ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ
У рок № 49
Тема: Приголосні тверді й м ‘ які, дзвінкі й глухі
Мета: поглибити знання учнів про тверді й м’які, дзвінкі та глухі приголосні; домогтися засвоєння особливостей вимови дзвінких і глухих приголосних; формувати орфоепічні навички; розвивати логічне мислення, фонематичний слух, пам’ять, культуру усного й писемного мовлення.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник.
Хід уроку
І. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних
Бесіда.
– Що є предметом вивчення фонетики?
– Що вивчає графіка?
– У чому полягає відмінність між звуком і буквою?
– Як утворюються звуки людського мовлення?
– З чого складається мовний апарат людини?
– Що є підставою поділу звуків на голосні та приголосні?
– Як утворюється голос? Унаслідок чого виникає шум?
– Чи однакову роль відіграють у творенні складів слова голосні й приголосні звуки?
– Чи може склад утворюватися лише з голосного звука? (Підтвердити прикладами)
– Чи може склад утворюватися лише з приголосного звука?
ІІ.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
Робота з підручником.
Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 107).
Робота біля дошки. Подані слова передати фонетичною транскрипцією, назвати в кожному звуки голосні та приголосні. Поділивши слова на склади, пояснити пов’язаність кількості голосних звуків із кількістю складів.
Орел, сокіл, зозуля, горобець, вороння, перепілонька.
Робота з підручником.
Опрацювання таблиці “Звуки мови” (с. 106.)
Робота біля дошки. Записати речення. У виділених словах назвати літери. Передавши ці слова фонетичною транскрипцією, у кожному назвати звуки – голосні та приголосні. Чим відрізняються голосні від приголосних? У кожному слові назвати тверді й м’які приголосні, пояснити, якими буквами на письмі позначається м’якість кожного приголосного звука.
Зразок.
[шчас’т’а], [задзеи ле ин’чит’], [танеиц‘]
1. Зацвітає калина, зеленіє ліщина. Це моя Україна, це моя Батьківщина. (А. Камінчук.) На квітоньці бджілка спивала росу. (І. Кульська.) Це про щастя пісня, я її вже знаю. (О. Савранська.) Тільки я приліг спочить, знову як задзеленчить! Подзвонили журавлі: “Ми з далекої землі!” Телефон дзвенить, гримить, нема спокою й на мить. (І. Багряний.)
2. Їжак їжака голками не зляка. Що сіре, те й вовк, що куце, те й заєць. Заснула щука, та зуби не сплять. У воді стоїть, а води просить. Пішла баба у танець, а за нею горобець. Місяць – козацьке сонце.
Народна творчість.
Робота з підручником.
Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 109, 110).
ІV. Виконання вправ на закріплення.
Робота з підручником.
Виконання вправи 290 (усно).
Прочитати вголос слова, звертаючи увагу на вимову твердих і м’яких приголосних. Виділені слова передати фонетичною транскрипцією.
Зразок.
[хлопеиц’], [ос’ін’:ій].
Дуб, голуб, хлопець, любов, степ, танець, серпень, пісня, праця, осінній, щітка, ніж, гриб.
Робота з підручником. Виконати вправу 291 (усно).
Записати подані слова у 2 колонки: у першу – ті, що починаються дзвінким приголосним, у другу – на глухий. Виділені слова записати фонетичною транскрипцією, вказати в них приголосні тверді та м’які. Двоє зі слів (за власним вибором) ввести в речення. У записаних реченнях визначити та підкреслити граматичні основи.
Гриб, сніг, казка, красуня, гудзик, дуб, береза, дзбан, джміль, дзвінок, спів, хор, клен, листок.
Прочитати скоромовки. Який приголосний звук часто повторюється у кожній зі скоромовок? Потренуватися у швидкій і чіткій вимові приголосних звуків. Стежити за чітким вимовлянням дзвінких приголосних у кінці слів.
1. Бубоніла діду баба:
– Ой, не дмухай на кульбабу,
Бо з кульбаби полетять
Сто малих кульбабенят.
Народна творчість
2. Стріла якось скоромовка
На місточку злого вовка.
Скоромовить вовк почав –
Ледь язик не поламав!
Г. Чубач
3. Захар заліз
На перелаз.
Захарку, злізь!
Захарку, злазь!
Зумів залізти –
Знай, як злізти!
І. Складанний
4. Сів шпак на шпаківню,
Заспів шпак півню:
Ти не вмієш так, як я.
Так, як ти, не вмію я.
Народна творчість.
Прочитати скоромовку, дотримуючись правильної вимови звуків [дж], [дз], [дз’], [г]. Виділені слова передати фонетичною транскрипцією.
Як дзвінок задзеленчить,
Дзвінко джмелик задзижчить.
Гедзь із джмеликом летить,
Бджолам весело кричить:
“Бджоли, бджоли, бджоленята,
Вилітайте погуляти!”
Самостійна робота. Переписати, на місці крапок уставляючи пропущені літери. Виділені слова передати фонетичною транскрипцією.
С..джу я біля підвіконня, коли д..влюся, а в са..ку на груші яблука ч..рвоні в..сять на самому в..ршку. У сад вд..влявся я п..льніше, я довго голову ламав… І як же так, чому раніше цих яблук я не помічав? Та от підвівся кіт-гульвіса, на грушу глипнув, як сова. Ч..рвоні яблука знялися і пол..тіли. Ну й д..ва! Взяв олівець я із п..нала і нап..сав в кал..ндарі: “С..годні вперше прилітали до нас у гості снігурі”. (За А. Качаном.)
До поданих слів додати приголосний звук (на початку або в кінці). Чи змінилося значення слова? З-поміж доданих звуків назвати дзвінкі та глухі.
Лід, мак, рак, рай, голос, хід, опис, радник;
Доти, аптека, байка, башта, буква, буря, гра, дія, їжа, кварта, кома.
Записати пари слів, що є відгадками шарад. Пояснити різницю між дзвінкими та глухими приголосними.
З дзвінким усе я заливаю, з глухим на дереві зростаю
(злива – слива)
З дзвінким листочки я скубу, з глухим же – зрізую траву
(коза – коса)
V. Підбиття підсумків уроку.
Бесіда.
– У чому полягає відмінність у творенні голосних і приголосних звуків мовлення?
– Яка роль у мові звуків голосних і яка – приголосних?
– Скільки звуків в українській мові? З них голосних? Приголосних?
– Скільки м’яких приголосних в українській мові?
– Які м’які звуки не мають парних серед твердих, але можуть пом’якшуватись перед [і]?
– На які групи поділяються приголосні за участю голосу й шуму?
– Навести приклади пар дзвінких та глухих приголосних.
VІ. Домашнє завдання.
П. 14, вправа 292.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)