71 Що таке геоекономіка?
У сучасному світі конкурентоспроможність країни залежить від того, наскільки успішно й адекватно вона визначає свою стратегію й оцінює доступні ресурси у сфері геоекономіки.
Геоекономіка – інтеграція у світову мережу інфраструктур – оперує поняттями “народногосподарський комплекс”, “глобальні ринки”, “геоекономічні потоки”.
Для України найближчим часом основним засобом участі у світовій кооперації буде інфраструктурне забезпечення комунікацій “Захід – Схід” та “Північ
У межах геоекономіки слід звернути увагу
Практично всі потоки (нафта, електроенергія, газ, праця і капітал, озброєння і металургія тощо) в Україні, на жаль, мають тенденцію до згортання. Це пов’язано з виснаженням інфраструктур, що посилюється, а також з тим, що геоекономічні суб’єкти поза межами країни прийняли рішення “обходитися без непередбачуваної України”. Це наслідок – нові коридори для старих потоків формуються поза її територією.
Таблиця
Основні показники поводження з промисловими токсичними відходами, тис. т | |||||||
Показник | 1994 | 1995 | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 |
Утворилось промислових токсичних відходів | 102 769,6 | 129 645,3 | 135 158,6 | 91 796,0 | 84 032,7 | 88 475,7 | 81 374,9 |
Отримано від інших підприємств | 832,5 | 5976,6 | 3776,1 | 2625,4 | 3597,7 | 3588,7 | 1230,7 |
Використано | 3 340,6 | 19 441,1 | 27 984,9 | 21 697,0 | 19 387,2 | 24 127,4 | 27 044,3 |
Знешкоджено (знищено) | 1178,8 | 543,5 | 482,1 | 1339,5 | 1585,6 | 1637,0 | 1969,7 |
Направлено в сховища організованого складування (поховання) | 74 655,9 | 99 731,6 | 74 549,5 | 59 877,0 | 56 028,2 | 57 302,2 | 49 249,6 |
Передано іншим підприємствам | 19 309,5 | 8466,4 | 9865,4 | 9237,5 | 10 636,9 | 11 980,6 | 9737,8 |
Відправлено у місця неорганізованого складування за межі підприємств | 1014,1 | 1051,6 | 1128,3 | 895,9 | 4108,0 | 401,7 | 170,8 |
Наявність на кінець року в сховищах організованого складування та на території підприємств | 4 045 787,6 | 4 706 880,2 | 4 288 287,0 | 4 158 636,6 | 4 210 564,5 | 4 366 206,0 | 2 969 939,1 |
Коротко схарактеризуймо технологічні та енерговиробничі ланцюги, в яких бере участь Україна.
Це, по-перше, працевитратні виробничі ланцюги, в яких Україна поступово рухається у бік освоєння “авторитетних технологій”.
По-друге, включення країни до екологічно брудних ланцюгів полягає в намаганнях інших держав розмістити на її території відходи атомної промисловості та шкідливе хімічне виробництво.
По-третє, є вірогідність не включення України до енергомістких ланцюгів через її не конкурентоспроможність у цій сфері.
По-четверте, через відсутність намірів технологічного переоснащення можливе виключення України з наукомістких ланцюгів.
Сучасна українська економіка не може запропонувати сфери економічної взаємодії зі світом, які можна було б вважати стратегічно конкурентоспроможними. Економічні і соціально-політичні орієнтири радянської доби не дають змоги Україні стати “привабливим майданчиком” для іноземних інвестицій. На жаль, у країні досі відсутні механізми та інфраструктура конкуренції біосферних, людських та організаційних ресурсів. І далі відтворюється модель екстенсивного освоєння ресурсів. Вітчизняна високотехнологічна продукція не потрапляє на світові ринки. Усе це призводить до повільної утилізації пострадянської економіки та її ключових інфраструктур, деіндустріалізації, деурбанізації та провінціалізації країни.
За таких умов Україна у кращому випадку залишиться партнером ЄС, ринком збуту неконкурентоспроможних на світовому ринку товарів і послуг і певним постачальником людського капіталу в інші країни. Для того щоб не бути переможеною у цій боротьбі, їй доведеться інтенсифікувати використання трудових ресурсів і намагатися не перетворитися на країну “вторинних технологій”.