Розділ 13 ФОРМУВАННЯ ПОВЕДІНКИ І ПСИХІКИ ЛЮДИНИ
§ 74.Уроджена і набута поведінка людини
Задоволення будь-якої потреби вимагає від організму активного пристосування до навколишнього середовища, тобто комплексу цілеспрямованих рухових актів, який називають поведінкою. За механізмами реалізації розрізняють уроджені й набуті форми поведінки людини.
Безумовні рефлекси. Уродженими формами поведінки є безумовні рефлекси. Вони здійснюються за успадкованими програмами: центри рефлекторних дуг, що відповідають за ці рефлекси, розташовані
Харчовим рефлексом є смоктальні рухи, що виникають під час доторкання до губ новонародженого будь-яким предметом (мал. 74.1). Цей рефлекс властивий усім ссавцям, які одержують поживні речовини з молоком матері.
Захисні рефлекси спрямовані на задоволення потреби в безпеці: ви помічали,
Не всі безумовні рефлекси виявляють себе відразу після народження. Так, приблизно через тиждень у дитини з’являється орієнтовний рефлекс, або рефлекс “що таке, хто такий?”. Це реакція на появу нового подразника: поворот в його бік голови або очей дитини. Орієнтовний рефлекс є чинником виникнення мимовільної уваги, з нього розпочинається оцінка значущості діючого подразника. Він є передумовою появи складних форм поведінки (мал. 74.2).
Мал. 74.1. Завдяки безумовному смоктальному рефлексу новонароджений годується
Мал. 74.2. Орієнтовний рефлекс є основою формування складних пізнавальних дій
У період статевого дозрівання у людини з’являються статеві рефлекси, пов’язані з потребою в продовженні роду. Мотивацією цього рефлексу є так званий статевий потяг, виникнення якого “запускає” статеві рефлекси.
Не всі рефлекси зберігаються в людини впродовж усього її життя. Так, ще в дитинстві втрачається смоктальний рефлекс, а статеві рефлекси – у старості із зникненням статевого потягу. До вроджених форм поведінки належать інстинкти – складні послідовності безумовних рефлексів. Інстинктивною є, наприклад, шлюбна поведінка птахів, ссавців. У людини інстинктивна поведінка виявляється рідко, в основному, в неусвідомлених діях.
Умовні рефлекси. Безумовні рефлекси можуть задовольнити життєві потреби людини в дуже обмеженому колі ситуацій. Так, хоча потреба в їжі є однією з основних, проте вроджених форм поведінки, які забезпечують її добування, у людини не існує. Отже, щоб вижити в умовах середовища, що змінюються, людина має постійно формувати дії на свій страх і ризик. Що точніше ці дії враховують умови середовища і можливості організму, то успішнішою є поведінка. Цей досвід зберігається в пам’яті, і надалі дії, які привели до задоволення потреби, можуть відтворюватися. Набута поведінка формується в людини, як і в тварин, протягом усього її життя.
Одним з видів набутої поведінки є умовний рефлекс. Класичний його приклад – слиновиділення у відповідь на вигляд їжі, запах, постійний час годування. Механізмом умовного рефлексу є утворення тимчасового нервового зв’язку між центром певного аналізатора (зорового, нюхового тощо) і центром певного безумовного рефлексу. Як наслідок, раніш нейтральний подразник (вигляд, запах) стає сигналом, тобто умовним подразником, і спричиняє реакцію, характерну для безумовного стимулу (слиновиділення). У людини, як і в інших тварин, формується безліч умовних рефлексів, проте у спадок нащадкам вони не передаються.
Умовні рефлекси і формування поведінки. Як поводиться малюк, побачивши пляшку, з якої його годують? Якщо дитина голодна, вона починає кричати, тягнеться до пляшки. Це прояв умовного рефлексу на подразник-сигнал – вигляд предмета, пов’язаного в дитини з отриманням їжі.
Одержавши пляшку, вона заспокоюється, оскільки може задовольнити харчову потребу. Коли малюк підростає, його починають годувати ложкою. Пляшка перестає бути умовним подразником – навіть якщо дитина певний час тягнеться до неї, вона виявляє, що пляшка порожня. Умовний рефлекс не підкріплюється появою безумовного стимулу (їжі) і згасає. Таке гальмування рефлексу називають умовним.
Прикладів згасання одних умовно-рефлекторних дій і появи інших можна навести безліч. Життєві ситуації змінюються, одні сигналистимули втрачають значущість, з’являються інші сигнали – стимули. Відповідно змінюється і поведінка людини, механізмом якої є умовно-рефлекторні реакції.
Умовний рефлекс і сприйняття. Сприйняття дає можливість розрізнювати подразники, що діють на організм. Але й умовні рефлекси впливають на точність сприйняття, сприяють тонкому розрізненню стимулів-сигналів. Малюку, якого постійно годують з однієї пляшки, запропонували вибрати “свою” пляшку з десятка схожих. Вибір виявився безпомилковим і швидким – дитині знадобилося для цього менше хвилини.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)