РИНОК КАПІТАЛУ ЯК РИНОК КРЕДИТНИХ РЕСУРСІВ ТА ФІЗИЧНОГО КАПІТАЛУ. РИНОК ЦІННИХ ПАПЕРІВ

УРОК № 46. РИНОК КАПІТАЛУ ЯК РИНОК КРЕДИТНИХ РЕСУРСІВ ТА ФІЗИЧНОГО КАПІТАЛУ. РИНОК ЦІННИХ ПАПЕРІВ

Мета уроку: ознайомити учнів з ринком капіталу; навчити наводити приклади об’єктів продажу на ринку капіталу, розрізняти ринок капіталу та грошей; розвивати в учнів економічне мислення.

Основні поняття: кредит, позиковий відсоток, акції, облігації. Тип уроку: формування і вдосконалення вмінь і навичок.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

Ринок капіталу: об’єкти купівлі-продажу,

суб’єкти ринку За сучасних умов господарювання все більшого значення набуває ринок капіталів і грошей. Рух капіталів відбувається у формі кредиту. Кредит – це надання грошей у позику на основі терміновості, повернення й отримання відсотка. Це зумовлює появу особливої ланки ринкової інфраструктури – кредитної системи, яку утворюють банки, страхові компанії, фонди будь-яких інших організацій, що мають право комерційної діяльності. Але найважливішим елементом інфраструктури ринку капіталів і грошей є банки.

Головними учасниками цього ринку є:

– первинні інвестори, тобто власники вільних

фінансових ресурсів, що мобілізовані банками й перетворені на позиковий капітал;

– спеціалізовані посередники – кредитно-фінансові організації, що здійснюють безпосереднє залучення (акумуляцію) коштів, перетворення їх на позиковий капітал і подальшу тимчасову передачу його позичальникам на поворотній основі за плату у формі відсотків;

– позичальники – юридичні та фізичні особи, а також держава, що почувають нестачу у фінансових ресурсах і готові заплатити спеціалізованому посереднику за право тимчасового користування ними.

Попит і пропозиція на ринку капіталу

Дуже близьким до ринку капіталів є ринок грошей. Розрізнити їх можна за такими ознаками:

А) на ринку грошей діють короткострокові позики, а також ринок валют, у той час як на ринку капіталів – середньострокові й довгострокові позики;

Б) на ринку капіталів беруться позики й наявний попит на інвестиційні товари, у той час як на ринку грошей – на будь-які товари.

Як і на будь-який інший товар, на гроші також існує попит. Гроші необхідні як споживачам, так і підприємцям для придбання необхідних товарів та послуг. Попит на гроші для таких цілей називають операційним попитом, або попитом на гроші з боку угод. Попит на гроші з боку угод є нееластичним і залежить від рівня ВВП у країні, тобто чим більше товарів і послуг виробляється в країні, тим більше потрібно грошей для їх кругообігу. Пропозиція на ринку грошей є абсолютно нееластичною.

Ринок цінних паперів

Ринок цінних паперів – це особлива сфера ринкових відносин, де завдяки продажу цінних паперів здійснюється мобілізація фінансових ресурсів для задоволення інвестиційних потреб суб’єктів економічної діяльності. Ринок цінних паперів ще називають фондовим ринком. Це пов’язано з тим, що цінні папери за своєю економічною суттю є відбиттям певних фондів – матеріальних, або грошових. За економічною суттю ринок цінних паперів – це форма розподілу й перерозподілу фінансових ресурсів у державі з метою більш повного забезпечення потреб економіки в ресурсах та їх ефективного використання.

Ринок цінних паперів – це продукт ринкової моделі економіки. Досвід розвитку світової економіки підтверджує, що ринок цінних паперів – явище, об’єктивно зумовлене функціонуванням фінансів як підсистеми економіки, важливого механізму управління нею, досягнення збалансованості в розвитку матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

З одного боку, ринок цінних паперів – вигідна система розміщення вільних коштів юридичних і фізичних осіб з метою одержання доходу, тобто перетворення власних накопичень на капітал, а з другого – ринок цінних паперів дає можливість задовольнити потреби у фінансових ресурсах підприємницьких структур для розширення своєї господарської діяльності. Крім того, ринок цінних паперів об’єктивно створює механізм ефективного використання фінансових ресурсів, оскільки розміщення паперів здійснюється на засадах вільного вибору об’єкта вкладення з певними майновими гарантіями.

Цінні папери – це грошові документи, що засвідчують право володіння або відносин позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їхнім власником і зазвичай передбачають виплату доходу у формі дивідендів або відсотків, а також можливість передачі прав, зазначених у цих документах, іншим особам. Цінні папери на фондовому ринку називаються його інструментами.

Цінні папери поділяються на три основні групи. 1. Пайові цінні папери, за якими емітент не бере зобов’язань з повернення грошових коштів, інвестованих у його діяльність, але які свідчать про участь у статутному фонді й дають їх власнику право на участь в керуванні виробництвом і отримання частки майна в разі ліквідації емітента. 2. Боргові цінні папери, за якими емітент несе відповідальність щодо повернення в призначений термін коштів, інвестованих у його діяльність, але які не дають їх власнику права участі в керуванні підприємством. 3. Похідні цінні папери, механізм обігу яких пов’язаний з пайовими, борговими цінними паперами, іншими інструментами чи правами щодо них.

