Тема 6. УКРАЇНА В УМОВАХ НЕЗАЛЕЖНОСТІ
§ 29. ЕКОНОМІЧНА СИТУАЦІЯ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ 1990-Х років
3. Падіння виробництва протягом першої половини 1990-х років.
Лібералізація цін у Росії призвела й до стрімкого зростання цін в Україні. Це було пов’язано насамперед зі зростанням цін на енергоносії. Протягом 1992 р. вартість газу в Україні зросла в 100 разів, а нафти в 300 разів. Це призвело до різкого зростання собівартості продукції, падіння обсягів виробництва. У цьому зв’язку уряд В. Фокіна був змушений у січні 1992 р. лібералізувати ціни, які
Ця політика призвела до того, що восени 1992 р. в Україні рівень інфляції за місяць становив понад 50 %, що означало початок гіперінфляції (експерти МВФ уважають, що допустимим рівнем інфляції є 40 % на рік). Вибухового характеру набуло зростання цін на товари широкого вжитку. Протягом 1992 р. вони зросли більше аніж у 30 разів. Обсяги виробництва продукції зменшувалися, як наслідок –
У цих важких умовах у жовтні 1992 р. Верховна Рада України затвердила на посаді прем’єр-міністра Л. Кучму, колишнього директора заводу “Південмаш”. У листопаді радянський карбованець замінили на купон-карбованець. Важливим засобом економіки Л. Кучма вважав відродження адміністративних засобів управління. На початку 1993 р. прем’єр-міністр отримав від Верховної Ради надзвичайні повноваження на 6 місяців. Він спробував відновити централізоване управління підприємствами, налагодити систему держзамовлень, запровадити директивні ціни, обмежувати високі доходи. Проте без проведення глибоких ринкових реформ запропонованих заходів виявилося замало. Після деякого сповільнення спаду виробництва інфляція восени 1993 р. досягла 70 % на місяць.
Після відставки Л. Кучми з поста прем’єр-міністра у вересні 1993 р. уряд очолив Президент України Л. Кравчук, обов’язки прем’єр-міністра виконував Ю. Звягільський. Новий уряд намагався використати два важелі: посилення 256 адміністративного регулювання цін і всієї економіки та підвищення податків.
Нафтогазове господарство України
Податки досягнули абсурдних величин, примушуючи віддавати державі 90 % від заробленого. За таких умов громадяни та підприємці почали приховувати свої доходи. В Україні швидко розвивалася “тіньова” економіка.
Історичне джерело
За даними українського фонду підтримки реформ, “тіньовий” сектор економіки України сягнув наприкінці літа 1994 р. 60 %. Поза банківським обігом перебувало 40 % грошових знаків.
Зосередивши у своїх руках широкі владні повноваження, Президент України Л. Кравчук не наважився використати їх для проведення економічних реформ. Він побоювався зачепити інтереси старої номенклатури, яка, визнавши незалежність, зберегла за собою керівне становище в Українській державі. Посідаючи керівні пости, номенклатурники мали можливість брати дешеві державні кредити, а потім легко за них розраховуватися в умовах гіперінфляції.
Історичний факт
У 1993 р. рівень інфляції в Україні значно зріс і, за оцінкою Світового банку, був найвищим у світі 10 200 %. У 1994 р. економіці країни загрожувало повне банкрутство. ВВП порівняно з 1993 р. скоротився майже на чверть. Ціни зросли в 102 рази. Експерти МВФ уважали, що економічна ситуація в Україні в 1994 р. була найгіршою, за винятком тих країн, де велися бойові дії.
(2 votes, average: 3,50 out of 5)