Мета:
Навчальна: повторити й удосконалити систему знань про атмосферні процеси, що визначають клімат на Землі, сформувати стійке розуміння кліматотвірних чинників, удосконалити знання про закономірності розподілу сонячної енергії на Землі, визначити особливості температурного режиму повітря й поверхневих вод океану залежно від географічної широти та типу підстильної поверхні;
Розвивальна: удосконалювати уміння працювати з картами, розвивати пізнавальний інтерес до кліматології і тенденцій сучасних наукових досліджень, аналітичне
Виховна: сприяти формуванню бережного ставлення до природи Землі.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник, атлас, кліматична карта світу, глобус.
Опорні та базові поняття: кліматотвірний чинник, температура, тепловий пояс, ізотерма, підстильна поверхня, теплоємність, відбивання сонячної енергії.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Дедалі частіше вчені б’ють на сполох, говорячи про кліматичні зміни на Землі. При цьому мова йде про температурні зміни в межах 1-2 °С. До цього показника “прив’язують”
III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, ВМІНЬ І НАВИЧОК УЧНІВ
– Що таке погода? Назвіть ознаки погоди. Від яких факторів вони залежать?
– Назвіть загальні закономірності розподілу на земній кулі температур, тиску, хмарності, опадів.
– Що таке клімат?
– Як пов’язані між собою форма Землі і кількість сонячної енергії, що надходить на її поверхню?
– Назвіть наслідки річного обертання Землі. Який з них має надзвичайно суттєвий вплив на прогрівання повітря?
– Як змінюється температура повітря з висотою? Чому?
– Яку особливість прогрівання й охолодження має вода порівняно із землею?
IV. ПОВТОРЕННЯ Й УДОСКОНАЛЕННЯ ЗНАНЬ
1. Клімат, чинники його утворення
Клімат – багаторічний режим погоди.
2. Розподіл сонячної енергії
Кількість сонячного тепла від Сонця відносно стабільна величина (збільшується в періоди активного Сонця). Надходження його на земну поверхню залежить від форми Землі, нахилу вісі та її рухів у просторі.
Куляста форма визначає зональну закономірність: географічна широта → кут падіння сонячних променів → кількість сонячного тепла на одиницю площі → температура земної поверхні → температура повітря.
Нахил вісі в поєднанні з орбітальним рухом Землі → різне надходження сонячної енергії по півкулях (довжина світлового дня) → циклічне посилення прогрівання однієї, остигання іншої.
Рух Землі по еліпсоїдній орбіті → Земля ближче до Сонця взимку Північної півкулі → збільшується швидкість → зима в Північній півкулі коротша (близько 7 діб), ніж у Південній.
3. Вплив підстильної поверхні і рельєфу
Найважливіші особливості підстильної поверхні – це швидкість нагрівання й остигання, ступінь поглинання чи відбивання сонячних променів.
Суходіл у цілому швидше нагрівається чи охолоджується порівняно з водними масами.
Різноманітність покриву суходолу сприяє значному різноманіттю теплових процесів.
Сніг відбиває 90 % сонячного випромінювання, чиста вода відбиває 2 % променів, що падають під кутом 90°, ліс – 10 %, луки – до 30 %. Втратитепла залежать від речовини, кольору поверхні, часу доби.
Від висот рельєфу залежить температура повітря (-6 °С на 1000 м висоти), форми рельєфу сприяють (рівнинні території) чи заважають (гірські місцевості) циркуляційним процесам.
Унаслідок довшого зимового періоду, більшої площі води в Південній півкулі та охолоджувальної дії Антарктиди Південна півкуля холодніша за Північну.
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Закономірності зміни температури повітря і поверхневих вод океанів
Ізотерми поверхневих вод Світового океану мають переважно закономірне широтне простягання (відхилення в місцях теплих чи холодних течій) зі зменшенням показників від екватора до полюсів. На суходолі загальна закономірність зазнає суттєвого впливу підстильної поверхні. Над суходолом від тропіків суттєві річні амплітуди температур.
У цілому до 45 °широти материковий клімат тепліший за морський (суттєве літне прогрівання), а у високих широтах, навпаки, переважає остигання, яке більше на суходолі.
Виділяють теплові пояси:
– спекотний (між річними ізотермами +20 °С обох півкуль);
– 2 помірні (на північ і південь до ізотерми +10 °С найтеплішого місяця); 2 холодні (далі до ізотерми 0 °С найтеплішого місяця; 2 пояси вічногохолоду.
VІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
– З’ясуйте, який материк отримує найбільшу кількість тепла.
– Якою є особливість водних мас щодо нагрівання й охолодження порівняно з суходолом?
За кліматичною картою світу простежте проходження ізотерм. Де є замкнуті ізотерми? Чим це можна пояснити? Порівняйте проходження ізотерм +16 °С найхолоднішого місяця в Північній і Південній півкулях (у яких широтах, місця відхилень по широті).
VІІ. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ
VIІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
– Опрацюйте § ____.
– Розпочніть дослідження “Взаємодія Світового океану, атмосфери та суходолу, її наслідки”.