Тема 2. УКРАЇНА В ПЕРШІ ПОВОЄННІ РОКИ
УЗАГАЛЬНЕННЯ ДО ТЕМИ 2
“Україна в перші повоєнні роки (1945 р. – початок 1950-х років)”
У перші повоєнні роки уряд СРСР. уклавши договори з Польщею, Чехословаччиною та Румунією визначив сучасні південно-західні кордони УРСР. Після визволення від нацистських окупантів у внутрішньо-політичному житті України комуністична партія знову зайняла панівні позиції. В УРСР була відновлена комуністична ідеологія та культ особи Сталіна.
У виробничій сфері знову утвердилася командно-адміністративна
Д. Шавикін. Вечір на Дніпрі. 1957р.
Провідними індустріальними країнами Європи. Однак економіка України значно відставала в запровадженні досягнень НТП, розвитку сільського господарства, харчової та легкої промисловості, сфери послуг.
Нелюдськість сталінського режиму знову проявила себе в 1946-1947 pp. Він забрав майже мільйон життів, чого можна було легко уникнути шляхом незначного обмеження експорту зернових чи використання державних резервів, які й призначені для порятунку людей у скрутний час.
Післявоєнна відбудова охопила й Західну Україну. Її областям була надана значна фінансова, господарська, фахова та кадрова допомога. Разом із післявоєнною відбудовою там продовжувалася політика радянізації. Одночасно з упровадженням соціально-економічних перетворень у 1946 р. в Західній Україні була знищена УГКЦ, а в Закарпатті її ліквідували в. 1949 р.
Політиці радянізації протистояла УПА, однак невідповідність збройних сил не давала їй змоги захистити співвітчизників.
Сумною сторінкою в українській історії стало тотальне переселення в 1946 р. майже 490 тис. українців з території Закерзоння на територію радянської України та операція “Вісла” у 1947 p., у ході якої понад 140 тис. українців були насильно переселені в західні та північні райони повоєнної Польщі, а 680 непокірних убито.
Унаслідок перемоги СРСР над нацизмом у суспільній свідомості зароджувалися ті ідеї, процеси, явища, які згодом стали чинниками руйнування радянського режиму. У середовищі української інтелігенції формувалося поч5’т – тя гордості за свою Батьківщину, возз’єднаня українських земель спричинило зміцнення національної самосвідомості. Міста центру та заходу України стали переважно українськими, збільшення кількості українців у складі державних і партійних керівних органів стало передумовою для посилення почуття власної гідності, майбутніх автономістських настроїв. У найширших верствах населення визрівала переконаність, що народ, який здобув перемогу над нацизмом ціною неймовірних жертв, заслуговує на краще життя, аніж він має в СРСР.
На такі настрої радянське керівництво відповіло посиленням тоталітарного режиму. Для цього в країні розпочалися широмасштабні ідеологічні кампанії, спрямовані проти творчої інтелігенції. У національних республіках, у тому числі в Україні, ідеологічний терор обов’язково здійснювався під гаслами боротьби з “буржуазним націоналізмом”, жертвами якої ставали видатні українські митці, які щиро любили свій народ.
Повоєнні роки були позначені відродженням системи освіти України. Незважаючи на цькування представників наукової інтелігенції, вони продовжували працювати на провідних напрямах тодішньої світової науки, досягаючи результатів світового рівня.