ХОРДОВІ ТВАРИНИ. БЕЗЧЕРЕПНІ. РИБИ.
УРОК № 34
Тема. Особливості будови й життєдіяльності кісткових риб. Лабораторна робота № 11 “Вивчення зовнішньої будови та поведінки кісткових риб”.
Мета: ознайомити учнів із загальною характеристикою класу Кісткові риби.
Обладнання й матеріали: підручник [1], зошити [2], [3], фотографії, малюнки, плакати, схеми, що дозволяють ілюструвати основні характеристики класу
Базові поняття й терміни: Кісткові риби, риби, кісткові риби.
Тип уроку: комбінований.
Хід
І. Організаційний етап
Перевірка домашнього завдання
Учитель перевіряє в зошиті [2] наявність виконаної лабораторної роботи № 11 “Вивчення зовнішньої будови та поведінки кісткових риб”. Запитує, що залишилося незрозумілим, чи були труднощі у її виконанні, відповідає на питання школярів.
ІІ. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності
Обговорення проблемної ситуації або питання
Як ви думаєте, чому хрящові риби не можуть жити в прісних водоймах зі стоячою водою?Розповідь учителя з елементами бесіди
1. Загальна характеристика
Кісткові риби – це найчисленніша група хребетних тварин (понад 19 тисяч видів). Внутрішній кістяк кістковий, у деяких хрящовий, але в останнвому випадку укріплений накладними покривними кістками. Зяброва щілина прикрита з боків зябровою кришкою (саме наявність зябрових кришок і допомогла кістковим рибам засеііити стоячі водойми). Є плавальний міхур. Запліднення в основному зовнішнє. У класі більше 40 рядів.
Форма тіла у більшості кісткових риб більш-менш торпедоподібна, наближається у найбільш швидких і невтомних плавців, як, наприклад, тунці й макрелі, до ідеально обтічних обрисів. Однак у багатьох риб, ведучих інший спосіб життя, тіло має іншу форму.
Тіло кісткової риби зовні розчленовується на голову, тулуб і хвіст, за їх межі приймають зовнішню зяброву щілину й, звичайно, місце розташування, відхідника. Для регулювання положення тіла служать плавці: парні грудні і черевні й непарні спинні (їх буває від одного до трьох), хвостовий і анальний (буває один або два).
На боках тіла й на голові зазвичай помітні пори бічної лінії – особливого, властивого тільки водним тваринам, органа чуття, що сприймає рухи води. Завдяки бічній лінії навіть осліплена риба не натикається на перешкоди й здатна ловити здобич, що рухається.
Майже у всіх риб спина має забарвлення темніше, ніж боки, а найсвітліша частина тіла – черево. Рот риби звичайно озброєний зубами; зуби бувають не тільки на щелепах, але нерідко й на піднебінних кістках, на сошнику, язику, на кістках зябрового апарата (глоткові зуби). Зябра служать органом дихання риби. У риб двокамерне серце і лише одне коло кровообігу. Тільки у дводишних риб, у зв’язку з наявністю легенів, кровоносна система складніша. Нирки у риб мають вигляд темно-червоних стрічок, що розташовуються одразу ж під хребтом і простягаються уздовж усього спинного краю порожнини тіла. Між ними й кишечником розташований плавальний міхур, що виконує у риб функції гідростатичного апарата, а також органа, що регулює газообмін, і, у деяких риб, функцію резонатора звуку. Мозок у риб зазвичай дуже невеликий і влаштований досить примітивно: кора переднього мозку в кісткових риб зовсім нероз – винена.
Найбільші прісноводні риби: соми (до 5 метрів і 300 кілограмів); калуга, амурський родич білуги (до 6 метрів і 400 кілограмів); південноамериканська арапаїма (4,6 метри, 200-400 кілограмів). І рекордсмен серед них – білуга (колись ловилися білуги довжиною до 8-9 метрів, вагою до 1,5 тонни). Морські кісткові риби не крупніші від білуги: меч-риба – 4,5 метри, 400-500, можливо, 700 кілограмів; марлини – до 5 метрів, 700 і, можливо, 900 кілограмів.
2. Спосіб життя кісткових риб
За способом життя риби поділяються на пелагічних риб, які тримаються у верхніх шарах відкритого моря (оселедці, сардини, саргани, скумбрії, сайди, тунці), на придонних і донних риб, які живуть на дні або в дні (тріска, пікша, камбалові, бички тощо), а також на зграйних і одиночних риб. Особливе угруповання складають глибоководні риби.
За характером живлення розрізняють планктоноїдних риб, що споживають планктони (дрібні рачки й інші організми, “ширяючі” у товщі води), бентосоїдних (бентос – організми, що живуть на дні) і хижих риб.
Багато риб узимку припиняють харчуватися. Деякі види збираються в западинах дна, поринаючи в зимове заціпеніння, – такі як, осетрові, коропові, соми, камбали.
Зимове припинення живлення зумовлює щорічне зимове припинення росту, що відбивається на кістках риб, у тому числі на Лусці, у вигляді Ущільнених зон кісткової речовини – “зимових кілець”.
Припиняють харчуватися риби, як правило, під час нересту (розмноження), нерідко сильно виснажуючись у цей період.
Статевої зрілості риби досягають у віці від декількох місяців (тюлька) до 6-11 (тріска) і 16-20 (білуга) років. Дозрілі риби зазвичай нерестяться щорічно, старіючі риби нерестяться не щороку й до кінця життя припиняють розмножуватися.
Деякі види нерестяться тільки один раз у житті, після чого гинуть. Такими є далекосхідні лососі, деякі оселедці, азовські й касЛ пійські бички.
Плідність риб коливається від декількох десятків ікринок (у деяких арктичних рогаток, у бичків) до 1-9 мільйонів ікринок (у камбалових і тріскових) і навіть до 300 мільйонів (у риби-місяця). Але із цієї величезної кількості ікринок тільки поодинокі особини досягають дорослого стану. Деякі риби будують гнізда для ікри, що відкладається, від дуже примітивних до спеціальних гнізд із водної трави.
IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів
Робота з підручником
Школярі працюють із малюнками на с. 143-145, ознайомлюються із зовнішньою й внутрішньою будовою кісткових риб.
Потім вони читають текст на с. 143-145.
Перевірити свої знання учні можуть, відповівши на запитання 3-6 на с. 145.
Робота із зошитом
Виконати завдання в зошиті [3, с. 50-51].
V. Самостійна робота учнів
Користуючись зошитом [2], або зошитом [3, вкладиш, с. 12], школярі виконують лабораторну роботу № 11 “Вивчення зовнішньої будови та поведінки кісткових риб”.
Потім учні ознайомлюються з рубрикою “Запам’ятайте найважливіше” на с. 145, при необхідності записують висновки в зошит.
VI. Підсумки уроку
Школярі самостійно підбивають підсумок уроку, звертаючи увагу на ті нові знання, яких вони набули в процесі цього уроку.
VII. Домашнє завдання
У підручнику [1] прочитати § 34, відповісти на запитання 1-2 після параграфа на с. 145.
У зошиті [3, с. 50-51] виконати завдання.
(2 votes, average: 3,50 out of 5)