Політологічний словник
Козельський Яків Павлович (1728, або 1726, або 1729 – після 1795) – український і російський філософ, правознавець, просвітитель – демократ, вчений – енциклопедист. 1744 – 1750 рр. – навчався в семінарії при Київській академії, потім два роки в гімназії при Російській академії наук у Санкт-Петербурзі, звідки в 1752 р. був переведений до складу студентів Академічного університету; 175 – 1766 рр. – на військовій службі; 1766 – 1770 рр. – секретар Сенату; 1770 – 1778 рр. – член Малоросійської колегії у Глухові, з 1791 р.
К. – послідовник французького сенсуалізму, прихильник ідей школи природного права і теорії суспільного договору. Політичним ідеалом К. було демократичне суспільство, що базується на приватній власності, здобутій особистою працею. Вчений поділяв загальну філософію на теоретичну (логіку та метафізику) та практичну, або матеріальну (юриспруденцію і політику). Юриспруденція – це “знання всіх можливих прав або правностей”, а політика –
Свої основні правові і політичні ідеї К. виклав у працях періоду 1765-1793 pp., а саме: “Философические предложения, сочиненные надворным советником и правительственного сената секретарем Я. Козельским в Санкт-Петербурге” (1768); “Рассуждения двух индейцев Калана и Ибрагима о человеческом познании” (1788); “Предисловие и перевод Истории датской, сочиненной г-ном Голбергом” (1765-1766); “Предисловие к переводу книги Мозера “Государь и министр” (1766); “Статья о философии и частях ее из французской энциклопедии” (1770); “История славетных государей и великих генералов, с рассуждениями о их поступках и делах, собранная Шофиным из сочинений Роллена, Кревиера и др.”.
Антология мировой политической мысли / Рук. проекта Г. Ю. Семигин; Ред.-сост. Л. Н. Алисова, Д. Т. Жовтун. – М„ 1997. – Т. 1; Ранние формы политической организации: от первобытности до государственности. – М., 1995.
О. Бабкіна