Тема. ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК І РІЗНОМАНІТНІСТЬ ОРГАНІЧНОГО СВІТУ
УРОК 46. ПОЯВА ОСНОВНИХ ГРУП ОРГАНІЗМІВ НА ЗЕМЛІ ТА ФОРМУВАННЯ ЕКОСИСТЕМ
Цілі уроку: розглянути появу основних систематичних груп організмів на Землі, проаналізувати їх вплив на формування екосистем; розвивати логічне мислення; виховувати бережливе ставлення до природи.
Обладнання й матеріали: таблиці або слайди презентації із зображенням схем філогенетичних зв’язків основних таксонів живих організмів, геохронологічна шкала.
Базові поняття й терміни:
ХІД УРОКУ
I. Організаційний етап
II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів
Питання для бесіди
1. Коли зародилося життя на Землі?
2. Які особливості еволюції притаманні прокаріотичним одноклітинним організмам?
3. Які особливості еволюції притаманні еукаріотичним одноклітинним організмам?
4. Які особливості еволюції притаманні багатоклітинним організмам?
III. Вивчення нового матеріалу
Розповідь учителя з елементами бесіди Заповнення таблиці разом
Основні події в історії органічного світу
Ери та періоди геохронологічної шкали | Час, млн. років тому | Основні події |
Архейська ера | 3900-2500 | Поява життя, еволюція прокаріотичних організмів та екосистем |
Протерозойська ера | 2500-550 | Зміна атмосфери на кисневу завдяки діяльності фотосинтезуючих організмів. Виникнення еукаріотів (1600 млн. років тому), багатоклітинних організмів. Поява основних груп водоростей і найпростіших, предків грибів і тварин |
Палеозойська ера. Кембрійський період | 550-490 | Поява членистоногих, молюсків, червив, кишковопорожнинних, перших хордових. Поширення форм, які мають твердий скелет |
Ордовікський період | 490-443 | Поширення зелених і червоних водоростей, голкошкірих, членистоногих, молюсків, кишковопорожнинних |
Сілурійський період | 443-416 | Поява круглоротих і риб, поширення губок, вихід на сушу перших судинних рослин |
Девонський період | 416-360 | Виникнення плаунів, хвощів, папоротей і перших голонасінних рослин. Вихід на суходіл перших земноводних, виникнення павуків, кліщів, комах |
Кам’яновугільний період | 360-299 | Поява рептилій і хвойних голонасінних рослин, розквіт амфібій і вищих спорових рослин |
Пермський період | 299-251 | Наприкінці періоду відбувається найбільше вимирання в історії фанерозою. Зникло 90 % водних видів і 70 % наземних |
Мезозойська ера. Тріасовий період | 251-199 | Поява перших яйцекладних ссавців, динозаврів, літаючих рептилій, крокодилів і предкових форм птахів. З’являються двокрилі, прямокрилі й перетинчастокрилі комахи |
Юрський період | 199-145 | Розквіт динозаврів, морських і літаючих рептилій |
Крейдяний період | 145-65 | Поява й поширення покритонасінних рослин, виникнення змій та основних рядів ссавців. Наприкінці періоду – масове вимирання. Зникло 70 % водних видів і до 50 % наземних |
Кайнозойська ера. Палеогеновий період | 65-25 | Розквіт і поширення ссавців, птахів, комах, молюсків, покритонасінних рослин, поява рукокрилих |
Неогеновий період | 25-2 | Поява людиноподібних мавп і родини Люди |
Четвертинний період | 2 – наш час | Поява людини |
Живі організми завжди існували не поодинці. Вони були складовими екосистем, і виникнення нових форм часто призводило до значних змін у екосистемах. Перша екологічна катастрофа в історії нашої планети була пов’язана з діяльністю фотосинтетичних організмів. Спочатку вони утворювали невеликі угруповання, навколо яких середовище було насичене киснем. У цих умовах виживало небагато видів, бо кисень був сильною отрутою для організмів, пристосованих до життя в анаеробних умовах. Коли ж накопичення кисню в атмосфері досягло певної межі й атмосфера стала окисною, величезна кількість видів вимерла. Повністю змінилися біогеохімічні процеси і шляхи кругообігу елементів. Тепер уже анаеробні організми утворювали невеликі угруповання в недосяжних для кисню місцях.
Ще одним прикладом різкої зміни екосистем є пермсько-тріасове вимирання. Протягом пермського періоду голонасінні рослини зайняли всі водороздільні місцевості, на яких до того часу не могли рости вищі спорові рослини через дефіцит вологи. Це призвело до різкого зменшення стоку мінералів і поживних речовин у водні екосистеми внаслідок ерозії. До того ж, у цей час материки утворили єдиний материк Пангею, що значно скоротило довжину берегової лінії. Наслідком цих процесів і стало наймасовіше вимирання в історії фанерозою.
Аналогічна ситуація спостерігалася і в крейдяному періоді. Поширення покритонасінних рослин і утворення ними дернових покривів на поверхні грунту знову суттєво знизило потік мінералів і поживних речовин у водні екосистеми. Як наслідок – масове вимирання в першу чергу водних організмів. Наземні екосистеми постраждали значно менше, хоча й там формування екологічної форми дрібних рослиноїдних хребетних призвело до суттєвих наслідків. Завдяки постійній температурі тіла ссавці змогли еволюціонувати у дрібних травоїдних. Відповідно, з’явилися і дрібні хижаки, які ефективно на них полювали. Але не менш ефективно вони могли полювати й на молодих динозаврів.
IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів
Дати відповіді на питання:
1. Коли з’явилися основні систематичні групи?
2. Які особливості були притаманні екосистемам палеозою?
3. Які особливості були притаманні екосистемам мезозою?
V. Домашнє завдання
(2 votes, average: 5,00 out of 5)