МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ
Розділ 3
БІОГЕОЦЕНОТИЧНИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ ТА МІСЦЕ ЛЮДИНИ В НЬОМУ
3.4. Медична гельмінтологія
3.4.2. Тип Плоскі черви ( Plathelminthes )
3.4.2.8. Збудник нанофієтозу (Nanophyetus s а lmincol а)
Nanophyetus sаlmincolа – збудник нанофієтозу.
Географічне поширення: Північна Америка, Далекий Схід.
Морфологія. Статевозріла особина (рис. 3.73) розміром 1,1 х 0,8 мм, жовтувато-сірого кольору, майже округлої форми, з кутикулою, озброєною шпичками. Стравохід відсутній. Глотка переходить в кишківник, гілки якого доходять до передньої
Рис. 3.73. Збудник нанофієтозу (Nanophyetus sаlmincolа), статевозріла особина.
Яйця (рис. 3.74) розміром 0,07 х 0,04 мм, овальні, світло-коричневого кольору з золотавим відтінком; у середині є одна зародкова клітина, оточена великими жовтівниковими
Рис. 3.74. Збудник нанофієтозу, яйце.
Життєвий цикл:
Остаточний хазяїн: людина, собаки, кішки, норки і борсуки.
Проміжний хазяїн: черевоногі молюски.
Додатковий хазяїн: прісноводні риби (кета, кунджа, амурський сиг, таймень, ленок і амурський харіус).
Інвазійна стадія – метацеркарії.
Яйця нанофієтусів розвиваються до інвазійної стадії у воді за кімнатної температури впродовж 5 місяців. Після проморожування їх у воді – розвиток прискорюється. Розвинений мірацидій енергійно рухається всередині яйця, а потім вилуплюється і плаває у воді. Мірацидій активно проникає у тіло молюска, в якому розвиваються материнські й дочірні редії, а потім церкарії. Вони проникають здебільшого в печінку молюсків, а також в інші органи, крім голови і мускулястої ноги. Церкарії, що вийшли з молюсків у воду, покриті тонкою прозорою кутикулою з дрібними шипиками. Церкарії досить швидко проникають у тіло риби через шкіру будь-якої ділянки; спочатку вони осідають на плавцях, а потім просуваються між їх променями в напрямку шкіри і проникають у шкіру тіла риби переднім кінцем, підтягуючи задній. У тканинах риби церкарії втрачають хвіст і інцистуються впродовж 1-2 год. Метацер – карії у мальків локалізуються переважно в м’язах тіла, очей і серця, тоді як у статевозрілих риб їх більше знаходять у нирках і в м’язах плавців, менше – у зябрах, на стінках кишківника і в оточуючій їх жировій тканині.
Патогенна дія: пошкоджують слизову оболонку тонкої кишки.
Клініка. Клінічні прояви спостерігаються тільки при інтенсивній інвазії – не менше 500 особин у кишківнику однієї людини. Хворі скаржаться на біль у ділянці живота, частіше проноси, рідше запори, а також неприємні відчуття в епігастральній ділянці натще.
Діагностика. Клінічна: грунтується на епідеміологічному анамнезі, проявах ураження кишківника.
Лабораторна: виявлення яєць нанофієтусів у фекаліях.
Лікування. Застосовують антипаразитарні препарати.
Профілактика, не вживати в їжу погано термічно оброблену або погано просолену рибу. Громадська: виявлення і лікування хворих, захист водойм від фекального забруднення, санітарно-просвітня робота.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)