ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ
Урок № 18
Тема: Речення, його граматична основа
Мета: пояснити основні ознаки речення, дати поняття про граматичну основу речення; формувати вміння визначати межі речень і їхні граматичні основи; виховувати повагу до майстрів художнього слова, усної народної творчості; розвивати логічне мислення, пам’ять, культуру усного й писемного мовлення.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник.
Хід уроку
І. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІ.
Робота з підручником.
Опрацювання теоретичного матеріалу (стор. 45).
Робота з підручником.
Виконання вправи 112 (письмово).
Прочитати речення. Пояснити, чим відрізняються вони від словосполучень. Визначити граматичну основу кожного речення, назвавши підмет і присудок. На що вказує підмет? Що виражає присудок?
Осипав верес цвіт із віт. Пожовкли явори. І гуси в дальній переліт знялися на зорі. (В. Шевчук.) У вечірнім полі тануть лебеді. (А. Малишко.) Солов’я збентежив трепет яблуневих віт. (І. Верган.) Світла тінь косинцем лягала на степ. (Г. Тютюнник.)
ІІІ. Виконання вправ на закріплення.
Пояснювальний диктант.
Прочитати речення, правильно їх інтонуючи. В кожному з речень визначити й підкреслити граматичну основу.
Діло майстра величає. Гончара глина годує. Залізо в огні сталиться. Праця чоловіка не марнує, а годує. Ти не бідуй, а працюй. Упертість і труд все перетруть.
Народна творчість.
Робота з підручником.
Виконання вправи 115 (письмово).
Диктант із коментуванням. У кожному з речень визначити та підкреслити граматичну основу. Накреслити схеми речень (за зразком на с. 46 підручника).
Наді мною в’ються хмари. Я в казку дивную свою усю фантазію віллю. Вітер носиться, літає, топче луки і поля, жовті трави пригинає, лист зриває із гілля. Думає поле глибокую думу, спокоєм душу свою напуває, колос зелений зерном наливає. В білих снігах потонули гори, степи і долини…
З тв. Олександра Олеся
ІV. Підбиття підсумків уроку.
V. Домашнє завдання.
П. 7, вправа 117.