Розділ ІІІ Європейське суспільство і Держави в X – XV ст.
& 13. Хрестові походи
1. ПРИЧИНИ ТА ПОЧАТОК ХРЕСТОВИХ ПОХОДІВ
Поставте до пункту 3-4 запитання. Обговоріть із сусідом по парті відповіді на них. Найважливіші та найцікавіші запитання й відповіді представте класу.
Свята земля – назва Палестини, де міститься Єрусалим.
У листопаді 1095 р. в місті Клермон перед численною юрбою виступив папа римський Урбан II. Він заявив, що Свята земля з її головною святинею – Гробом Господнім у Єрусалимі – захоплена турками – сельджуками.
На
З ВИСТУПУ ПАПИ УРБАНА II НА КЛЕРМОНСЬКОМУ СОБОРІ
Народ чужоземний, далекий від Бога, спустошив землі християн… а храми Божі знищив. Вас надихає на подвиги велич і слава Карла Великого… та інших властителів. Особливо ж вас закликає свята гробниця Спасителя і Господа нашого, якою володіють нечестиві народи… Вирушайте до Святого Гробу, вихопіть Святу землю в нечестивого народу, підкоріть її собі. Єрусалим… не припиняє молитви, аби ви допомогли йому…
Усім, які йдуть туди, у разі їхньої смерті на суші, чи на
Виступ папи Урбана на Клермонському соборі (середньовічна мініатюра)
Цей заклик був гаряче підтриманий, а слова “Так хоче Бог!” об’єднали найрізноманітніші стани європейського суспільства. На знак готовності негайно вирушити в похід чоловіки нашивали на одяг хрести з червоної тканини. Відтак воїнів стали називати хрестоносцями. Розпочалася епоха Хрестових походів.
Хрестові походи – організований і підтриманий католицькою церквою масовий військовий рух XI-XIII ст., що здійснювався під гаслом “Визволення Гробу Господнього від мусульман”.
На основі тексту визначте, що ж змушувало різних людей вирушати в далекий, незвіданий шлях.
Причини участі різних верств населення у Хрестових походах
– Християни мріяли про звільнення Гробу Господнього від мусульман, що давало їм можливість дістатись омріяних Святих місць, одержати відпущення гріхів і райське блаженство. |
– Сини феодалів-землевласників, які не одержали в спадщину феоду, прагнули прославитися на Сході та розбагатіти. |
– Великі феодали прагнули розширити свої володіння за рахунок земель на східному узбережжі Середземного моря. |
– Духовенство бажало нових територій та зміцнення авторитету католицької церкви. |
– Селяни, які страждали від непомірних повинностей, сподівались одержати в Палестині наділ та особисту свободу. |
– Купці сподівалися на нові прибутки від торгівлі зі східними країнами. |
Усього протягом ХІ-ХІІІ ст. відбулося вісім Хрестових походів. Найвідоміші – перший і четвертий.
2. ПЕРШИЙ ХРЕСТОВИЙ ПОХІД
Порівняйте мрії перших хрестоносців із подіями реального життя. Поясніть, чому перший етап Хрестових походів називають народним.
Не дочекавшись рицарів, першими навесні 1096 р. до Палестини вирушили французькі й німецькі селяни на чолі з монахом Петром Пустельником. Продавши майно, тисячі бідняків разом із сім’ями подалися до Святої землі. Вони, звичайно, не знали, де саме вона є, і тому біля кожного міста питали: “Це не Єрусалим?” Вічно голодні, грабуючи по дорозі міста і села, убиваючи всіх, кого вважали ворогами, бідняки дісталися Константинополя. Озброєні сокирами, вилами й палицями, у першому ж бою з турками-сельджуками вони майже всі загинули.
А влітку й восени того самого 1096 р. до Святої землі вирушило рицарство Франції, Німеччини, Італії та інших країн разом із посланцями папи римського і купцями. Так почався Перший Хрестовий похід. Попри те, що у хрестоносців не було єдиного командування, вони мали добре підготовлене військо, оснащене спеціальними облоговими баштами для здобуття міст. Щоправда, багатьом рицарям довелося продати свої маєтності, аби озброїтися й вирушити в похід.
Долаючи спрагу, голод і хвороби, лише через три роки рицарі підійшли до Єрусалима. Нарешті, мету Першого Хрестового походу було досягнуто: у звільненому від турків Єрусалимі хрестоносці прихилили коліна біля храму Гробу Господнього. Проте, увірвавшись після штурму в місто, хрестоносці зчинили там страшну різанину, а їхня жадібність і жорстокість не знали меж.
Використайте ілюстрації та опишіть, як був укріплений Єрусалим, яким / чином відбувався його штурм.
Метальна машина (сучасна історична реконструкція)
Штурм Єрусалима під час Першого Хрестового походу (середньовічне зображення)
Радісна звістка про взяття Єрусалима облетіла всю Європу. Рицарів прославляли як мужніх і безстрашних героїв, а їхній приклад надихав нових учасників до походів.
На захоплених територіях хрестоносці утворили чотири держави. Найвпливовішим серед них було королівство Єрусалимське, у якому запанували феодальні порядки. Населення не бажало підкорятися рицарям, тому їхня влада не була міцною. Незабаром французьких і німецьких феодалів розгромили турки-сельджуки.
3. ЧЕТВЕРТИЙ ХРЕСТОВИЙ ПОХІД
Поєднайте інформацію кількох історичних джерел: карти (с. 99), документа, ілюстрації – та складіть розповідь-хроніку про перебіг подій Четвертого Хрестового походу.
