Розділ 4 ІСТОРІЯ ДАВНЬОГО РИМУ
РИМСЬКА ІМПЕРІЯ
§ 52. ВИНИКНЕННЯ ХРИСТИЯНСТВА
– Роздивіться фрагмент картини італійського художника кінця 15 – початку 16 ст. Рафаеля. – Поміркуйте, яку ідею втілено в образі Ісуса Христа – основоположника однієї з найбільших світових релігій – християнства. – Чим це зображення Бога відрізняється від зображень інших богів країн Давнього Сходу та Греції?
1. Хто такий Ісус Христос? Що розповідають про нього історичні джерела?
У Римській державі часів республіки й найбідніший громадянин
На Близькому Сході чимало прихильників мали релігійні вчення про кінець світу, прихід спасителя. Особливо яскраво це виявилося в іудаїзмі.
У 63 р. до н. е. Рим підкорив Палестину. У 37 р. до н. е. її правителем став Ірод Великий. За панування римлян істотно зміцнилося економічне становище іудейських священиків і, відповідно, посилився їхній вплив.
За таких обставин у Палестині розпочав проповідувати Ісус Христос. Щоправда, римські джерела подають лише коротенькі згадки про Ісуса. У 1971 р. було знайдено арабську копію тексту єврейського історика Йосифа Флавія, у якому цей противник християнства розповідав історію життя Христа. У джерелі, зокрема, ідеться про те, що в Галілеї жив проповідник Ісус (Ієшуа). Першими сприйняли його проповіді найбідніші прошарки палестинського суспільства. На початку діяльності Ісус прийшов до Іоанна Хрестителя, який охрестив його. Ісуса було проголошено Месією – спасителем світу.
Утім, основним джерелом, яке розповідає про життя Христа, є книги Нового Завіту Біблії, які називають Євангеліями.
Преображення Христове. Рафаель Санті, 1519-1520 pp. Рим. Ватикан.
Збірку книг, що складають Біблію, називають Святим Письмом.
Євангеліє (від грец. “добра звістка”) – так називають кожну з перших чотирьох книг Нового Завіту, написаних апостолами Матвієм, Марком, Лукою та Іоанном. У книгах описане земне життя Господа, Сина Божого Ісуса Христа: Його вчення, чудеса, хресні страждання, смерть, воскресіння й вознесіння на небо.
Проповідницькій діяльності Ісуса перешкоджали іудейські священики – фарисеї. Якось вони запитали Ісуса, чи слід платити податки Риму. Ісус відповів: “Віддавайте Богу Богове, а кесарю (тобто імператору) – кесареве”. Згодом фарисеї схопили Ісуса й засудили на смерть. Цей вирок мав затвердити римський намісник Понтій Пілат. Людина досвідчена, Пілат не міг не розуміти, що стає учасником розправи над безвинним. Але, відпустивши Ісуса, він би викликав невдоволення іудейських священиків, що могло спричинити заколоти й повстання проти панування Риму. І Понтій Пілат затвердив смертний вирок Ісусу.
1. Єрусалим за часів Ісуса Христа. Сучасна реконструкція.
2. Ісус Христос у вигляді молодого пастуха, який символізує пастиря віруючих, а заблудла вівця на його плечах – грішника, що розкаявся.
3. Зображення риби – зашифроване позначення імені “Ісус Христос, син Божий, Спаситель”.
– Хто з римських імператорів був сучасником Ісуса Христа?
– Чому Палестина стала країною, де почали проповідувати християнство? Де відносно Рима розташована Палестина?
– Прочитайте уривок із твору Йосифа Флавія “Іудейські старожитності”. Яку історичну інформацію довідуємося з цього документа?
“…У цей час була мудра людина на ім’я Ісус. Він вів праведне життя та славився своєю доброчесністю; і багато з числа іудеїв та інших народів стали його учнями. Пілат засудив його на смерть через розп’яття; проте ті, хто стали його учнями, не зреклися свого вчителя. Вони розповідали, буцімто він з’явився їм на третій день після свого розп’яття та був живим. Тому вони стверджували, що він – Месія, про якого сповіщали іудейські пророки”.
Проповідь – промова урочистого, повчального змісту.
Прочитайте уривок з Нагірної проповіді Ісуса Христа (з Євангелія від Матвія) та поміркуйте, якими новими ідеями просякнуте християнське віровчення,
“Не судіть, щоб і вас не судили; бо яким судом судитимете, таким же осудять і вас, і якою мірою мірятимете, такою і вам відміряють. І чого в оці брата свого ти скалку бачиш, колоди ж у власному оці не помічаєш? Не давайте святого псам і не розсипайте перлів своїх перед свиньми, щоб вони не потоптали їх ногами своїми і, обернувшись, щоб не розшматували й вас… Просіть і буде вам дано, шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам; бо кожен, хто просить, одержує, хто шукає, знаходить, а хто стукає, відчинять йому”.
Від якої події відбувається лічба років за сучасним календарем? У якому році за римським літочисленням народився Ісус Христос?
2. Як виникали перші християнські громади? Як ставилися імператори Риму до християн?
