ІІ СЕМЕСТР
РОЗДІЛ І ІІ
Географічна оболонка та її складові
Тема 2. Атмосфера
Урок 35. Розподіл сонячного тепла і світла. Теплові пояси
Мета: ввести поняття “ізотерма”; познайомити учнів з тропіками, полярними колами; дати уявлення про теплові пояси Землі, їх розташування; розвивати вміння складати характеристики теплових поясів Землі, логічне мислення, пам’ять; формувати вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки; продовжити роботу з кліматичною картою; виховувати почуття любові, бережливого
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручники, атласи, кліматична карта світу, таблиці.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Контроль і корекція знань учнів
1. Перевірка письмового домашнього завдання
2. Географічні задачі
1) Визначити температуру повітря біля поверхні, якщо на висоті 5 км вона становить -18 °С.
2) Яка температура за бортом літака, що летить на висоті 11 км, якщо біля поверхні +20 °С?
3) На яку висоту піднявся Знайко на повітряній кулі, якщо температура внизу +18 °С, а вгорі +6 °С?
4) Якою буде температура повітря на висоті
5) Визначити температуру повітря на Говерлі, якщо біля підніжжя +21 °С.
6) На якій висоті перебуває літак, якщо за його бортом -14 °С, а внизу +12 °С?
7) Яка висота гори, якщо біля її підніжжя +11 °С, а на її вершині -1 °С?
8) Яка температура повітря на вершині Гімалаїв, якщо біля підніжжя +10 °С?
III. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок
Бесіда
– Яка залежність температур повітря від кута падіння сонячних променів?
– Як називаються карти, на яких позначають максимальні і мінімальні температури повітря?
– Як визначають середні річні температури?
ІV. Мотивація навчальної діяльності
Вирушаючи на відпочинок чи в подорож, людина хоче знати температурні умови території. Ці дані можна знайти на кліматичній карті.
V. Вивчення нового матеріалу
На кліматичних картах річний хід температури повітря позначають кривими лініями – ізотермами.
Робота зі словником. Ізотерми – лінії, які сполучають точки з однаковими температурами.
Робота з картою
Червоними лініями позначають липневі температури, синіми (чорними) – січневі.
– Визначити ізотерми липня і січня для екватора Африки, Південної Америки, тропіків Африки, південного тропіка Австралії.
Робота зі схемами
На різних широтах температури неоднакові, вони змінюються за порами року, залежно від того яку півкулю більше освітлює Сонце. Два рази на рік обидві півкулі освітлюються однаково. Це буває 23 вересня та 21 березня. Ці дні називаються днями рівнодення. Промені Сонця падають під прямим кутом на Землю в районі екватора.
22 червня Сонце краще освітлює Північну півкулю; там літо, і день там довший за ніч. Цей день називають днем літнього сонцестояння. Сонячні промені прямовисно падають на Землю в районі паралелі 2330′ пн. ш. За Полярним колом (6630′ пн. ш.) Сонце взагалі не заходить за горизонт. Тут полярний день, тривалість якого збільшується до полюса від 24 годин до півроку. Південна півкуля освітлена менше; день там коротший за ніч. Приполярна частина не освітлюється: тут полярна ніч.
Над Південним тропіком найбільший кут падіння сонячних променів (90°) – у день зимового сонцестояння (22 грудня).
Лінії тропіків і полярних кіл є кордонами поясів сонячної освітленості.
За кількістю тепла виділяють сім теплових поясів: один жаркий, два помірних, два холодних, два вічного холоду.
Завдання. На основі розповідей учнів, що отримали випереджувальне завдання, заповнити таблицю
Назва теплового поясу | Широти | Характеристика |
Жаркий | ||
Помірні | ||
Холодні | ||
Вічного холоду |
Розповіді учнів
VІ. Закріплення нових знань, умінь, навичок
1. Бесіда
– Як називають криві лінії, що з’єднують точки з однаковою температурою?
– Назвати дні рівнодення.
– Як поводить себе Сонце 22 червня?
– Які теплові пояси ви знаєте?
2. Завдання
1) Визначити за формулою: “90° – широта місцевості – 23°30′” висоту Сонця над своїм населеним пунктом узимку. Зробити висновок.
2) Які ізотерми липня і січня в Україні? Зробити висновок. Чому буває зміна пір року?
– Чому буває зміна пір року?
– Чи відбувалася б зміна пір року, якби земна вісь не була нахилена?
3) Де знаходиться на карті місто, якщо відомо, що його координати – 110° зх. д. і що опівдні 22 червня Сонце там буває над головою? (Південь п-ва Каліфорнія)
3. Літературна географія
У книзі Д. Свіфта розповідається, що 20 червня 1702 р. корабель “Адвенчер” з Гулівером на борту вийшов у море, залишивши Англію: “Корабель ішов на всіх парусах до самого мису Доброї Надії. Тут капітан наказав кинути якір і запастися свіжою водою… Але раптом на кораблі виявили течу. Так “Адвенчер” зазимував біля мису Доброї Надії. Лише в березні 1703 р. на кораблі знову було поставлено паруси”. Де автор припустився помилки? (У Південній півкулі з червня по березень – зима, весна і літо. Одже, “Адвенчер” не зимував біля мису, оскільки потрапив туди наприкінці зими і провів там весну й літо)
VІІ. Підсумок уроку
VІІІ. Домашнє завдання
– Опрацювати відповідний параграф у підручнику.
– Накреслити схему положення Сонця протягом року (завдання за бажанням).
(2 votes, average: 3,00 out of 5)