Хімія
Неорганічна хімія
Метали
Ферум. Оксиди й гідроксиди Феруму
Ферум
Елемент Ферум Розташований в VIIIБ групі (VIII групі, побічній підгрупі), у 4 періоді.
Електронна конфігурація атома Феруму:
Валентними у Феруму є електрони як останнього, так і передостаннього рівня d-підрівня. Найхарактерніші ступені окиснення у сполуках +2 і +3.
Ферум – другий за поширеністю в природі метал (після Алюмінію). Найважливіші залізні руди: магнітний залізняк, червоний
Фізичні властивості.
Білий сріблястий метал, густина 7,87 г/см3,
. Пластичний, тепло – та електрично провідний, легко намагнічується і розмагнічується.Добування.
Відновлення карбон(ІІ) оксидом, алюмінотермія (див. виробництво чавуну і сталі).
Хімічні властивості.
Метал середньої активності (див. таблицю).
Хімічні властивості Феруму
class=""/>
* Концентровані сульфатна і нітратна кислоти на холоді пасивують залізо.
Застосування:
– каталізатор;
– машинобудування;
– добування сплавів – чавуну і сталі.
Ферум(ii) оксид FeO
Чорний порошок, який легко окиснюється. У воді практично нерозчинний.
Добування: 
Хімічні властивості. Основний оксид, характерна взаємодія з кислотами:
.
Ферум(iii) оксид
Найстійкіша природна оксигеновмісна сполука Феруму. У воді практично нерозчинний.
Добування. Розкладання ферум(III) гідроксиду під час нагрівання:
Хімічні властивості. Слабко амфотерний оксид.
Ферум(ii) гідроксид
Осад білого кольору. На повітрі окиснюється до ферум(III) гідроксиду, забарвлення стає зеленуватим, а потім бурим:
Добування. Дія розчинів лугів на розчини солей феруму(II):
Хімічні властивості. Слабкий амфотерний гідроксид. Характерна взаємодія з кислотами:
Ферум(iii) гідроксид
Осад червоно-бурого кольору.
Добування. Дія розчинів лугів на розчини солей феруму(III):
Хімічні властивості. Основний гідроксид. Характерна взаємодія з кислотами:
(2 votes, average: 3,50 out of 5)