Розділ І. РОСЛИНИ
Тема 2. Розмноження і розвиток рослин
УРОК 19
Тема. Суцвіття
Мета. Сформувати в учнів поняття про суцвіття, ознайомити з їх різноманітністю.
Основні поняття і терміни: суцвіття, прості (колос, щиток, головка, китиця, зонтик, початок, кошик) і складні (складний колос, складний зонтик, складна китиця) суцвіття.
Методи і методичні прийоми: словесні (розповідь, бесіда (підготовча, контрольно-оцінна), розповідь з елементами бесіди); наочні (демонстрація обладнання); репродуктивні (бесіда) та пошукові
Обладнання: гербарні зразки різних типів суцвіть, таблиці, малюнки, фотографії рослин з різними суцвіттями.
Тип уроку, комбінований.
Структура уроку
Етапи уроку | Час, хв. | |
1. | Організаційний момент. | 1 |
2. | Перевірка виконання учнями домашнього завдання. | 10 |
3. | Повідомлення теми, мети та завдань уроку. | |
Мотивація навчальної діяльності. | 3 | |
4. | Сприйняття і первинне | 15 |
5. | Узагальнення і систематизація вивченого. | 10 |
6. | Підсумки уроку, аргументація оцінок. | 5 |
7. | Домашнє завдання. | 1 |
Хід уроку
1. Організаційний момент.
2. Перевірка виконання учнями домашнього завдання (ущільнене опитування).
Підготовна бесіда (фронтальна). Поясніть, навіщо рослині потрібна квітка. Чи всі квітки мають однакову будову? Яку будову має квітка? Дайте визначення поняттям: чашечка, віночок, тичинка, маточка. Яку будову вони мають?
Завдання для роботи на дошці. Намалюйте схему будови квітки, маточки, тичинки, покажіть складові частини.
Завдання для карток:
1. Наведіть приклади правильних і неправильних квіток, одностатевих і двостатевих.
2. Які рослини називають однодомними і дводомними? Наведіть приклади.
3. Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.
Демонстрування гербарних зразків, малюнків чи фотографій квітучих рослин: конвалія, жито, кукурудза, вишня, бузок, кульбаба, морква або інших, для яких характерно наявність суцвіть. Вчитель формулює проблемне запитання: Порівняйте будову даних рослин, зверніть увагу, що їх відрізняє від таких рослин, як гарбуз, тюльпан, троянда. (Учні висувають припущення: у цих рослин спільне і водночас відмінне від інших те, що пагін закінчується не поодинокою, досить великою квіткою, а кількома чи навіть багатьма, значно дрібнішими.)
Пояснення. Сьогодні на уроці ми розглянемо, які є суцвіття, як вони утворені, та подумаємо, у чому їхнє практичне значення.
План
1. Визначення поняття “суцвіття”. Класифікація суцвіть.
4. Сприйняття і первинне осмислення нового матеріалу.
Визначення поняття “суцвіття”. Класифікація суцвіть
Розповідь з демонструванням гербарних зразків, малюнків і фотографій різних типів суцвіть. Більшість пагонів у рослин закінчуються не однією квіткою, а багатьма дрібнішими квітками, що утворюють суцвіття.
Суцвіття – це пагін або система пагонів, які несуть квітки і приквітки, типових вегетативних листків немає. Суцвіття поділяються за типом гілкування спільного квітконоса на невизначені та визначені.
Невизначені суцвіття характеризуються тим, що їхні квітки розпускаються на осі знизу догори. Головна вісь суцвіття довго не припиняє росту і зацвітає останньою. Ці суцвіття можуть бути простими і складними.
Прості суцвіття мають нерозгалужену квіткову вісь, на якій розміщуються квітки. До них належать китиця, колос, початок, щиток, зонтик, кошик, головка:
– китиця – на видовженій головній осі сидять на квітконіжках окремі квітки (конвалія, черемха, люцерна, біла акація);
– колос – на видовженій головній осі розмішені сидячі квітки без квітконіжок (подорожник, вербена, орхідеї),
– початок – колос із товстою, м’ясистою віссю (лепеха, жіноче суцвіття кукурудзи – качан);
– щиток простий – це суцвіття, в якого нижні квітконіжки довші, ніж верхні, і квітки розміщуються майже на одній висоті (яблуня, груша, глід);
– зонтик простий – головна вісь вкорочена, квітконіжки всіх квіток начебто виходять з її верхівки і мають майже однакову довжину; тому квітки розміщуються майже на одній висоті, утворюючи купол (первоцвіт, вишня, цибуля);
– кошик – суцвіття з розширеною блюдце-подібною віссю, на яких розміщуються квітки без квітконіжок. Зовні кошик вкритий обгорткою з верхівкових листків (соняшник, кульбаба, айстра, волошка);
– головка – головна вісь потовщена і вкорочена, на ній тісно скупчені квітки на коротких квітконіжках або без них (конюшина, миколайчики).
Складні суцвіття характеризуються тим, що головна вісь у них галузиться. Це волоть (складна китиця), складний колос, складний щиток, складний зонтик і сережка:
– волоть – головна вісь на різній висоті дає відгалуження, які, в свою чергу, можуть також галузитись, утворюючи китиці, колоски або інші суцвіття (просо, рис, овес, тонконіг, бузок, виноград, полин);
– складний колос – на головній осі колосоподібно розташовані колоски (пшениця, жито, ячмінь, житняк);
– складний щиток має головну вісь, яка галузиться за типом простого щитка (горобина, бузина, калина);
– складний зонтик – бічні осі розгалужуються за типом простого
Зонтика, але закінчуються розгалуження не окремими квітками, а простими зонтиками (морква, кріп, борщівник);
Визначеними називаються такі суцвіття, в яких головна вісь закінчується квіткою, а ріст продовжує верхній бічний або бічні пагони, які, в свою чергу, так само продовжують свій ріст (росичка, гладіолус, синяк, медунка, гвоздика, молочай).
Біологічне значення суцвіття зводиться до кращого забезпечення процесу запилення квіток.
5. Узагальнення і систематизація вивченого.
1. Виконання завдань практикуму.
А) Розгляньте малюнок і підпишіть назви суцвіть.
Б) Заповніть таблицю.
Тини суцвіть
Рослина | Тип суцвіття | Просте чи складне |
Соняшник | ||
Конюшина | ||
Гвоздика | ||
Черемха | ||
Черешня | ||
Пшениця | ||
Конвалія | ||
Айстра | ||
Калина | ||
Бузок | ||
Кукурудза | ||
Гладіолус |
2. Контрольно-оцінна бесіда: Що таке суцвіття? На які типи поділяють суцвіття? У чому полягає значення суцвіть?
6. Підсумки уроку, аргументація оцінок.
7. Домашнє завдання. Опрацювати відповідний матеріал за підручником, дати відповіді на запитання після параграфа.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)