Регіональна економіка
Глава VIII
БЮДЖЕТНА ПОЛІТИКА
1. Суть і значення бюджету
Для виконання своїх функцій державі потрібні достатні грошові кошти, які вона одержує за рахунок перерозподілу валового внутрішнього продукту (ВВП). Найважливішим засобом, через який держава здійснює розподіл і перерозподіл валового внутрішнього продукту є Державний бюджет, в якому, як в дзеркалі, відображаються виробничі відносини, економічні закони його розвитку, природа і функція бюджету та держави в цілому. Через бюджет держави повністю відтворюється
Розглядаючи бюджет як економічну категорію, можна визначити, що він чітко розкриває об’єктивно існуючі виробничі відносини, які матеріалізуються у валовому внутрішньому продукті держави та його відтворенні. У бюджеті, який безпосередньо відтворює відносини розподілу і перерозподілу ВВП, відбувається однобічний рух грошової маси як самостійної форми вартості, непов’язаної з рухом товарної маси, тобто відокремленої від неї.
Тому можна зробити чіткий висновок, що бюджет є основною складовою частиною фінансів
Суть бюджету полягає і в тому, що органи державної влади і управління, які його затверджують і виконують, мають можливість використати його для керівництва фінансовою діяльністю та контролювати діяльність місцевих органів влади і управління, які складають, затверджують і виконують бюджети адміністративно-територіальних органів, не порушуючи принцип їх самостійності, оскільки, як правило, їх доходної бази недостатньо, і всі вони потребують дотацій і субвенцій за рахунок загальнодержавних доходних джерел.
Доходна база всіх бюджетів формується за рахунок закріплених законами держави джерел доходів по відповідній ланці бюджетної системи. Тому значення бюджету полягає і в тому, що він надає органам влади, які його затверджують, можливість проводити керівництво в галузі фінансової діяльності та контролювати діяльність виконавчо-розпорядчих органів, які складають і виконують бюджет.
Доходи держави надходять і витрачаються на основі відповідних законодавчих і нормативних документів, які самі не є достатніми засобами контролю за діями органів управління, оскільки надходження коштів і їх витрачення, особливо при побудові нової економічної системи, завжди пристосовується до реалій дійсності.
Таким чином, завдяки бюджету фінансова діяльність органів управління набуває цілком визначеної в законодавчому і нормативному плані основи по залученню і витраченню грошових коштів. Призначення бюджету чітко відображається в Конституції України якою надано виключне право затвердження бюджету Верховній Раді України та відповідним представницьким органам, після чого бюджет набуває силу закону на рівні держави.
Бюджети всіх рівнів складаються і виконуються відповідно до певної бюджетної класифікації.
Бюджетна класифікація – це єдине систематизоване, функціональне згрупування доходів і видатків бюджету за однорідними ознаками, що забезпечує загальнодержавну і міжнародну порівнянність бюджетних даних. Вона дає змогу визначитись по надходженню доходних джерел і напрямків використання одержаних коштів відповідно до регулюючих дій держави. В умовах розбудови нової економічної системи господарювання держава повинна мати централізований фонд коштів, з якого фінансуються заходи, передбачені законодавчими та нормативними актами. Для виконання цієї функції вона регламентує всі відносини, пов’язані із мобілізацією, розподілом і використанням бюджету.
Процес регулювання бюджетів визначає, передусім, впорядкування суспільних відносин при мобілізації коштів у бюджет, їх розподілі і перерозподілі між ланками бюджетної системи, фінансування видатків за рахунок одержаних доходів, а також всього процесу виконання бюджету. Держава організовує бюджетні відносини виходячи з її інтересів, які випливають з економічної побудови нової економічної системи в Україні.
Дієвість бюджетного регулювання залежить від надходжень податків, зборів та інших платежів, тобто від матеріального змісту бюджету, якого можна досягти тільки тоді, коли органи держави, пізнаючи об’єктивні закономірності, правильно визначають економічні важелі, які забезпечують за даних умов найкращі наслідки, і своєчасно вносять зміни в діюче законодавство, відповідно до економічного розвитку держави та виконання бюджету по доходах.
