Комісія делегованих виборців

Схожі записи:

1. Гандизм Політологічний словник Гандизм – суспільно-політичне та релігійно-етичне вчення видатного діяча індійського національно-визвольного руху Мохандаса Карамчанда Ганді (1869-1948). Виходячи з релігії індуїзму Г. апелює до моралі,...

2. ПОЛІТИЧНІ ІНСТИТУТИ ПОЛІТИЧНІ ІНСТИТУТИ – сукупність суб’єктів, які беруть участь у політичному житті суспільства (органи державного управління, законодавчі, судові органи, політичні партії, рухи, фронти тощо)....

3. Православ’я Політологічний словник Православ’я – один із трьох основних (поряд із католицизмом і протестантизмом) напрямів у християнстві, що сформувався на території колишньої Візантії й став самостійним...

4. Василенко Світлана Дмитрівна Політологічний словник Василенко Світлана Дмитрівна (нар. 1954) – український політолог, доктор політичних наук, професор кафедри українознавства Одеської національної морської академії. У 1976 р. закінчила хіміко-технологічний...

5. Деколонізація Політологічний словник Деколонізація – процес розпаду колоніальних відносин у колоніально-залежних країнах Азії і Африки після 1945 р. У деяких випадках державна незалежність завойовувалася у процесі...

6. Арон Раймон Політологічний словник Арон Раймон (1905 – 1983) – французький соціолог, філософ, публіцист, один із теоретиків “індустріального суспільства”. У своїх працях, грунтуючись на порівняльно-історичному аналізі і...

7. Акультурація в політиці Політологічний словник Акультурація в політиці – процес взаємодії і взаємопроникнення різних систем політичних цінностей. М. Головатий...

8. Пролонгація Політологічний словник Пролонгація (англ., фр. prolongation, від лат. prolongo – продовжую) – продовження понад установлений термін виконання договору, угоди, зобов’язань. Підставами для П. міжнародного договору...

9. Плутократія Політологічний словник Плутократія (грецьк. plutokratia, від plotos – багатство і kratoc – влада) – 1) державно-політичний устрій, за якого політична влада формально або фактично належить...

10. Оріховський Станіслав Станіславович Політологічний словник Оріховський Станіслав Станіславович (1513 – 1566) – український просвітитель. Загальну освіту здобув у Перемишлі, у 1526 – 1542 pp. навчався в університетах Кракова,...

11. Гумільов Лев Миколайович Політологічний словник Гумільов Лев Миколайович (1912 – 1996, С.-Петербург)- відомий російський історик, географ та етнолог. Син видатних російських поетів “срібного віку” М. Гумільова та А....

12. Герб державний Політологічний словник Герб державний (польське herb, від нім. Erbe – спадщина) – художньо-графічний офіційний символічний знак держави, який виражає її історичні, національні, соціальні й інші...

13. Прерогатива Політологічний словник Прерогатива (від лат. praerogativa – перевага) – виключне право, яке належить будь-якому державному органу або посадовій особі, привілей. М. Головатий...

14. Таємна політика Політологічний словник Таємна політика – політичний стиль, для якого характерне викривлене висвітлення подій, приховування інформації. Завдяки Т. п. іноді вдається якомога довше приховувати від громадськості...

15. Іміджмейкер Політологічний словник Іміджмейкер – у перекладі з англійської означає робити образ, відповідно іміджмейкер – особа, яка цілеспрямовано формує, коригує (створює) імідж. Вирізняють імідж політика, політичної...

16. Зенон Елейський Політологічний словник Зенон Елейський (бл. 490 – бл. 430 до н. е.) – давньогрецький філософ, представник елейської школи, засновник діалектики як правності в тлумаченні суперечностей...

17. Європейська політика сусідства Політологічний словник Європейська політика сусідства – стратегія, яка визначає принципи та методологію регіональної співпраці ЄС зі своїми сусідами, передусім у таких сферах, як соціально-економічний розвиток,...

18. Базис і надбудова Політологічний словник Базис і надбудова – дві взаємопов’язані категорії марксистської соціальної теорії, покликані відобразити об’єктивний взаємозв’язок між економічною структурою та іншими структурами, процесами, явищами, що...