Наприкінці XII ст. відоме італійське місто Венеція вело боротьбу з Константинополем за першість у Середземному морі. Венеціанці вирішили використати хрестоносців, аби витіснити Візантію з торговельних шляхів. Тому, замість звільнення Святої землі від мусульман, рицарське військо взяло в облогу столицю Візантії. У 1204 р. Константинополь було захоплено хрестоносцями. Уперше за свою історію це місто не витримало облоги.
ВІЗАНТІЙСЬКИЙ ІСТОРИК ПРО ПОГРАБУВАННЯ КОНСТАНТИНОПОЛЯ ХРЕСТОНОСЦЯМИ
Про пограбування головного храму (Святої Софії) не можна байдуже навіть слухати. Коштовні речі надзвичайної краси було порубано на шматки й поділено між воїнами. Коли їм потрібно було вивезти з храму священний посуд, предмети надзвичайної майстерності та рідкісності, срібло і золото, вони ввели у притвори храмів мулів і коней із сідлами.
Важко й неможливо було пом’якшити благаннями і вмилостивити цей варварський народ. Кожен мусив боятися за своє життя; на вулицях – плач, крики і стогін, на роздоріжжях – ридання, у храмах – жалібні голосіння.
Отак-от чинили беззаконня західні війська, всіх позбавляючи грошей та майна, житла та одягу.
Взяття Константинополя хрестоносцями в 1204 р. (мініатюра XV ст.)
Після перемоги рицарі вирішили не йти на Єрусалим, а залишитися на території Візантії, створивши свою державу – Латинську імперію, що проіснувала майже 50 років. Серед хрестоносців, які брали участь у цьому поході, більшість були французами, відтоді на Сході всіх європейців стали називати франками.
Розгром Константинополя призвів до занепаду Візантії. Ці події, на думку багатьох істориків, остаточно закріпили розкол християнства на західне – католицьке і східне – православне.
Покажіть на карті напрямки Першого і Четвертого Хрестових походів. Знайдіть на карті Едессу, Антіохію, Єрусалим, Триполі – центри держав, утворених хрестоносцями. Визначте особливості їх розташування.
4. ДУХОВНО-РИЦАРСЬКІ ОРДЕНИ
Чому ордени називалися духовно-рицарськими? Знайдіть на карті (с. 126) землі Тевтонського ордену. Як вони змінювалися протягом XIII-XIV ст.?
Початок духовно-рицарським орденам, що у ХІІ-ХІІІ ст. виникли на Сході, поклали Хрестові походи. Ці ордени стали втіленням двох середньовічних ідеалів: чернечого і рицарського. Вони мали послужити святій справі – звільненню від мусульман і збереженню Святих місць у Палестині й захисту паломників від “невірних”. Найпомітніший слід в історії залишили духовно-рицарські ордени госпітальєрів, тамплієрів і тевтонців. Рицарі ордену госпітальєрів2уважались одними з найкращих воїнів у Європі. Орден тамплієрів3 – захисник паломників, великий банкір і кредитор європейських королів, зокрема Філіппа IV Красивого. Тевтонці брали участь у “німецькому наступі на Схід”, боролися проти язичників і намагалися навернути їх у християнство.
Як озброєні воїни? Що свідчить про їхню готовність захищати віру Христову?
1. Рицарі Тевтонського (Німецького) ордену 2. Рицарі ордену госпітальєрів 3. Рицарі ордену тамплієрів (сучасні історичні реконструкції)
2 Назва “госпітальєри” походить від госпіталю й церкви Св. Іоанна Хрестителя, де його було створено. Називається ще Мальтійським орденом.
3 Назва “тамплієри” походить від слова “тампль” (храм) – Храма Гробу Господнього, де служили рицарі.
Із часом рицарські ордени виросли в могутні організації і навіть держави, що мали великі землеволодіння, маєтності, фінансові можливості і, відповідно, значний вплив на політичний розвиток Середньовіччя.
1. Чому військовий рух XI-XIII ст. називається Хрестовими походами?
2. Назвіть. хронологічні межі Хрестових походів.
3. Чим Четвертий Хрестовий похід відрізнявся від інших?
4. Наведіть приклади духовно-рицарських орденів.
5. Поясніть причини Хрестових походів.
6. Поміркуйте, у якому значенні поняття “Хрестові походи” використовували європейці, а в якому – араби.
7. Висловіть судження з приводу того, як хрестоносці досягали поставленої перед ними мети.
ПІДГОТУЙТЕСЯ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ
1) Охарактеризуйте Перший та Четвертий Хрестові походи.
2) За можливості підготуйте додаткову інформацію про відомих історичних діячів – учасників Хрестових походів.
ІСТОРИЧНИМ КАЛЕЙДОСКОП
Відомі історичні діячі – учасники походів
Майже через 100 років після Першого Хрестового походу Єрусалим було знову завойовано мусульманами. Це стало причиною Третього Хрестового походу, який очолили наймогутніші європейські правителі – імператор Фрідріх І Барбаросса, англійський і французький королі Ричард І Левове Серце та Філіпп II Август. Їм протистояв один із найвідоміших діячів Сходу Саладин. Кожний із цих правителів ще за життя став легендою. Проте Фрідріх І Барбаросса загинув по дорозі. А Річард І Левове Серце і Філіпп II Август не змогли порозумітися між собою, тож похід також зазнав невдачі.
Печатка Річарда І Левове серце
Сьогодення рицарських орденів
Деякі із заснованих в епоху Середніх віків рицарських орденів існують і в наш час. Найстаріший – орден госпітальєрів, або Мальтійський, займається благодійницькою діяльністю. Тевтонський орден, який із перервами існує з XII ст. й до сьогодні, також зосереджує зусилля на добродійності.
Позитивні чинники | Негативні чинники |
(1 votes, average: 5,00 out of 5)