Мета:
Навчальна: актуалізувати знання про клімат та кліматотвірні чинники; формувати уявлення про характерні ознаки клімату Євразії; сприяти виявленню та розумінню прояву кліматотвірних чинників на материку; вдосконалювати практичні вміння та навички досліджувати кліматичні показники за тематичними картами атласу;
Розвивальна: розвивати вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки, порівнювати, будувати логічні міркування, робити висновки;
Виховна: виховувати самостійність, уважність, працелюбність.
Тип уроку:
Обладнання: фізична карта Євразії, кліматична карта Євразії, атласи, підручники.
Опорні та базові поняття: клімат, кліматотвірні чинники, циркуляція атмосфери, повітряна маса, пасат, мусон, західні вітри, циклон, антициклон, ізотерми, опади.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, ВМІНЬ ТА НАВИЧОК УЧНІВ
Робота з картою. Учитель (або один з учнів) ставлять питання за фізичною картою Євразії.
Пригадайте головні особливості клімату Північної Америки. Які причини надзвичайного різноманіття кліматичних умов Північної Америки?
III.
На підставі знань про географічне положення та основні форми рельєфу зробіть припущення щодо особливостей кліматичних умов Євразії.
Справді, кліматичні умови Євразії, як і Північної Америки, характеризуються винятковою розмаїтістю. Однак Євразія набагато більша від Північної Америки, а будова її поверхні набагато складніша. Для того щоб скласти цілісну картину про клімати Євразї, слід дослідити основні кліматотвірні чинники, їхній прояв та взаємодію на території материка.
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Сонячна радіація
Річна величина сумарної сонячної радіації на арктичних островах дорівнює 60 ккал/см2, у західній частині Європи – від 70 до 140 ккал/см2, на півдні й південному сході Азії – 120-180 ккал/см2, а на Аравійському півострові сягає максимальної величини на Землі – 200-220 ккал/см2 у рік. Такі відмінності в кількості сонячної енергії, одержуваної материком, визначають і різницю температур у різних його районах.
2. Циркуляція атмосфери
Над Євразією формуються всі типи повітряних мас, завдяки яким відбувається перерозподіл температур і опадів над поверхнею материка.
Основна частина Євразії розташована в помірному поясі, де переважає західне перенесення повітряних мас і пов’язана з ним циклональна діяльність.
Західні вітри протягом усього року приносять із Атлантичного океану в європейську частину материка вологу, знижують літні температури й підвищують зимові. У міру просування на схід усередину континенту атлантичне повітря набуває континентального характеру – улітку температури підвищуються, узимку знижуються, повітря сухішає.
На північну й середню частину Євразії значний вплив мають арктичні повітряні маси з Північного Льодовитого океану. Вторгнення арктичного повітря всередину материка спричиняє різке зниження температури й зменшення опадів.
Для півдня й сходу Євразії характерна мусонна циркуляція. Мусонні вітри дмуть улітку з Індійського й Тихого океанів, а узимку – із суходолу. Із літнім мусоном пов’язана активізація циклонів, які зароджуються в Тихому океані. Вони обрушуються на узбережжя Східної й Південно-Східної Азії у вигляді азіатських ураганів – тайфунів.
Над південно-західною окраїною материка цілий рік переміщаються тропічні повітряні маси. Тут утворюються пасати, які несуть гаряче й сухе повітря в пустелі Африки. На південному сході материка пасати, які утворюються над Тихим океаном, приносять велику кількість вологи.
На території острівної частини південного сходу Євразії цілий рік панують жаркі й вологі екваторіальні повітряні маси.
3. Характер підстилаючої поверхні
Рельєф. Рівнинний і середньовисотний рельєф європейської частини не перешкоджає проникненню вологого повітря з Атлантичного океанудалеко на схід, а холодних повітряних мас з Північного Льодовитого океану – на південь.
В азіатській частині відсутність гірських хребтів на півночі також сприяє проникненню холодного арктичного повітря всередину аж до гір Центральної Азії. Пояс гірських хребтів на сході й Гімалаї на півдні перепиняють шлях вологим мусонним вітрам усередину материка. Біля підніж південних схилів Гімалаїв 10-12 тис. мм опадів щорічно.
Віддаленість від океанів. Внутрішні віддалені райони Азії відрізняються особливо сухим і різко континентальним кліматом. Для північного сходу Євразії характерні застої холодного важкого повітря в улоговинах серед гір. У міжгірній западині поблизу сибірського міста Оймякон лежить “полюс холоду” Північної півкулі, де була зареєстрована температура -73° С.
Океанічні течії. Завдяки Північно-Атлантичній течії поблизу західного узбережжя Скандинавського півострову нульова ізотерма підвищується аж до 70° пн. ш., а південно-західна частина Баренцового моря, що розташоване за Полярним колом, ніколи не замерзає. Течія Куросіо помітно отеплює клімат Японських островів та сприяє збільшенню кількості опадів під час проходження мусонних вітрів з Тихого океану.
На значних просторах Євразії, зайнятих горами й плоскогір’ями, простежується висотна кліматична поясність.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
– Назвіть головні причини надзвичайної розмаїтості кліматичних умов Євразії.
– Чим пояснюються великі розбіжності температурних показників у різних частинах материка?
– Які типи атмосферної циркуляції впливають на формування клімату Євразії?
– Який вплив на клімат Євразії чинить кожний із океанів? Які океани мають найбільший вплив на формування клімату України?
– У яких районах Євразії найбільш відчутний вплив океанічних течій? Як змінився б клімат цих районів, якби цих течій не було?
– Де в Євразії розташовані території, які відрізняються різко континентальним кліматом? Чим обумовлена контрастність їхніх кліматичних умов?
VI. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
– Опрацюйте §____.
– Складіть три тестових запитання закритого типу до тексту параграфа.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)