КЛАС РАКОПОДІБНІ (CRUSTACEA) – ТИП ЧЛЕНИСТОНОГІ (ARTHROPODA) – ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ (METAZOA)

Довідник з біології

ТВАРИНИ

ЦАРСТВО ТВАРИНИ

ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ (METAZOA)

ТИП ЧЛЕНИСТОНОГІ (ARTHROPODA)

КЛАС РАКОПОДІБНІ (CRUSTACEA)

До класу ракоподібні відносяться річкові раки, омари, лан­густи, краби, креветки та безліч інших видів (близько 20 тис.). Переважна більшість ракоподібних – мешканці морів, озер, рі­чок. Невелике число видів, наприклад стоноги, пристосувалися до життя на суші. Морські форми поширені до глибини 5000 м. Розміри ракоподібних коливаються від часток мм. до 1 м.

Тіло ракоподібних покрите хітиновим панциром

і складаєть­ся з голови, грудей і черевця; часто спостерігається злиття голови і грудей, наприклад, у річкового раку. Хітиновий панцир ракопо­дібних добре захищає тварин, він просочений вапном, що додає більшу твердість скелету.

Кінцівки голови представлені п’ятьма парами головних дода­тків. Перша і друга пари кінцівок виконують дотикову функцію, третя пара є верхніми щелепами, четверта і п’ята пари – нижні щелепи. Число грудних кінцівок варіює.

 КЛАС РАКОПОДІБНІ (CRUSTACEA)   ТИП ЧЛЕНИСТОНОГІ (ARTHROPODA)   ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ (METAZOA)

(самка із знятим панцирем)" class=""/>

Рис. 67. Річковий рак (самка із знятим панцирем): 1 – короткі вусики; 2 – довгі вусики; 3 – око; 4 – шлунок; 5 – травна залоза; 6 – кровононі судини; 7 – яєчник; 8 – серце; 9 – черевний нервовий ланцюжок; 10 – задня кишка; 11 – зябра.

У річкового рака перші три пари грудних кінцівок перетворено на ногощелепи. Основна їх функція полягає в утриманні їжі й переміщенні її до рота. Друга і третя пари грудних кінцівок несуть зябра, а їх рух викликає протік води через зяброву порожнину.

П’ята – восьма пари кінцівок – локомоторні, або ходильні ноги. Черевні ноги у рака є парувальним апаратом. Таким чином, кінцівки ракоподібних виконують функції пересування, дихання, захоплення їжі і розмноження.

Нервова система складається з парного надглоткового ганглія (головного мозку), підглоткового ганглія і черевного нервового лан­цюжка з парним вузлом у кожному сегменті. Органи чуття представ­лені вусиками, які є органами нюху, дотику й хімічного чуття. Орган зору – фасеткові очі, що сидять на рухливих стеблинках. Вважають, що кожне вічко бачить лише частину предмету (мозаїчний зір). Є орган рівноваги.

 КЛАС РАКОПОДІБНІ (CRUSTACEA)   ТИП ЧЛЕНИСТОНОГІ (ARTHROPODA)   ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ (METAZOA)

Рис. 68. Кінцівки річкового рака: 1, 2 – кінцівки, несучі органи чуття; 3-5 – щелепи; 6-8 – ногощелепи; 9-13 – ходильні ноги (перша пара ходильних ніг з клешнею); 14-18 – черевні кінцівки; 19 – остання пара ніг черевця, що входить до складу хвостового плавця рака.

Дихання здійснюється за до­помогою зябер. Рух води в зябро­вих порожнинах зумовлений швидкими коливальними руха­ми нижньої щелепи і першою парою ногощелеп. У ракоподіб­них, що перейшли до наземного існування, є особливі пристосу­вання, котрі забезпечують дихан­ня атмосферним повітрям. У су­хопутних крабів – це змінені зяброві порожнини, у стоніг – кінцівки, пронизані системою повітроносних трубочок. У біль­шості дрібних ракоподібних дихання проходить через поверх­ню тіла.

Кровоносна система незамкнена, складається з серця і ме­режі судин. П’ятикуте серце зна­ходиться на спинній стороні тіла й має декілька отворів з клапа­нами.

Травна система добре розвинена. їжа потрапляє у рот, потім у стравохід і шлунок, який складається з двох відділів: жувально­го і цідильного. У першому їжа переробляється механічно, а дру­гий працює як цідильний апарат, який пропускає тільки добре оброблену їжу. Крупні частинки їжі внаслідок особливої будови шлунку проходять прямо в задню кишку, минувши середню. Ве­лика частина перетравленої їжі зі шлунку потрапляє в кишечник. Значну роль у травленні відіграє травна залоза, яка суміщає фун­кції печінки й підшлункової залози.

Органи виділення представлені “зеленими” залозами – видо­зміненими метанефридіями. У річкового рака вони розташовані в головній частині тіла й відкриваються біля основи антен. Майже всі ракоподібні різностатеві. У річкового рака розвиток прямий, у деяких інших видів – з метаморфозом. Серед ракоподібних ши­роко розповсюджений паразитизм. Представники ряду веслоно­гих паразитують на зябрах риб, завдають їм серйозної шкоди. Ряд карпоїдів складається тільки із паразитичних видів і викликає іноді масову загибель риби в ставкових господарствах. Паразити­чний спосіб життя має глибокий вплив на будову ракоподібних. У них редукуються органи чуття, травна система, кінцівки аж до повного зникнення. Деякі паразити змінюються настільки, що їх приналежність до ракоподібних можна встановити тільки вивча­ючи ембріональний розвиток.

Значення ракоподібних. Мають важливе господарське зна­чення. Гілковусі (дафнії), веслоногі (циклопи) раки, бокоплави служать їжею багатьом видам тварин, у тому числі рибам. їх спе­ціально розводять у ставкових господарствах для вигодовування мальків. Великі ракоподібні із загону десятиногих раків (річко­вий рак, лангусти, омари, креветки) – об’єкт промислу.

Медичне значення ракоподібних полягає в тому, що деякі з них є проміжними господарями черв’яків – паразитів людини. Так, в тілі циклопа поселяється личинка стрічкового черв’яка – широкого лентеця.