19. Нонконформізм Політологічний словник Нонконформізм (від лат. non – ні + conformis – подібний, відповідний) – 1) не сприйняття загальновизнаного релігійного вчення, сектантство; 2) форма протесту (в...

20. Путчизм Політологічний словник Путчизм – політика путчів; організація путчів. В. Захожай...

21. Ешелони влади Політологічний словник Ешелони влади (echelons of power; governmental echelons, від фр. echelon – ступінь)- своєрідна характеристика розміщення органів влади у її піраміді, відповідній ієрархічній структурі....

22. Адорно Теодор Політологічний словник Адорно Теодор (1903 – 1969) – німецький філософ і соціолог. В окремих творах, зокрема написаних спільно з М. Хоркхаймером (Діалектика просвітництва), з неомарксистських...

23. Ваххабізм Політологічний словник Ваххабізм – в ісламі сунітського спрямування релігійно-політична течія, що виникла у XVIII ст. Нині В. є реакційною течією. М. Головатий...

24. Ідеї політичного й національного відродження України наприкінці XVI – на початку XVII ст Політологія РОЗВИТОК ПОЛІТИЧНОЇ НАУКИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО СЬОГОДЕННЯ РОЗВИТОК ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ: ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ 2. Ідеї політичного й національного відродження України наприкінці...

25. Визнання виборів недійсними Політологічний словник Визнання виборів недійсними – процедура, згідно з якою встановлюються причини невизнання акту політичного волевиявлення громадян шляхом голосування. Регулюється виборчим законодавством кожної окремої країни....

26. Визнання виборів такими, що не відбулися Політологічний словник Визнання виборів такими, що не відбулися – регулюється законодавством кожної окремої країни, згідно з яким визначається норма явки виборців для того, щоб визнати...

27. Вотум недовіри Політологічний словник Вотум недовіри – застосовується у країнах з парламентарною, інколи змішаною формою правління. В. н. висловлюється парламентом або нижньою палатою парламенту через несхвалення результатів...

28. Денатуралізація Політологічний словник Денатуралізація (позбавлення громадянства) – дозвіл на вихід або позбавлення громадянства і звільнення від прав і обов’язків, що пов’язані з громадянством. Д. є ознакою...

29. КОН’ЮНКТУРА ПОЛІТИЧНА КОН’ЮНКТУРА ПОЛІТИЧНА – момент співіснування різнорідних політичних та соціальних сил і тенденції його зміни; орієнтація на використання сприятливих політичних обставин, новизну, заперечення спадкоємності. Врахування К....

30. Аддикція влади Політологічний словник Аддикція влади (англ. addict – наркоман; звичка, схильність до чогось) – сукупність проявів аддикативної поведінки (що модифікує емоції індивіда сприятливим для нього способом),...

31. Арабізм Політологічний словник Арабізм – слово або мовний зворот, які запозичені з арабської мови; мовний зворот, побудований за зразком арабської мови. М. Головатий...

32. Народи корінні Політологічний словник Народи корінні – чітко зафіксована міжнародно-правова категорія, що увійшла у практику через дві конвенції Міжнародної організації праці (МОП): Конвенцію (1957 р. № 107)...

33. Соціальна ринкова економіка Політологічний словник Соціальна ринкова економіка – модель конкуренції з соціально-державними корективами, коли перед державою стоїть завдання скоригувати небажані наслідки ринкової економіки відповідно до принципів соціальної...

34. Гуслистий Кость Григорович Політологічний словник Гуслистий Кость Григорович (1.10/18.11.1902, м. Олександрівськ Катеринославської губ., тепер м. Запоріжжя – 21.02.1973, м. Київ) – відомий український історик і етнограф, доктор історичних...

35. Пуанкаре Раймон Політологічний словник Пуанкаре Раймон (20.08.1860, Бар-де-Дюк – 5.10.1934, Париж) – французький політичний і державний діяч, адвокат. У 1887-1903 рр. депутат парламенту, у 1903-1913 рр. і...