ідеологів анархізму. У філософії П. –...
Спенсер Герберт Політологічний словник Спенсер Герберт (1820 – 1903) – англійський філософ, соціолог, один з основоположників позитивізму. У творчій спадщині С. основне місце посідають: теорія соціальної еволюції,...