Тема 3. ПОЛІТИЧНОЇ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ЛІБЕРАЛІЗАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА (середина 1950-х – середина 1960-х років)
§ 10. ПОЧАТКОВИЙ ПЕРІОД ДЕСТАЛІНІЗАЦІЇ В УКРАЇНІ
2. Стан промисловості.
У середині 1950-х років Україна відновила статус могутньої металургійної та паливної бази СРСР. За кількістю виплавленого металу на одну особу Україна знову випереджала країни Заходу. В УРСР почали діяти унікальні доменні печі та мартени. Наприклад, у 1956 р. у м. Ворошиловграді запрацювала найбільша в Європі мартенівська піч. Одночасно
Швидкими темпами освоювався Криворізький залізорудний басейн, де залізну руду можна видобувати найекономнішим способом – відкритим. У 1955 р. там розпочав роботу найбільший у Європі Південний гірничо-збагачувальний комбінат.
Особливого розвитку набули машинобудування та легка промисловість. У м. Краматорську та м. Донецьку розпочалося виробництво надпотужних машин для гірничої промисловості. У м. Ворошиловграді та м. Харкові в 1956 р. був налагоджений серійний
Велося будівництво електростанцій, потужність яких за 1951-1955 pp. зросла майже вдвічі. Давали струм теплові єлектростанції – Ворошиловградська, Миронівська, Придніпровська, Сімферопольська, Слов’янська, Сгаробешівська та ін.
Перша половина 1950-х років характерна широким розгортанням будівництва в Україні великих гідроелектростанцій. їх спорудження розпочали з Каховської ГЕС. При проектуванні та будівництві потужних гідроелектростанцій, спроможних забезпечити нові підприємства союзного підпорядкування електроенергією, не бралися до уваги численні проблеми місцевого населення. Після наповнення дніпровськими водами Кременчуцького водосховища, створеного перекриттям старого русла Дніпра греблею гідролектро – станції, були затоплені майже 300 великих і малих населених пунктів Черкаської, Полтавської та Кіровоградської областей. Лише в тодішньому Новогеоргіївському районі (Кіровоградщина) на дні водосховища опинилися 25 сіл і м. Новогеоргіївськ. На Полтавщині у водах штучного Кременчуцького моря зникли десятки населених пунктів у чотирьох районах, один з яких – Градизький – затоплений майже повністю.
Будівництво каскаду гідроелектростанцій на Дніпрі спричинило створення штучних водойм, щодо доцільності яких і нині дискутують науковці. Це призвело до втрати 700 тис. га родючих земель і погіршення екологічної ситуації в регіоні.
Каховська ГЕС. 1950-і роки
У першій половині 1950-х років виникли серйозні проблеми у вугільній галузі УРСР. Продуктивність праці гірників Донбасу була вдвічі нижчою, аніж в інших вугільних басейнах СРСР. Не вистачало нової техніки, бракувало запасних частин. Тому уряд республіки вдався до рішучих заходів для виправлення ситуації. Розпочалось об’єднання багатьох шахт і будівництво нових. У першій половині 1950-х років були введені в дію 142 нові шахти, зокрема на Донбасі, Волині та Львівщині. Освоювалися нові вугільні басейни – Львівсько-Волинський та Дніпровський. Незважаючи на труднощі, вугільна галузь України вийшла на друге місце у світі за рівнем видобування вугілля.
Ураховуючи проблеми вугільної галузі, був пришвидшений розвиток газовидобувної промисловості. Розпочалася експлуатація нових родовищ газу – Радченківського (Полтавська обл.) і Шебелинського (Харківська обл.).
Керівництво республіки приділяло значну увагу розвитку харчової та легкої промисловості. Для цього використовувалось імпортне та вітчизняне обладнання.
Розвивалася також транспортна система. Успіхом українських учених і містобудівників став зданий в експлуатацію восени 1953 р. перший у світі цільно – зварений міст через Дніпро (за проектом Є. Патона). Показники промислового виробництва в 1950-х роках у цілому були високими. У цей період розвиток промисловості досяг найвищих темпів приросту – понад 20 % на рік.
Водночас із нарощуванням виробничих потужностей в УРСР виникали й негативні тенденції. Радянська індустрія відставала від промислово розвинутих країн світу за рівнем якості, застосування досягнень науки і техніки у виробництві.