Розділ І. Закономірності формування природи материків і океанів
Тема 2. Материки та океани – великі природні комплекси географічної оболонки
& 5. Закономірності формування клімату
Пригадайте: 1. Що таке погода та клімат? Назвіть основні складові погоди й клімату. 2. Чому кількість сонячного тепла, що надходить на земну поверхню, залежить від географічної широти? 3. Чим зумовлене виникнення вітру? Які ви знаєте постійні та сезонні вітри? 4. Як утворюються опади? Від яких чинників залежить їх кількість?
Кліматотвірні чинники.
Основними причинами, від яких залежить клімат певної місцевості, тобто кліматотвірними чинниками, є кількість сонячної радіації, циркуляція атмосфери й підстильна земна поверхня.
Розподіл сонячної енергії та температури повітря на Землі. Найважливішим кліматотвірним чинником є випромінювання Сонця, яке у вигляді тепла й світла надходить на земну поверхню. Саме сонячна енергія, або сонячна радіація (з латин, radiatio – випромінювання), є своєрідним джерелом
Кількість сонячної радіації залежить від кута падіння променів на поверхню, тобто від висоти сонця над горизонтом, яка, у свою чергу, залежить від географічної широти місцевості. Найбільше сонячного тепла надходить у район екватора, тому що кут падіння променів сонця тут майже постійно дорівнює 90°. Найменше сонячної енергії отримують райони за Полярним колом, де кут падіння сонячних променів менший за 24°.
Отже, загальна закономірність температурного режиму полягає в зниженні показників температури від екватора до полюсів. Це можна простежити за кліматичною картою світу. Для зображення температури повітря використовують спеціальні лінії – ізотерми.
Ізотерми – це уявні лінії, що з’єднують точки земної поверхні з однаковою температурою повітря. За допомогою ізотерм показують середні температури найтеплішого й найхолоднішого місяців року. Ізотерми не завжди збігаються з паралелями. Вони змінюють напрямок, переходячи з материка на океан і навпаки. Лише в помірних широтах Південної півкулі, де майже немає суходолу, напрямок ізотерм наближений до напрямку паралелей.
Нагрівання поверхні Землі залежить від характеру поверхні, що нагрівається, тобто підстильної поверхні. Світла поверхня відбиває сонячні промені, а чорна, навпаки, їх поглинає. Так, сніг відбиває майже 90 % сонячних променів, а чорне зоране поле – усього 4 %. Звичайно, чим більше поверхня вбирає сонячних променів, тим краще вона нагрівається й нагріває повітря над собою. Кліматичні умови суходолу залежать також від рельєфу місцевості та наближеності до океану.
Циркуляція атмосфери. Земна поверхня нагрівається нерівномірно. Над ділянками, що менше нагріваються, повітря прохолодніше, воно важче за тепле повітря, тому опускається та створює більший тиск, ніж над ділянками, що нагріваються добре. Різний атмосферний тиск на окремих ділянках поверхні Землі спричинює рух повітря, тобто циркуляцію атмосфери (мал. 7).
Циркуляція атмосфери – це система горизонтальних і вертикальних повітряних течій у тропосфері.
Оскільки повітря завжди пересувається лише з області високого до області низького тиску, на Землі формуються вітри, які весь час дмуть в одному й тому самому напрямку. їх називають постійними вітрами. До них належать пасати, західне перенесення та стокові вітри.
Пасати (з ісгіан. passat – вітер, що сприяє переїзду) зароджуються в тропічних широтах Північної та Південної півкуль, де існують області підвищеного тиску, і прямують до екватора, де протягом року тиск низький. Унаслідок обертання Землі навколо своєї осі пасати відхиляються в Північній півкулі праворуч (північно-східний напрямок), а в Південній півкулі – ліворуч (південно-східний напрямок).
Мал. 7. Пояси атмосферного тиску та постійні вітри
З областей високого атмосферного тиску тропічних широт обох півкуль вітер дме не тільки на екватор, а й у помірні широти, де тиск низький. Так виникає західне перенесення. Під впливом обертання Землі воно також відхиляється в Північній півкулі праворуч, а в Південній – ліворуч. Західне перенесення істотно впливає на погоду в Україні, воно приносить з Атлантичного океану вологе повітря.
Стокові вітри постійно дмуть з областей підвищеного тиску на Північному й Південному полюсах у помірні широти. Вони також відхиляються через осьове обертання Землі, тож мають північно-східний напрямок у Північній півкулі та південно-східний – у Південній.
Крім постійних, на земній кулі існують і сезонні вітри, які змінюють свій напрямок двічі на рік. Вони виникають на узбережжях материків, де великі площі суходолу межують з велетенськими океанічними просторами. Ці вітри називають мусонами (з араб. пора року). Формування таких потоків повітря на межі материка й океану пов’язане із сезонними коливаннями тиску над суходолом і водою через неоднакову швидкість їх нагрівання.
