Урок 17. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХРЕБЕТНИХ ТВАРИН
Ланцетник – це хребетна тварина без хребта…
Мета уроку: сформувати уявлення в учнів про хребетних тварин, з’ясувати їхні загальні ознаки. Розвивати критичне мислення. Виховувати любов до природи.
Основні поняття: хорда, хребет, нервова трубка, кишка, зяброві щілини, клоака.
Обладнання і матеріали: таблиці “Хребетні тварини”, короткі відео – фрагменти хордових тварин (ланцетника, риби, жаби, птаха тощо).
Тип уроку: засвоєння нових знань.
План-схема уроку
Етап уроку | Час (хв) | Форми і методи діяльності вчителя | Результат діяльності |
І. Організаційний етап | 1 | Організаційний момент. | Організація учнів. |
1 | Розминка “Знайди зайве” | Розвиток логічного мислення, зв’язок між темами | |
II. Актуалізація опорних знань | 5 5 2 1 | Аналіз контрольної роботи. Фронтальне опитування. Вправа “Асоціації”. Оголошення теми уроку | Визначення рівня досягнень Створення бази для вивчення хребетних на базі безхребетних. За допомогою асоціювання актуалізувати опорні знання |
III. Мотивація навчальної діяльності | 2 | Демонстрація відеофрагментів з хребетними тваринами | Зацікавлення темою |
IV. Засвоєння нових знань | 5 7 4 | Пояснення вчителя з використанням підручника. Вправа “Моделювання” – моделювання уявної хордової тварини. Ознайомлення з різноманітністю хребетних тварин | Сприйняття та засвоєння матеріалу. Осмислення об’єктивних зв’язків у вивченому, створення уявної моделі. Розширення знань учнів |
V. Узагальнення і систематизація знань | 2 6 | Проблемне запитання. Складання опорного конспекту. Робота з термінами | Узагальнення знань. Систематизація знань. Засвоєння термінів і понять |
VI. Підсумки | 3 | Обговорення епіграфа. Вправа “Запитання” | Окреслення кола питань для подальшого вивчення |
VII. Домашнє завдання | 1 | Репродуктивне та творчо-пошукове | Засвоєння матеріалу, підготовка до наступних уроків |
І. Організаційний етап.
1. Організація учнів.
2. Розминка “Знайди зайве”. Виберіть одне зайве слово, спробуйте пояснити, чому воно зайве (яка ознака об’єднує чотири слова): планарія біла, п’явка медична, хрущ травневий, окунь річковий, ставковик великий.
II. Актуалізація опорних знань.
1. Аналіз результатів контрольної роботи.
2. Продовження вправи “Знайди зайве”.
Фронтальне опитування: До якої групи тварин належить черв’як дощовий? Які особливості будови п’явки медичної? Які ще тварини, крім хруща, належать до членистоногих? Назвіть інших молюсків, крім ставковика. Яка ознака будови спільна для названих тварин? Чим відрізняється окунь річковий від названих тварин?
3. Вправа “Асоціації”: які асоціації у вас викликає слово “хорда”? Що таке хорда в математиці?
4. Оголошення теми уроку.
III. Мотивація навчальної діяльності.
Демонстрація та обговорення коротких відеофрагментів хребетних тварин (ланцетник, рух риби, політ птаха тощо).
IV. Засвоєння нових знань.
1. Пояснення вчителя: ознаки хордових тварин з використанням підручника (с. 66, 67, мал. 92).
2. Вправа “Моделювання”: уявіть хордову тварину, якої не існує в природі, а ми створюємо її самі. Який набір органів повинна мати така тварина? Моделюємо і малюємо уявну хордову тварину (колективно на дошці) з набором органів: хорда, нервова трубка, травна трубка, зяброві щілини, серце; надаємо їй тіло, кінцівки тощо.
3. Різноманітність хребетних тварин.
V. Узагальнення і систематизація знань.
1. Проблемне запитання: у риби, жаби, птаха в дорослому стані немає хорди. Чи справедливо відносити їх до хордових?
2. Складання опорного конспекту “Ознаки хребетних тварин”, “Різноманітність хребетних тварин”.
3. Робота з термінами: хорда, хребет, нервова трубка, кишка, зяброві щілини, клоака.
VI. Підсумки.
1. Обговорення епіграфа.
2. Вправа “Запитання”: назвіть тварин, які належать до хребетних. Що б ви хотіли дізнатися про них? Учні ставлять запитання, на які вони хотіли б отримати відповіді на наступних уроках теми.
VII. Домашнє завдання.
Опрацювати § 16 (с. 66, 67), підготувати міні-проекти “Різноманітність і значення риб”, “Кісткові риби”, “Хрящові риби”.
(2 votes, average: 4,50 out of 5)