6 КЛАС
ГІДРОСФЕРА. СВІТОВИЙ ОКЕАН
КВК уже багато років є популярним серед школярів і має переваги перед іншими формами організації позаурочноїроботи. Можна використовувати КВК і на уроках. Уроки узагальнюючого повторення в 6 класі проводжу також у формі цієї гри.
Результат і успіх будь-якої гри залежить від правильної організації і підготовки до неї. Команди формуються за один-два тижні до проведення КВК. Діти обирають капітана і розподіляють обов’язки, повторюють матеріал з теми, готують питання для суперників.
Основна
Мета: закріпити знання учнів про частини Світового океану, перевірити засвоєння учнями знань основних понять теми, вдосконалити вміння знаходити об’єкти на карті; сформувати інтерес і любов до географії, до знань взагалі; формувати вміння працювати колективно, почуття дружньої взаємодопомоги.
Обладнання: карти півкуль, атласи.
Тип уроку: узагальнююче повторення та контроль знань.
Форма проведення: урок-конкурс.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний
Привітання команд. Оголошення правил гри.
II. Проведення гри
Конкурс “розминка”
Назвати географічні об’єкти, з якими пов’язані цифри: 11 022 м, 0-200 м, 96 %, 35 г/л, 200-2500 м, 2 %, 18 м.
Конкурс “Знавці”
1. “14 квітня корабель “Форвард” перетнув велику течію Гольфстрім, яка прямує уздовж східних берегів Америки, доходить до Ньюфаундленда, потім відхиляється на північний схід і огинає береги Норвегії” (Ж. Верн).
Запитання. З водами скількох океанів перемішуються води Гольфстріму? (Гольфстрім починає свій шлях у водах Атлантичного океану і, прямуючи далі між о. Ісландія та Європою, несе свої води в Північний Льодовитий океан.)
2. “Швидко навантаживши вугілля, “Дункан” покинув ці невеселі місця і взяв курс на захід. На хвилях течії, яка проходила повз береги Бразілії, гнаний дужим північним вітром, він перетнув екватор і 7-го вересня опинився у Південній півкулі” (Ж. Верн). Запитання. Як називається течія, що несла “Дункан” на південь? (Мова йде про теплу Бразільську течію.)
3. “У середу, 23 травня, “Форвард” продовжував своє небезпечне плавання, майстерно лавіруючи між паковою кригою й айсбергами…” (Ж. Верн).
Запитання. Чим відрізняється пакова крига від айсбергів? (Пак – багаторічна (більше двох років) морська крига високих широт Арктики, що має вигляд величезних льодяних полів. На відміну від неї, айсберг – великий льодяний уламок, який вільно плаває в морі і може виноситись течіями у більш низькі широти. (У Північній півкулі айсберги зустрічалися в районі Бермудських островів.))
4. “Корабель мчить цим морем, вкритим водоростями, нібито великою рівниною, що поросла травою, і форштевень проходить по ній, як леміш плугом. Інколи вітер підхоплює водорості і несе їх із собою; вони чіпляються за снасті, обвивають щогли до самих верхівок, немовби дикі виноградні лози, і утворюють у нас над головою химерну альтанку із зелені. Декілька годин нам доводиться пробиватися крізь море саргасів, і “Ченслер” із щоглами, що повиті водоростями, нагадує гай, який рухається серед безмежної прерії” (Ж. Верн).
Запитання. Чи може корабель мчати по морю водоростей, які, наче дикі виноградні лози, обвивають такелаж? (Порівняння водоростей з лозою цілком правомірно, оскільки, маючи наповнені повітрям пухирі, за допомогою яких рослини, наче поплавки, тримаються на поверхні, вони нагадували португальцям виноград на їхній батьківщині – саргасо. Звідси й назва – “Маре де Саргасс”, що означає “море виноградних лоз”. Однак саргасові водорості зовсім не заважають судноплавству, ані під парою, ані під вітрилами.)
5. “Під час проходу Торресовою протокою підводний корабель “Наутілус” з роману Ж. Верна “20 тисяч льє під водою” сів на мілину: “Сьогодні, четвертого січня, – сказав капітан Немо, – через п’ять днів буде повний місяць, і я буду дуже здивований, якщо люб’язний супутник нашої планети не підніме води і тим не зробить мені послуги, якої я ні від кого не прийму, крім нього”. Запитання. Чому капітан Немо покладав надії на повний місяць? (Під час повного місяця (а також нового місяця) сонячний і місячний припливи збігаються, внаслідок чого висота припливу в цей час досягає найвищого рівня. Оскільки припливна хвиля особливо висока в протоках, капітан Немо мав усі підстави сподіватися, що висока вода зніме “Наутілус” з мілини. Так і сталося.)
6. “На поверхні моря знялась досить сильна хвиля, здавалось, вона жене просто до берега. Гленерван, дізнавшись, що вони мають цілу ніч провести на воді, спитав Джона Манглса, чому той не скористається цією хвилею, щоб наблизитись до узбережжя.
– Сер, – відповів молодий капітан, – це всього-на-всього зорова омана. Хвиля тільки здається рухливою, насправді вона нікуди не біжить” (Ж. Верн).
Запитання. Хто помиляється в цьому випадку – лорд чи молодий капітан? (Помиляється лорд, правий молодий капітан.)
7. “Годхавн, як і всі датські поселення на гренландському березі, являє собою бідне селище, яке є складом для торговців жиром та хутром. Навесні погода там дещо холодніша, ніж у Стокгольмі або Нарое. Але Ерік та його друзі з подивом переконались, як сильно відрізняються одна від одної дві держави, які знаходяться на однаковій відстані від Північного полюса. Годхавн розташований на тій самій широті, що й Берген. У той час як у південній частині Норвегії вже у квітні зеленіють ліси, фруктові дерева і навіть шпалери виноградників, що вирощені на добре удобреному грунті, Гренландія ще в травні вкрита снігом та кригою і жодне деревце не оживляє тут похмурого краєвиду”.
