Історія економічних вчень
ПРЕДМЕТ, ЗАВДАННЯ І МЕТОДОЛОГІЯ ІСТОРІЇ ЕКОНОМІЧНИХ УЧЕНЬ
Основні напрями сучасної економічної теорії
Сучасна економічна теорія розвивається за такими основними напрямами: економічний лібералізм, репрезентований неокласичною теорією, неолібералізмом і сучасним монетаризмом, яким властиві заперечення необхідності масштабного державного втручання в економічне життя і віра у регулюючі можливості об’єктивного ринкового механізму; економічний дирижизм, представлений неокейнсіанством, вченням
До сучасних напрямів економічної думки відносять:
XIX неокласицизм – напрям, сформований у 90-х роках ст., що грунтувався на ідеях економічного лібералізму і принципах системного аналізу маржинальних (граничних) величин у дослідженнях мікроекономіки; нині до завдань цього напряму входить розв’язання макроекономічних питань і проблем регулювання економіки;
– неокейнсіанство – напрям,
– неоінституціоналізм – течія, що виникла в 60-70-ті роки XX ст., яка ставила економічні процеси в залежність від технократії (глибокого знання сучасної техніки) і роз’яснювала значення економічних процесів у соціальному житті суспільства;
– неолібералізм – економічне вчення про державне регулювання господарських процесів за підтримки державою вільної конкуренції підприємців та інших елементів економічного лібералізму.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)