Таким чином, бюджетне регулювання охоплює всі форми впливу держави на проведення бюджетної політики, починаючи з прийняття закону про Державний бюджет або рішення місцевої Ради народних депутатів, їх застосування державними органами. У необхідних випадках бюджетна політика держави здійснюється в примусовому порядку (списання коштів бюджету з підприємств-платників, недоїмка на відповідні дати).
В цілому, бюджетна політика проводиться за допомогою цілої системи законодавчо чи нормативно закріплених засобів, пов’язаних між собою, наприклад, дозвіл на використання коштів або заборона їх витрат у рамках бюджетного фінансування.
Бюджетне фінансування – це направлення коштів відповідних бюджетів (державного, обласного, міського, районного, селищного, сільського) у безповоротному порядку на утримання закладів освіти, охорони здоров’я тощо. Воно будується на принципах обгрунтованості визначення величини витрат, чіткого цільового використання коштів, обліку виконання запланованих в бюджеті заходів та контролю за ефективним використанням коштів бюджету.
Висвітлення значення бюджету було б неповним, якби не розкривалось питання створення необхідних резервів бюджету.
Бюджетні резерви – це фонди непередбачених витрат, які створюються у відповідних бюджетах для безперебійного фінансування запланованих у бюджетах заходів при зниженні доходів та фінансування виникаючих у процесі виконання бюджету вкрай необхідних витрат невідкладного характеру. Розмір бюджетних резервів залежить від співвідношень доходів і видатків бюджетів, які, як правило, не перевищують трьох відсотків обсягів бюджетів. До бюджетних резервів слід віднести і оборотну касову готівку – кошти, що резервуються у відповідних бюджетах для покриття тимчасових касових розривів, які виникають під час виконання бюджетів. Суми оборотної касової готівки встановлюються при затвердженні відповідних бюджетів.
Обов’язковою умовою при використанні оборотної касової готівки є повне її повернення на кінець року.
Цим вона відрізняється від інших бюджетних резервів, використання яких не передбачає повернення, за винятком фінансування заходів на умовах повернення витрачених коштів до бюджету, з якого їх одержано.
Як надходження доходів бюджету, так і проведені видатки або бюджетне фінансування підкоряється необхідності групування за однорідними ознаками, тобто їх класифікації.
Бюджетна класифікація – обов’язкове групування до ходів і видатків бюджету за однорідними, властивими тільки їм ознаками, з привласненням відповідним підрозділам бюджету точних назв і статей, тобто порядкових номерів. Вона забезпечує чіткість бюджетного планування і прогнозування і дає можливість об’єднувати як окремі індивідуальні кошториси, так і складати зведені кошториси видатків по відповідних ланках бюджетної системи. Без бюджетної класифікації практично неможливо складати проекти бюджетів, сні вставляти видатки по однотипних установах, які фінансуються із бюджету, визначати рівні видатки по них і аналізувати бюджети за ряд років. Бюджетна класифікація приводить в чітку систему дані окремих кошторисів, бюджетів і зведені бюджети.
При виконанні бюджету класифікація сприяє перевірці правильності і цільовому використанні коштів. Звіти про виконання кошторисів і бюджетів складаються за тією ж класифікацією, за якого складались кошториси і бюджети.
В основі бюджетної класифікації доходів лежать джерела доходів, а в основі видатків – цільове використання коштів. Вони групуються за галузевими та відомчими ознаками.
Розкриваючи суть бюджету в період побудови нової економічної системи, необхідно зупинитися на таких питаннях, як збереження базових принципів його формування в цих умовах. Вирішувати ці питання слід передусім через збалансування бюджету за рахунок наповнення та ефективного витрачення бюджетних коштів, скорочення мережі бюджетних установ та вдосконалення структури управління. Необхідною умовою тут є зменшення навантаження на доходну частину бюджету за рахунок залучення позабюджетних джерел фінансування.
На виконання як державного, так і місцевих бюджетів впливає чимало чинників: зростання ВВП, розширення підприємствами всіх форм власності об’ємів випуску товарів та їх реалізації, об’єм виробництва і закупок сільськогосподарської продукції, зростання заробітної плати в установах, що фінансуються з бюджету.
Тому державі слід вдаватись до жорсткого режиму економії коштів з метою забезпечення вкрай необхідних видатків бюджетів всіх рівнів.