Літній мусон дме з океану на материк і приносить вологу погоду. Це пояснюється тим, що влітку, коли материк швидко нагрівається, тепле розширене повітря над ним піднімається вгору й формується область низького тиску. Над океаном, який нагрівається повільніше, прохолодне повітря осідає, сильно тиснучи на поверхню. Отже, вітер прямує з океану на материк.
Зимовий мусон, який дме з материка в бік океану, зумовлює посушливу погоду. Такий напрямок вітру пояснюється тим, що в цю пору року над охолодженим материком повітря опускається й виникає область високого тиску. Звідси вітер дме на більш теплий океан, над яким атмосферний тиск нижчий у зв’язку з висхідними потоками теплого розширеного повітря.
Найпотужніші мусони формуються на східних і південних берегах Євразії на межі найбільшого материка з Тихим та Індійським океанами.
Розподіл атмосферних опадів на Землі. Атмосферні опади залежать від розміщення областей атмосферного тиску. Там, де формуються пояси низького тиску, опадів завжди багато, а там, де переважає високий тиск, кількість опадів незначна (див. мал. 7). Наприклад, над екваторіальними широтами переважає низький тиск. Тут тепле й насичене водяною парою повітря, піднімаючись, швидко охолоджується. Унаслідок цього утворюються купчасто-дощові хмари, з яких випадає багато опадів – понад 2000 мм на рік. Тому екваторіальні широти вважають найвологішими на земній поверхні.
– Пригадайте, що швидше нагрівається й охолоджується: суходіл чи вода. Як це впливає на зміни тиску над материком та океаном улітку й узимку?
– Знайдіть в атласі на кліматичній карті світу місця з найбільшою та найменшою кількістю опадів.
У поясах високого тиску повітря, опускаючись, стискається й нагрівається від поверхні, унаслідок чого стає сухішим. Ось чому в областях підвищеного тиску над тропіками, біля Північного полюса та в Антарктиді кількість опадів недостатня, і вони випадають досить рідко.
Розподіл опадів залежить також від географічної широти: чим менша кількість сонячної радіації, тим менше опадів.
Повітряні маси. Основним проявом циркуляції атмосфери є постійні й сезонні вітри, які спричинюють переміщення повітря.
Повітряні маси – це значні об’єми повітря з однорідними властивостями: температурою, тиском, вологістю, прозорістю тощо.
Повітряні маси можуть бути теплими або холодними, вологими або сухими. Залежно від того, у яких теплових поясах вони формуються, виокремлюють чотири основні типи повітряних мас: екваторіальні (теплі й вологі), тропічні (теплі й сухі), помірні (з температурою повітря, що різко змінюється за сезонами, переважно вологі), арктичні й антарктичні (холодні й сухі). Характер погоди визначає повітряна маса, яка панує над певною територією. Згадайте, як часто ми спостерігаємо раптову зміну погоди. Наприклад, узимку після тривалої відлиги можуть настати сильні морози або після спекотної та сухої погоди влітку йде різке похолодання, випадають холодні дощі. Усі ці зміни спричинені переміщенням повітряних мас із різними властивостями.
Коротко про головне!
– Найважливішими клімаnотвірними чинниками є сонячна радіація, циркуляція атмосфери й підстильна земна поверхня.
– Кількість сонячної енергії, яку отримує земна поверхня, залежить від кута падіння сонячних променів і закономірно зменшується від екватора до полюсів. Сонячна радіація визначає температурний режим біля земної поверхні. На кліматичних картах температуру повітря позначають за допомогою ізотерм.
– На клімат безпосередньо впливає підстильна земна поверхня. Кліматичні умови суходолу залежать від рельєфу місцевості, наближеності до океану та здатності земної поверхні відбивати сонячну радіацію.
– Атмосферна циркуляція – це горизонтальні й вертикальні переміщення повітряних мас. Основними проявами атмосферної циркуляції є постійні та сезонні вітри, які переносять різні за властивостями повітряні маси.
– Виокремлюють чотири типи повітряних мас: екваторіальні, тропічні, помірні, арктичні (антарктичні).
– Атмосферні опади розподіляються на земній поверхні нерівномірно. Кількість опадів залежить від температури повітря й атмосферного тиску.
1. Назвіть основні чинники, від яких залежить клімат певної території.
2. Як сонячна радіація впливає на формування клімату?
3. Які лінії називають ізотермами? Простежте за кліматичною картою світу, як змінюються ізотерми січня й липня на Землі. Чим це можна пояснити?
4. Що таке атмосферна циркуляція та як вона впливає на формування клімату?
5. Визначте, який материк Землі є найвологішим, який – найсухішим. Поясніть, чому.
(2 votes, average: 3,50 out of 5)