Мета. Формувати уявлення про групи харчових продуктів; необхідність вживання різноманітної корисної їжі і достатньої кількості води; потребу обмежувати вживання жирних, копчених і солодких продуктів та напоїв, смажених страв; виховувати прагнення турбуватись про здорове, збалансоване харчування.
Обладнання. Таблиця “Складові їжі”, ілюстрації до теми, підручник, робочий зошит.
Хід уроку
I. Організаційний момент.
II. Аналіз стану здоров’я учнів та повторення вивченого матеріалу.
– Що ви робили впродовж тижня, щоб
– Що таке гармонійний фізичний розвиток?
III. Вивчення нового матеріалу.
1. Робота з підручником.
Самостійне читання визначення поняття “збалансоване харчування” (с. 20). Колективне обговорення.
Робота за таблицею “Складові їжі”.
– На малюнках ви бачите три групи найкорисніших для дітей продуктів. Одні з них насичують організм енергією, щоб можна було рухатися і мислити. Інші є будівельним матеріалом для клітин, кісток, волосся, нігтів. Дуже смачні фрукти й овочі. В них найбільше вітамінів і мінеральних речовин. Вони допомагають рости і розвиватися, зміцнюють
2. Розповідь.
– До складу продуктів харчування входять білки, жири і вуглеводи, вітаміни, мінеральні речовини, клітковина, вода тощо.
Білки містяться в м’ясі, рибі, яйцях, молоці, кефірі, квасолі, горосі. Багаті на жири масло вершкове, різні олії та інші продукти. Вуглеводи є в меді, цукрі, хлібі, картоплі, рисі, манці, вівсяних та інших крупах, фруктах і овочах.
Білки є будівельним матеріалом для організму. З них утворюються і ростуть нові клітини, завдяки чому людина росте.
Жири відновлюють витрати теплової енергії (тепла). Вони йдуть на зігрівання організму.
Вуглеводи витрачаються на роботу м’язів (фізична праця, рух, дихання, робота серця та інших органів).
3. Робота в групах.
Гра-вправа “Зроби свій вибір”.
Учні діляться на три групи. Кожній групі дається набір малюнків із різними продуктами.
1 група повинна відібрати зображення продуктів, багатих на білки;
2 група – на жири;
3 група – на вуглеводи.
Завдання.
Кожна група вибирає картку із набором продуктів щоденного споживання.
1 група – продукти, які бажано споживати на сніданок;
2 група – на обід;
3 група – на вечерю.
Кожна група демонструє свій вибір, інші учні аналізують правильність добору такого набору продуктів.
4. Хвилинка-цікавинка.
“Віта” (від латинського) – означає “життя”.
Колись давно люди не знали про існування вітамінів.
Одного разу команду моряків уразила страшна хвороба – цинга. Хоч харчувалися вони нормально: споживали м’ясні консерви, галети, але все одно потерпали від страшної хвороби… Згодом вони помітили, що хворі виздоровлювали, коли їли багато свіжих фруктів та овочів. Так моряки зрозуміли, що саме в овочах і фруктах містяться необхідні для здоров’я та життя речовини. Тепер ми знаємо, що це були вітаміни.
Учені навчилися концентрувати корисні для організму речовини у відомих всім нам вітамінах, які можна купити у аптеці. Але потрібно пам’ятати, що приймати такі вітаміни треба виключно у дозволеній лікарем кількості.
5. Бесіда.
– Чи знаєте ви, що таке вітаміни?
Вітаміни – речовини, необхідні для життя людини, її росту та розвитку. Особливо необхідні вітаміни для дитячого організму.
Існує багато вітамінів. Для зручності їх називають буквами латинського алфавіту: А, В, С, D тощо.
Вітамін А впливає на ріст дитячого організму, підвищує його стійкість до інфекційних захворювань. Якщо цього вітаміну не вистачає в їжі, діти хворіють, погано ростуть.
Міститься вітамін А у вершках, вершковому маслі, молоці, яєчному жовтку, печінці, моркві, шипшині, помідорах, зеленому горошку, абрикосах, апельсинах, обліписі, чорній смородині.
Вітаміни групи В впливають на перебіг багатьох процесів обміну речовин і діяльності нервової системи.
