Довідник з біології
ЛЮДИНА ТА ЇЇ ЗДОРОВ’Я
ДИХАЛЬНА СИСТЕМА
ОРГАНИ ДИХАННЯ, ЇХ БУДОВА ТА ФУНКЦІЇ
Дихання – одна з основних життєвих функцій, сукупність процесів, які забезпечують надходження в організм кисню, використання його в окислювально-відновних процесах, а також видалення з організму вуглекислого газу та деяких інших сполук, що є кінцевими продуктами обміну речовин. Найважливіший механізм газообміну у тварин і людини – дифузія. При дифузії молекули переміщаються з області їх високої концентрації в область
Рис. 96. Органи дихання: а – схема дихальної системи; б – гортань (вигляд спереду і поздовжній розріз); в – фрагмент альвеол і капілярів; г – положення голосових зв’язок (24) у різні моменти відтворення звуків (вигляд зверху; схема); 1 – порожнина рота; 2 – порожнина носа; 3 – язичок; 4 – язик; 5 – глотка; 6 – надгортанник; 7 – гортань; 8 – голосовий апарат; 9- стравохід; 10 – трахея; 11 – верхівка легені; 12 – лівий бронх; 13 – бронхіоли; 14 – альвеоли; 15 – діафрагма; 16- навколосерцева порожнина; 17-плевральна щілина; 18 – легенева; 19 – пристінна плевра; 20 – частки правої легені; 21 – порожнина трахеї; 22 – щитовидний хрящ; 23 – тверде піднебіння; 24 – голосові зв’язки; 25 – вена; 26 – артерія альвеол; 27 – перснеподібний хрящ; 28 – під’язикова кістка.
Обмін газів між кров’ю і повітрям здійснюється дихальною системою, котра включає повітроносні шляхи та легені. Повітроносні шляхи починаються носовою порожниною, далі слідують гортань, трахея, бронхи. Повітря через зовнішні отвори (ніздрі) поступає в порожнину носа (cavum nasi), яка розділена кістково-хрящовою перегородкою на дві половини. Через внутрішні отвори порожнина носа поєднується з носоглоткою. Внутрішня поверхня порожнини носа вкрита слизовою оболонкою, верхній шар якої утворений миготливим епітелієм. Слиз разом із пиловими частинками, що осіли на ньому, видаляється рухом війок. У верхній частині носової порожнини знаходяться закінчення нюхового аналізатора, сприймаючі різні запахи. З носоглотки та глотки (pharynx) повітря поступає у гортань (larynx), яка складається з кількох хрящів, укріплених зв’язками (щитовидний, перснеподібний, два черпакуватих і надгортанник), і під’язикової кістки. Від відростків черпакуватих хрящів і внутрішньої поверхні щитовидного хряща протягуються голосові зв’язки, між якими знаходиться голосова щілина. Коливання голосових зв’язок, викликані рухами голосових м’язів під час видиху, створюють звук. У відтворенні членороздільної мови окрім голосових зв’язок беруть участь також язик, губи, щоки, м’яке піднебіння, надгортанник.
На рівні 6-7-го шийних хребців гортань переходить у дихальне горло – трахею (від грец. tracheia arteria, буквально – шорстке дихальне горло). Вона складається з 16-20 хрящових неповних (приблизно 2/3 кола) кілець, які перешкоджають спаданню її стін.
Ці півкільця ззаду з’єднані між собою сполучнотканинною перетинкою з гладенькими м’язовими волокнами, що переплітаються. Нижній кінець трахеї ділиться на два бронхи (від грец. bronchos – дихальне горло), які потім багато разів гілкуються, утворюючи в легенях бронхіальне дерево. Найтонші гілочки називаються бронхіолами. Бронхіоли переходять в альвеолярні ходи, на стінках яких знаходяться численні тонкостінні легеневі пухирці – альвеоли, обплетені густою сіткою капілярів. Між стінками альвеол і капілярів відбувається газообмін. Зсередини альвеоли вистелені шаром білків, фосфоліпідів і глікопротеїдів, який називається сурфактантом. Його основна функція – підтримка поверхневого натягу стінки альвеоли, її здібності до розтягування при вході й протидія спаданню при виході. Сурфактант має також бактерицидні властивості.
Легені (pulmones) займають майже весь об’єм грудної порожнини і є пружними губчастими органами. Права легеня більше за об’ємом і ділиться борознами на три частки, ліва – на дві. Кожна легеня має верхівку й основу. На внутрішній поверхні легенів знаходяться ворота легенів, через які в них проходять бронхи, нерви і судини. Зовні легені вкриті епітеліальною оболонкою – плеврою, яка складається з двох листків: внутрішнього, покриваючого легеню, і зовнішнього, що вистилає внутрішню порожнину грудної клітини. Між цими листками знаходиться замкнута плевральна порожнина з невеликою кількістю рідини. Рідина зменшує тертя листків при дихальних рухах легенів.
Основна функція легенів полягає в забезпеченні газообміну між зовнішнім середовищем і організмом.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)