Тема 6. УКРАЇНА В УМОВАХ НЕЗАЛЕЖНОСТІ
§ 35. СУЧАСНА УКРАЇНА В МІЖНАРОДНІЙ ПОЛІТИЦІ
3.Україна в міжнародних політичних організаціях.
Для утвердження України на міжнародній арені велике значення мало її визнання міжнародними організаціями, членство в яких є важливою гарантією національної безпеки нашої держави. У перші місяці незалежності Україну визнали кілька міжнародних організацій. 30 січня 1992 р. вона стала членом Наради з безпеки та співпраці в Європі (нині Організація з безпеки та співпраці в Європі – ОБСЄ). 10 березня 1992 р.
Будинок Ради Європи, м. Страсбург (Франція)
В Європі засвідчив Президент України Л. Кравчук, підписавши 26 лютого 1992 р. Гельсінський Заключний акт наради щодо безпеки і співробітництва в Європі (1975).
Підписання цього документа дало можливість Україні вступити до Міжнародного валютного фонду (МВФ), Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР). Важливим для економічної інтеграції України у світове
У 1996 р. Україна була прийнята до Ради Європи (РЄ). Це означало, що європейське товариство визнало демократичний характер перетворень в Україні, їх спрямованість на здійснення економічного та соціального прогресу. Вступ до цієї авторитетної організації дав можливість Україні бути причетною до вироблення спільної політики європейського співтовариства, отримувати потужні імпульси для розв’язання своїх проблем, залучення українського суспільства до загальноєвропейської правової та культурної спільноти.
У 1996 р. на конференції міністрів закордонних справ в Австрії Україну було прийнято до організації Центральноєвропейська ініціатива (ЦЕІ). У ній Україна об’єдналася зі своїми європейськими сусідами – Словаччиною, Білоруссю, Польщею, Румунією – заради транспортного, енергетичного, екологічного, інформаційного, сільськогосподарського, культурного та багатьох інших напрямів співробітництва.
Україна, як держава-засновниця, активно співпрацює з ООН. Паша держава є членом Економічної та Соціальної Ради ООН, Координаційної ради керівників ООН, Комісії
Українські миротворці в Судані
З прав людини, Надзвичайної допомоги дітям при ООН. Загалом Україна бере участь у роботі понад 60 організаційних структур ООН.
Високий авторитет України в складі ООН засвідчується обранням міністра закордонних справ України Г. Удовенка головою 52-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН. Україна також зарекомендувала себе як надійний партнер у справі збереження міжнародного миру та безпеки. Українські військові контингенти беруть активну участь в операціях миротворчих сил ООН. Зокрема, українські миротворці заслужили позитивні відгуки службою в колишній Югославії, Ліберії, Судані. На прохання Секретаріату ООН на травень 2010 р. українські миротворці брали участь у 12 міжнародних миротворчих місіях та операціях.
Великого значення українське керівництво надавало й надає розвитку відносин із Північноатлантичним альянсом (НАТО). 1994 р. Україна уклала з НАТО договір “Партнерство заради миру”. У 1997 р. в Мадриді було підписано Хартію про особливе партнерство між Україною і НАТО. Відтоді офіційний Київ отримав можливість впливати на схвалення альянсом рішень, що стосувалися інтересів України. Разом із тим сторони брали на себе зобов’язання зміцнювати співпрацю в питаннях безпеки, нерозповсюдження ядерної, біологічної та хімічної зброї, підтримання миру й запобігання конфліктам, контролю над озброєнням і роззброєнням, боротьбою з контрабандою наркотиків і тероризмом.
Після терористичних актів у США 11 вересня 2001 р. Україна оголосила курена цілковиту євроатлантичну інтеграцію, ратифікувала європейські конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму та боротьбу з бомбовим тероризмом, а також відрядила військовий контингент для стабілізації ситуації в Іраку. Однак співробітництво з НАТО в Україні як пострадянській країні сприймається значною частиною суспільства, насамперед старшим поколінням, негативно. Тому питання про входження України до цієї організації колективної безпеки потребує ще значної роз’яснювальної роботи.
Для того щоб переглянути старі та налагодити нові ефективні зв’язки, зберегти напрацювання минулих років, було створено Співдружність Незалежних Держав (СНД). Україна співпрацює в цій міжнародній організації з огляду на власні економічні потреби, докладаючи зусиль для розвитку тісних і взаємовигідних торговельно-економічних відносин між державами-учасницями.
Одним із завдань СНД Україна вважає розвиток відносин такої якості, які б дали можливість усім країнам Співдружності якомога швидше інтегруватися у світовий економічний простір. Українське державне керівництво не допустило, щоб така міжнародна організація, як СНД, перетворилася на воєнно-політичний блок чи послужила створенню нового різновиду Радянського Союзу. З огляду на існування таких прагнень, українське керівництво не підписало статут СНД. Через це Україна має юридичний статус асоційованого члена СНД, але
Саміт глав держав-учасниць СНД. Вересень 2008 р.
Не бере участі в митному та платіжному союзах, в органах військового співробітництва. Найефективнішою формою співпраці в СНД Україна вважає розвиток двосторонніх відносин.
У вересні 2003 р. на саміті глав держав-учасниць СНД президенти Білорусі, Росії, Казахстану та України підписали угоду про формування Єдиного економічного простору (ЄЕП). У квітні 2004 р. угоду ратифікувала Верховна Рада. Однак участь України в структурах ЄЕП через певні політичні причини й неоднозначну оцінку суспільством є малопомітною.
Налагодження рівноправних і взаємовигідних відносин із країнами пострадянського простору сприяють розширенню співробітництва між ними. Спільність економічних і політичних інтересів привели до створення регіонального економічного об’єднання – ГУАМ (Грузія, Україна, Азербайджан, Молдова). Протягом 1999-2005 pp. до організації входив Узбекистан. Тому абревіатура стала ГУУАМ. На своєму ювілейному 10-му саміті в Києві у квітні 2006 р. це об’єднання перетворилося на нову міжнародну організацію (зі своїм статутом, штаб-квартирою та секретаріатом у Києві) під назвою Організація за демократію та економічний розвиток – ГУАМ.
(2 votes, average: 3,00 out of 5)