Ці вітаміни містяться в бобах, сої, квасолі, в гречаній, перловій, вівсяній, пшеничній, рисовій та інших крупах, у пшеничному та житньому хлібі з муки грубого помелу, капусті, цибулі, моркві, яблуках та інших продуктах. В умовах дефіциту вітамінів групи В починається порушення діяльності нервової системи (судоми, паралічі).
Вітамін С відіграє важливу роль у житті нашого організму. Якщо його не вистачає, втрачають міцність дрібні кровоносні судини, знижується опірність організму збудникам хвороб.
Вітамін С міститься у квасолі, шипшині, цибулі, чорній смородині, обліписі, солодкому перці, томатах, суницях, капусті, солодкому перці, лимонах, апельсинах, агрусі, редисі, малині, яблуках.
Вітамін D сприяє росту і формуванню кісток та зубів. Він міститься в маслі, молоці, жовтках яєць, морській рибі. Корисними є і мінеральні речовини (солі). Вони входять до складу кісток, зубів, крові, м’язів та інших органів. Найбільше в організмі кальцію, фосфору, натрію, калію, заліза. Вони містяться в молоці, сирі, яйцях, круп’яних виробах, яблуках та інших харчових продуктах.
Йод і фтор є в морських продуктах та рослинній їжі. Мідь – у вівсяній та гречаних крупах, горіхах.
Вітаміни і мінеральні речовини не діють окремо. Тому й слід вживати таку їжу, яка містить достатню кількість усіх життєдайних вітамінів та мінеральних речовин.
6. Виступ лікаря (або шкільної медсестри).
– Харчування – необхідна умова нашого життя. Без їжі людина не може жити.
З їжею ми отримуємо поживні речовини, необхідні для роботи мозку, серця, легенів, м’язів та інших органів. їжа забезпечує наш організм енергією, яка міститься в продуктах харчування. А ще здоров’я залежить від того, як швидко і часто ми їмо, наскільки ретельно пережовуємо їжу. Отже, щоб бути здоровим, потрібно знати правила харчування.
Дієтологи вважають, що харчування дітей молодшого віку має бути не надмірним, раціональним, тобто різноманітним, з достатньою кількістю вітамінів.
Усі харчові продукти (рослинного або тваринного походження) мають бути доброякісними і свіжими.
Харчові продукти спеціального приготування (солодощі, копчені ковбаси, м’ясні і рибні консерви тощо) можуть бути небезпечними для дітей, а особливо корисними є всі види круп, овочі, м’ясо, риба і, природно, молочні продукти.
Не бажано приправляти страви гострими спеціями. Доцільно чергувати м’ясні страви з рибними. Рибний білок рівноцінний м’ясному, але в рибі значно менше холестерину (бо вона пісніша); у риб’ячому жирі більше ненасичених жирних кислот, ніж у м’ясному, і, як правило, відсутні отрутохімікати.
Слід привчати дитину до перших кроків сироїдіння: листочок-два свіжої капусти, почищена картоплинка або “грушка” топінамбуру, невелика морквина…
Велике значення для раціонального харчування дітей має характер приготування страв. Закуски, приправи і соуси не повинні бути занадто гострими. Страви із м’яса, риби та овочів варто лише трохи підсмажити і подавати до столу 2-3 рази на тиждень. Овочі для салатів слід нарізати дрібно, заправляти рослинною олією або сметаною і посипати зеленню петрушки (кропу) з додаванням подрібненого часнику.
У жодному разі не можна давати багато солодощів і солодких напоїв, особливо у проміжках між прийомами їжі. Замість них рекомендується випити півсклянки яблучного або морквяного соку, багатого на вітаміни.
Також важливо дотримуватися режиму достатнього споживання рідини. Добова потреба у воді для дитини 6-7 років сягає близько 1,5 літра.
Корисна порада!
Корисний і приємний на смак так званий “чайний бальзам”. Напій готують із суміші чорного чаю з лікарськими травами у співвідношенні 80:20.
Взяти 1 ст. ложку чорного чаю, 1/4 ложки ромашки, 1/4 ч. ложки м’яти, 4 склянки води. Суху м’яту і ромашку змішати із сухим чаєм. У заварний чайник, ошпарений окропом, насипати цю суміш і залити кип’ятком до повного заповнення чайника. Дати настоятися 5-6 хв.
