Тема 1. ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА. СВІТ ПІСЛЯ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
§2. Воєнні дії в 1941-1942 Pp .
4. Розвиток подій на радянсько-німецькому фронті .
Смоленська битва. У липні-вересні 1941 р. на радянсько-німецькому фронті розгорнулися бої величезного масштабу. 10 липня на західному напрямі німецька група армій “Центр” розпочала наступ на Смоленськ. їй протистояли головні сили Західного фронту (командувач С. Тимошенко), які не встигли організувати міцну оборону й значно поступалися агресорові силами та засобами; потужні танкові угруповання
Оборона Києва. 7 липня 1941 р. розпочалася героїчна оборона столиці України Києва, яка тривала 72 дні. Захищали місто частини Південно-Західного фронту під командуванням генерал-полковника
10 вересня танкові війська Г. Гудеріана захопили Чернігів, а 15 вересня німецькі танкові частини з’єдналися в районі м. Лохвиці на Полтавщині. За запізнілим наказом Ставки радянські війська намагалися вийти з оточення, але майже всі потрапили в полон. Під час бойових дій загинув командувач Південно-Західним фронтом М. Кирпонос і частина офіцерів його штабу. Незважаючи на героїчний опір захисників, фашистські війська захопили столицю України.
Оборона Одеси. Під Одесою, де одночасно з німецькими військами вели наступ 18 румунських дивізій, окупантів було зупинено. Це велике місто, важливий промисловий центр і порт, захищала окрема Приморська армія, підтримувана Чорноморським флотом. Оборона Одеси тривала з 5 серпня по 16 жовтня 1941 р.
Руїни фронтової Одеси. 1941р.
На вулицях блокадного Ленінграда. 1941р.
Оборона Севастополя. У другій половині жовтня 1941 р. гітлерівці прорвалися в Крим, але їхня спроба відразу захопити Севастополь успіху не мала. Оборона міста тривала 250 днів – із жовтня 1941 р. по 1 липня 1942 p., стримуючи від просування вперед значні сили противника. Обороною Севастополя командував генерал І. Петров.
Бої за Ленінград. Спроба нацистів одразу захопити місто зазнала краху. Ворог був зупинений у середині липня 1941 р. Лише наприкінці серпня – на початку вересня нацисти відновили наступ на місто. 8 вересня ворог захопив Шліссельбург, блокувавши Ленінград із суходолу. Розпочалася блокада міста, яка тривала 900 діб. Протягом 611 днів Ленінград постійно бомбардували та обстрілювали з важкої артилерії.
У жовтні 1941 р. нацисти спромоглися захопити Тихвін що значно ускладнило ситуацію навколо Ленінграда і в самому місті. Розпочався голод. У грудні 1941 р. радянські війська вибили ворога з Тихвіна, що забезпечило зв’язок між Ленінградом і Великою землею через Ладозьке озеро. Цією “дорогою життя” з міста було евакуйовано й урятовано від голодної смерті 550 осіб.
Мовою документів
З директиви німецьким військам від 29 вересня 1941 р.
Фюрер вирішив стерти із землі Ленінград. Мета полягає в тому, щоб підійти до міста й зруйнувати його вщент. Прохання про капітуляцію будуть відхилені… ми не зацікавлені в збереженні навіть частини населення цього великого міста.
Підсумки початкового етапу. За перші п’ять місяців війни Німеччина та її союзники окупували Прибалтику, Білорусію, Молдову, майже всю Україну, зокрема частину Донбасу та Криму, а також західні області Росії. Територія, захоплена ворогом, становила понад 55 млн км2. До війни на ній проживало 74,5 млн населення. До кінця літа 1941 р. в полон, за даними начальника генерального штабу вермахту Ф. Гальдера, потрапили майже 4 млн солдатів і офіцерів Червоної армії. Навіть штаб Південно-Західного фронту був знищений ворогом.
Погляд очевидця подій
З щоденника професора О. Фрейденберг, яка пережила блокаду Ленінграда
У люті морози люди в Ленінграді стояли в чергах по 10 годин за хлібом – сирим і мокрим. Електрика давно відключена, не ходять трамваї. Квартири, аптеки, установи – усе в темряві. Люди заходять до магазину – і в повній темряві намацують руками останнього в черзі або йдуть на голос. Продавці працюють при мерехтливому вогнику “коптилки”. Користуючись темрявою, злодії грабують ледь живих від голоду людей. У місті немає сірників, давно не працюють водопровід і туалети. Бомбардування відбуваються щоденно й майже не припиняються. Люди тисячами помирають від голоду… Сіли на землю, замерзли й померли, а міліція мерщій поцупила їхні продуктові картки… І ніякі муки живих людей, ніщо ніколи не могло змусити владу здати місто.
Головною причиною величезних втрат, яких зазнав Радянський Союз за перший рік війни, були гpv6i помилки та прорахунки політичного й військового командування, особливо Й. Сталіна. Однак, незважаючи на тимчасові поразки СРСР, гітлерівський задум бліцкригу1 провалився.
Прикордонні бої, оборона міст Києва, Одеси, Севастополя, битви за Ленінград і Смоленськ зірвали плани, розроблені німецькими генералами. На жодному з трьох головних стратегічних напрямів гітлерівська армада не зуміла досягти поставлених цілей.
Московська битва. Наступ ворожих військ на Москву розпочався 30 вересня 1941 р. операцією “Тайфун”. Танковими ударами ворог прорвав оборону радянських військ і оточив частини Червоної армії в районі Вязьми, захопив Орел. 5 жовтня Державний комітет оборони ухвалив рішення про захист Москви. 19 жовтня в столиці СРСР був запроваджений стан облоги. Командувачем оборони Москви призначено Г. Жукова.
15 листопада 1941 р. розпочався новий наступ нацистів на Москву. Після кровопролитних боїв вони наблизилися до міста на відстань 25-30 км. Німецькі
1 Бліцкриг – блискавична війна, розрахована на капітуляцію противника в найкоротший строк.
Контрнаступ радянських військ. 5-6 грудня 1941 р.
Офіцери, дивлячись у біноклі, бачили Кремль і готували святкові однострої на парад на Красній площі. Однак 5-6 грудня 1941 р. радянські війська перейшли в контрнаступ, унаслідок якого було визволено міста Калінін, Калугу, Клин. 8 грудня Гітлер видав директиву про перехід до оборони, московське радіо повідомило про поразку ворога. Контрнаступ радянських військ тривав до квітня 1942 р. Загалом німецькі частини було відкинуто на 100-250 км від Москви; повністю визволено Московську, Тульську області, частково – Калінінську, Смоленську, Орловську, Курську. Перемога Червоної армії під Москвою мала велике стратегічне значення.
Погляд учасника подій
Зі спогадів німецького генерал-полковника Г. Гудеріана про погляд причини поразки Німеччини у війні з Радянським Союзом
Російський солдат завжди вирізнявся особливою стійкістю, твердим характером і невибагливістю. У Другій світовій війні стало очевидно, що й радянське військове командування має значні здібності в галузі стратегії… Російським генералам і солдатам притаманні слухняність і дисципліна. Вони не втрачали витримки навіть у найскладніших обставинах 1941 року.
(2 votes, average: 4,50 out of 5)