Після страти Ісуса його учні – апостоли – почали проповідувати вчення вчителя в різних частинах Римської імперії: зокрема, Андрій навчав у Малій Азії, Скіфії та Греції.
Християни в різних землях імперії створювали свої громади. Перші християнські громади трималися на демократичних засадах. Голова громади розпоряджався майном та грошима для організації молитовних зібрань і допомоги тим громадівцям, яких спіткала біда. Свої зібрання перші християни проводили в потаємних місцях.
Згодом окремі громади будували молитовні доми – церкви.
Кількість прихильників нової релігії зростала. Проте життєві правила, яких дотримувалися перші християни, суперечили присязі римського громадянина. Людина, яка давала цю присягу, визнавала богом імператора й присягала іменем Юпітера та інших римських богів. Цього не визнавали християни, тому всіляко ухилялися від присяги.
Відмову присягати імператорові й приносити жертви влада сприймала як непокору й прояв бунтівного вільнодумства. Слідуючи заповіді “не вбивай”, християни відмовлялися служити у війську, що теж викликало занепокоєння влади. Спосіб життя християн руйнував усталені уявлення, у чому влада вбачала наміри розхитати римську державу. Саме тому християнські громади зазнавали переслідувань.
Апостол – у Новому Завіті так названо 12 перших послідовників і учнів Христа.
Слово “церква” означає “дім Божий”, тобто святе місце, призначене для богослужінь і молитов, а також – громада віруючих.
Римські катакомби 4 ст. із зображенням Ісуса Христа.
Приводом до гонінь стала пожежа в Римі в 64 p., у якій імператор Нерон звинуватив християн. Після Нерона з особливою жорстокістю переслідував прихильників нової віри останній із Флавіїв – імператор Доміціан. Жорстокими були гоніння на християн і за імператора Діоклетіана.
Щоб уникнути переслідувань, християни стали проводити свої зібрання в підземеллях Рима, де ховали небіжчиків, – катакомбах, що простягалися на багато кілометрів.
– Чому перші християни зазнавали гонінь та переслідувань?
– Роздивіться ілюстрацію. Чому художник назвав картину, присвячену подіям 64 р. в Римі, “Світочі християнства”, або “Смолоскипи Нерона”?
Генріх Семирадський “Світочі християнства”, 1876 р.
3. Як і коли християнство стало в Римській імперії державною релігією?
Під час кризи, що охопила Римську імперію в 3 ст., християнство стало найпоширенішою релігією в державі. Попри жорстокі переслідування християн на початок 4 ст. майже половина населення імперії сповідувала нову релігію. Сталися зміни в організації християнських громад: тепер їхнім господарством керували єпископи, які з другої половини 3 ст. очолили християнські громади.
Імператор Константин зрозумів, що церковну організацію та авторитет християнства можна використати для зміцнення своєї влади. Він повернув християнам церковне майно, конфісковане його попередником, звільнив християнських священиків від сплати податків та військової служби, проголосив свободу молитовних зібрань. Сам імператор святкував і християнські, й традиційні римські свята.
Мозаїка із зображенням Константина Великого в Соборі святої Софії в Константинополі (нині Стамбул, Туреччина).
У 325 р. в місті Нікея було скликано собор (зібрання) єпископів Заходу та Сходу. У ньому взяв участь і сам імператор, аби піднести його значення.
Було затверджено Символ віри – короткий і точний виклад основних християнських істин. Найважливіше в ньому було те, що єдиний Бог виступає в трьох рівних проявах (іпостасях) – Бога-Отця, Бога-Сина (Ісуса Христа) і Бога-Духа Святого, які разом становлять Святу Трійцю. Рішення Нікейського собору сприяли остаточному оформленню християнської церкви громади єдиновірців, людей, які сповідують одну віру.
Було запроваджено семиденний тиждень замість звичного для римлян восьмиденного. Сьомий день вважався днем молитов та зібрань, днем відпочинку. Були оформлені перші рукописи Біблії.
За імператора Феодосія (379-395 pp.) запровадили обов’язкове християнське віросповідування для всіх римських громадян. Так християнство стало єдиною державною релігією Римської імперії. Язичницькі храми почали руйнувати, статуї римських богів нищити.
У 5 ст. на Заході влада в церкві закріпилася за єпископом Рима – Папою Римським, на Сході очільником церкви став єпископ Константинополя – константинопольський патріарх.
– Що сприяло поширенню християнства в Римській імперії? Чому імператор Константин, а не Феодосій, увійшов в історію під іменням Великий?
Оцініть себе
1. Хто такий ісус Христос? Які історичні факти про нього відомі? Що розповідають про Ісуса Євангелія?
2. Поясніть поняття та терміни: християнство, Святе Письмо, Євангеліє, апостоли, церква, символ віри.
3. Які зміни відбулися в становищі християнських громад протягом 1-4 ст.?
4. Якою була роль імператорів Константина та Феодосія в перетворенні християнства на державну релігію?
– Чому імператорська влада перешкоджала поширенню християнства? У яких настановах християнського віровчення імператор убачав загрозу своєму пануванню? Чому жорстокі переслідування не зупинили поширення віри в Ісуса Христа? Які загальнолюдські цінності утверджувало християнство?
(2 votes, average: 3,50 out of 5)