7. Літературна хвилинка.
Народна мудрість про раціональне харчування говорить:
– Гадай не гадай – борщу наливай: миску з’їси – здоров’я додаси (Українське прислів’я).
– Людина не живе, щоб їсти, а їсть, щоб жити (Українське, російське, французьке, молдавське прислів’я.)
– Їж, та не жирнішай, будеш здоровіший (Індійське прислів’я).
Бесіда за змістом прислів’їв.
8. Хвилинка-цікавинка.
– Як ви вважаєте, чи можна пити сиру воду? Чому? А тепер послухайте пізнавальну інформацію.
Звідки береться вода у нашому крані?
Звичайно, з річки. А в річці риби живуть і раки. А що, коли б ми повернули кран, а з нього разом із водою хлюпнула рибка – окуні, плітки, пічкурі?
От здорово! Підставляй каструлю і вари юшку.
На щастя, такого не буває. Інакше незабаром не бачити нам ні риби, ні води. Засмітилася б труба, і все.
А взагалі, коли пофантазувати, так могло б бути. Адже вода прийшла до нас просто з річки. Але тоді й листочки, й травинки, й піщинки мали б також із крана разом із водою вилітати, тим паче, що в річці їх хоч відбавляй. Проте не вилітають. А чому?
Та краще все за порядком.
Тече біля містечка річка. Із прадавніх часів тече. Бувало, скінчиться вдома вода, місцеві мешканці біжать до річки з відрами на розмальованому коромислі й низько кланяються: “Здрастуй, річко-матінко! Дай нам водички”.
І назад повертаються з повними відрами. Дужки відер – брязь-брязь! Вода на землю – кап-кап! Поки донесуть, половину розхлюпають. Важко і незручно!
Ось і вирішили: досить! Нехай річка нам воду несе.
Сказано – зроблено. Від берега річки проклали довгі труби. Вода в них і потекла. Повернеш удома кран – ллється холодний прозорий струмінь.
Так з’явився на світ водопровід. Тепер він у кожному міському будинку, у кожній квартирі. Виходить, ніхто воду в кран не наливає. Вона сама біжить трубами.
Розпочинається водопровід далеко за містом. У цих місцях порядки на обох берегах суворі: “Не купатися! Не прати білизну! Не пасти корів! Не кататися на човнах! Навіть не гуляти”. Самі “не” та “не”. Що поробиш – водоохоронна зона. Цю воду людям пити, отже, річку тут треба берегти від бруду, оберігати, як найдорожчий скарб.
За людьми, звичайно, встежити можна. А як за річкою встежити? їй не накажеш: перестань розмивати береги! Облиш тягати на собі різне сміття! Доводиться на самому початку водопроводу ставити сітку-решітку, яка затримує, не пускає в трубу зайвого. А воду пропускає без затримки. От і тече вона собі. Ні. Поки що не в будинки. Дорогою вона ще забігає на станцію очищення – позбутися того, що не виловила решітка: піску, грудок землі і глини.
По трубі мчить стрімголов, а через велетенський бак станції ледве повзе, і вся каламуть устигає потихеньку осісти на дно бака. І це дуже погано, що потихеньку. Треба позбутися каламуті скоріше – воду люди чекають, багато людей – ціле місто. От і доводиться додавати до води таку речовину, що прискорює процес очищення. Від неї утворюються білі пластівці. Піщинки до них прилипають і на цих дивних сніжинках швидко опускаються на дно.
Часто дорослі кажуть: “Не пий сиру воду! Не пий сиру воду!” А чому “не пий”, коли вона смачніша і холодніша за кип’ячену!
Дорослі завжди так – усе найкраще, найцікавіше дітям чомусь забороняють: “Не їж багато морозива – застудишся!”, “Не ходи босий – захворієш!”, “Не лізь на дах – розіб’єшся!”
Ось і сиру воду пити не дозволяють. Однак дорослі найчастіше мають рацію.
Узяти хоча б сиру воду. На вигляд вона ніби й справді чиста. А поглянеш на краплю цієї “кришталевої” води через скельце мікроскопа, який усе збільшує в багато разів, – о-го-го! Справжній зоопарк! Якісь кузьки, комашки, жучки, черв’ячки! Це бактерії, яких ми неозброєним оком не бачимо. І від багатьох з них бувають небезпечні хвороби. Ви ж не хочете захворіти?