Запитання. Чому на одній широті (61° пн. ш.) у Гренландії та Норвегії настільки різні природні умови? (Головна причина більш теплого клімату в Норвегії порівняно з Гренландією – тепла Північноатлантична течія, яку часто називають “грубкою Європи”. Теплі і вологі західні вітри, що панують над Європою, значно пом’якшують клімат. Гренландія знаходиться під впливом холодних арктичних повітряних мас, до того ж повітря значно охолоджується над льодяним покривом острова.)
8. Давні помори, які жили на узбережжі Білого моря, спостерігаючи за цим явищем, говорили: “Океан-батечко дихає. Двічі дихне, двічі видихне – і доба мине”.
Запитання. Що мали на увазі помори щодо причин цього явища?
(Помори спостерігали в океані таке явище, як припливи та відпливи. Спричиняються вони притягуванням водних мас океану Місяцем, меншою мірою Сонцем.)
Конкурс “Географічна естафета”
Представники команд по черзі показують на карті географічні об’єкти. За правильну відповідь – 1 бал. Якщо об’єкт названо неправильно, то бал не зараховується, якщо об’єкт показано повторно, то за неуважність знімається попередній бал.
Конкурс “Бліц”
Умови: кожна з команд повинна дати якомога більше відповідей на запитання. За кожну правильну відповідь – 1 бал.
Запитання командам
Команда 1
1. Водна оболонка Землі. (Гідросфера)
2. Наймілкіше море. (Азовське)
3. Найбільший за площею острів. (Гренландія)
4. Холодна течія біля берегів Північної Америки. (Лабрадорська)
5. Температура, за якої вода найважча. (+4 °С)
6. Причина течії в океані. (Постійні вітри)
7. Найбільший за площею океан. (Тихий)
8. Кількість грамів речовин, розчинених в 1 літрі води. (Солоність)
9. Середня солоність океанічної води. (35 %0)
10. Моря, що далеко заходять у сушу. (Внутрішні)
11. Канал, що сполучає Червоне та Середземне моря. (Суецький)
12. Група островів, що лежать близько один від одного. (Архіпелаг)
13. Вода у твердому стані. (Лід)
14. Протока, що з’єднує Середземне море з Атлантичним океаном. (Гібралтарська)
15. Прилад для дослідження океанічного дна. (Ехолот)
Команда 2
1. Величезні ділянки суходолу, які з усіх сторін омиваються водою. (Материк)
2. Протока, що сполучає Тихий та Атлантичний океани. (Дрейка)
3. Найглибша океанічна западина. (Маріанська)
4. Найхолодніший океан. (Північний Льодовитий)
5. Якої речовини розчинено найбільше в морській воді? (Кухонної солі)
6. Протока, що сполучає Тихий та Північний Льодовитий океани. (Берінгова)
7. Найсолоніше море. (Червоне)
8. Живі організми, з відмерлих решток яких утворюються острови. (Корали)
9. Моря, розташовані на окраїнах материків. (Окраїнні)
10. Тепла течія Атлантичного океану біля берегів Північної Америки. (Гольфстрім)
11. Протока, що сполучає Чорне та Азовське моря. (Керченська)
12. Хвилі, викликані підводними рухами земної кори. (Цунамі)
13. Море без берегів. (Саргассове)
14. Одиниця вимірювання солоності. (Проміле)
15. Вода в газоподібному стані. (Пара)
Конкурс “Музичний”
Кожна команда по черзі починає рядок з пісні, в якій є назва океану, моря, островів, півостровів, заток, проток. Повторів не повинно бути.
Конкурс “Домашнє завдання”
Представники команд розповідають про цікаву зустріч під час подорожі. Розповідь можна супроводжувати малюнками, фотознімками, речами та ін.
Перша команда – з глибоководними мешканцями.
Друга команда – з коралами.
Конкурс “Ти – мені, я – тобі”
Один із членів команди ставить питання іншій команді і називає ім’я учня, який повинен на нього відповісти. Якщо відповідь правильна, то інша команда отримує можливість поставити своє питання. Якщо відповідь неправильна, то учень, який повинен був відповісти, більше не бере участі у грі. Конкурс триває доти, доки не будуть поставлені всі питання. Перемагає команда, в якій залишилось більше гравців.
III. Підсумки уроку
Капітани команд самостійно мають право виставити оцінки членам своїх команд, враховуючи не лише їхню роботу на уроці, але й роботу з підготовки до нього.
IV. Домашнє завдання
Література
1. Атлас “По следам героев Ж. Верна”.- К.: НВП “Картография”, 1997.
2. Захаренкова С. Світовий океан та його частини // Краєзнавство. Географія. Туризм.- 2002.- № 47.- С. 7.
3. Дудка С. В. Навчальні ігри на уроках географії.- Х.: Вид. група “Основа”, 2005.
4. Корнєєв В. П. Географічні ігри та розваги.- К.: Радянська школа, 1967.
5. Пестушко В. Ю., Сасихов В. Ю. Географія за Жулем Верном.- К.: НВП “Український обрій”, 1993.
6. Пивоварова Г. П. По страницам занимательной географии: Кн. для учащихся 6-8 классов.- М.: Просвещение, 1990.
7. Свиридова О. Інтелектуальні ігри-конкурси з географії в 6 класі // Географія та основи економіки в школі.- 2003.- № 3.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)