Ось і на станції очищення теж ніхто не хоче, щоб люди хворіли. І тому там щосили намагаються зробити воду нешкідливою.
На станції є пастки для бактерій. Щось на зразок бактерієловок.
Поглянеш на бактерієловку – басейн, та й годі. Тільки у ньому ніхто не купається. Стіни у білосніжних плитах. Тиха прозора вода. Піщане дно. Вірніше – зверху піщане. Під товстим шаром піску там шар дрібних камінців.
Вода потихеньку просочується крізь обидва шари і за цей час встигає позбутися бактерій. Вони, ніби мухи до липкого паперу, прилипають до піщинок і камінців. А раптом не всі прилипнуть? А раптом найспритніша втече з пастки?
Не біда – і на таких управа знайдеться. Додадуть до води трішечки отруйних речовин – і все в порядку! Тим, хто питиме воду, шкоди від такого дріб’язку – жодної. Ніхто нічого навіть не помітить, не відчує.
Отаку очищену, знезаражену воду потужні насоси подають трубами до будинків. Відкрутив кран – ось вона, річкова водичка.
То чи можна пити сиру воду? Звісно… якщо мама дозволить.
Перегляд відеоролика реклами “Карпатська джерельна” (матеріал на диску).
– Чи знаєте ви, що чипси – шкідлива їжа?
Послухайте, чому так.
Чипси – це не що інше, як суміш вуглеводів і жиру з додаванням солі, барвників і замінників смаків. Через високий вміст вуглеводів (крохмалю) і жиру чипси дуже калорійні, тому вони сприяють ожирінню. Надлишок у них солі заважає нормальному росту кісток, порушує обмін речовин, може викликати набряки і проблеми із серцем. Барвники та ароматизатори можуть “порадувати” ще й алергією. А жири, що містяться в чипсах, вкрай небезпечні, адже мають канцерогенну дію, тобто здатність викликати рак.
Вітамінів і мінеральних речовин (не кажучи вже про корисну клітковину) у чипсах обмаль. І при цьому вони ще й здатні викликати звикання. Справжнісінька вбивча суміш!
9. Бесіда.
– Які ваші улюблені страви та продукти?
– Чому потрібно їсти лише свіжоприготовлену їжу?
– Для чого на продуктах ставлять дату виготовлення та термін зберігання?
– Які ознаки несвіжих продуктів і блюд?
– Як ви добираєте їжу?
10. Робота з підручником.
Читання пам’ятки про правила здорового харчування (с. 26).
Колективне обговорення.
Фізкультхвилинка.
Хвилинка-цікавинка.
Що воно таке – козацька кухня? Козаки не робили з їжі культу, але смачно попоїсти ніколи не відмовлялись. Страва з казана чи з вогню – проста, поживна, енергетично збагачена й позитивно заряджена. Ми всі колись таку готували.
Недаремно ж наші предки вірили, що споживаючи їжу, не тільки живили тіло, а й встановлювали духовний зв’язок між людьми, навіть з вищими силами й духами предків. Чи чули ви, що їсти бажано з тими, кому довіряєш? Це добре для здоров’я!
(Гончар Л., Найда Р. Козацька кухня: кулінарний роман. – Ярославів Вал, 2014. – 384 с.)
11. Гра “Вибери мене”.
У дітей – картки з малюнками різних продуктів харчування.
Вчитель дає завдання: “Виберіть продукти, корисні для зубів (кісток, очей, шкіри, боротьби організму з інфекцією тощо)”. Діти піднімають картки або виходять з картками на середину класу і аргументують свій вибір.
12. Робота з підручником.
А) Опрацювання текстів з підручника (с. 22-26).
Б) Розгляд малюнків.
В) Вивчення основних правил.
Г) Відповіді на запитання.
IV. Закріплення вивченого матеріалу.
Робота в зошиті.
V. Підсумок уроку.
– З чого складається їжа?
– Яке значення білків, вуглеводів, жирів для організму людини?
– Які вітаміни ви знаєте? Для чого вони потрібні?
– Що таке мінеральні солі? В яких продуктах вони містяться?
– Які вимоги до якості їжі?
(2 votes, average: 4,50 out of 5)