У світовій та вітчизняній практиці найбільш поширеними є такі види цінних паперів:

1. Акції акціонерних товариств – цінні папери, що засвідчують право їх власника на частку у власності акціонерного товариства, на одержання доходу від його діяльності та, зазвичай, на участь у керуванні цим товариством.

2. Облігації – цінні папери, що засвідчують відносини позики між їхнім власником (кредитором) і особою, що випустила документ (боржником).

3 . Державні боргові зобов’язання – будь-які цінні папери, що засвідчують відносини позики, у яких боржником є держава, органи державної влади або органи управління (державні короткострокові облігації, облігації внутрішньої облігаційної позики тощо).

4. Похідні цінні папери – будь-які цінні папери, що засвідчують право їх власника на купівлю або продаж акцій, облігацій і державних боргових зобов’язань (фінансові ф’ючерси, варанти та ін.), у тому числі опціони акцій (облігацій) – право купівлі акцій на пільгових умовах.

5. Вексель – складене за встановленою законом формою безумовне письмове боргове зобов’язання, видане однією стороною (векселедавцем) іншій стороні (векселеотримувачу), у тому числі комерційні папери – короткострокові фінансові векселі, випущені для короткострокового залучення коштів до обороту емітента.

6. Акції підприємств – цінні папери, що засвідчують внесення коштів з метою розвитку підприємства, але не дають права на участь у керуванні підприємством, і передбачають виплату її власнику дивідендів.

7. Депозитні сертифікати банків – документи, право виконання зобов’язань за якими може поступатись однією особою іншій, що є зобов’язанням банку з виплати розміщених у ньому депозитів.

8. Ощадні сертифікати банків – документи, право виконання зобов’язань за якими може поступатись однією особою іншій, що є зобов’язанням банку з виплати розміщених у ньому ощадних вкладів.

9. Чеки – безумовне письмове розпорядження чекодавця банку (платнику) здійснити платіж чекоутримувачу зазначеної на чеку грошової суми.

III. Вивчення нового матеріалу

На цьому уроці ефективним методом вивчення нового матеріалу буде “Ажурна пилка”. Ця технологія дає учням змогу засвоїти значний обсяг інформації за короткий час. Учні об’єднуються в групи: домашні й експертні.

Етап І

Домашні групи отримують інформацію для засвоєння.

Завдання першій групі (червоний колір)

Що відбувається на ринку капіталів?

Які існують види кредитів?

Завдання другій групі (зелений колір)

Що відбувається на ринку цінних паперів?

Дайте визначення основних цінних паперів.

Як обчислити курс акції?

Завдання третій групі (жовтий колір)

Що станеться з попитом на ринку грошей у таких випадках:

А) банки країни знизили норму відсотка за вкладами;

Б) країна перебуває у фазі економічного зростання, кількість угод збільшується;

В) знизилися курси акцій 200 найбільших корпорацій країни.

Етап II

Учні розходяться по експертних групах, які опрацьовують інформацію. Кожна експертна група має вислухати всіх представників домашніх груп і проаналізувати матеріал загалом, здійснити його експертне оцінювання за визначений час (залежить від обсягу і кількості поставлених завдань).

Етап III

Експерти повертаються “додому”. Кожен учень має поділитися інформацією, отриманою в експертній групі, із членами своєї “домашньої” групи.

Для закріплення вивченого матеріалу вчитель пропонує виконати тести, розв’язати задачу, продовжити думку. Це буде показником рівня засвоєних знань.

IV. Закріплення знань, умінь і навичок учнів

1. Обгрунтуйте вашу згоду чи незгоду з нижченаведеними твердженнями.

1) Килими ручної роботи коштують дуже дорого, оскільки дуже високою є заробітна плата майстрів, які їх виготовляють.

2) Згідно з економічною теорією, капітал – це виробничий ресурс, що має фізичну форму: устаткування, обладнання, машини, будівлі, споруди. Чому ж на ринку капіталів продаються кошти?

3) Будь-яке благо може вважатися капіталом, якщо воно має високу вартість.

4) Особи, які купують облігації підприємства, стають боржниками цього підприємства.

5) Початкова (номінальна) ціна акції не впливає на курс акції на вторинному ринку цінних паперів.

2. Дайте відповіді на питання міні-тесту.

(Час виконання – 3-5 хв., одна правильна відповідь)

1. Укажіть, яка ознака не характеризує сучасний ринок праці:

А) ресурсний ринок;

Б) значна роль профспілок і держави в регулюванні ставок заробітної плати;

В) зарплата є водночас витратами підприємців і доходом до – могосподарств;

Г) попит на працівників є первинним відносно попиту на продукцію, яку виготовляють ці працівники.

2. Укажіть, як змінюється обсяг індивідуальної пропозиції праці за умов зростання ставки зарплати:

А) зростає;

Б) зменшується;

В) спочатку зменшується, потім зростає;

Г) спочатку зростає, потім зменшується.

3. Що таке “іпотечний кредит”?

А) Кредит, де позичальником є держава;

Б) довгострокові позики під заставу нерухомості;

В) кредит, що надається банками підприємствам або особам у формі грошових позик.

4. Об’єктами якого ринку є патенти, ліцензії, відеофільми, комп’ютерні ігри?

А) Праці;

Б) інформації;

В) товарного.

5. Укажіть чинник, який не впливає на ринкову пропозицію праці:

А) кількість працездатних у складі населення;

Б) продуктивність праці;

В) збільшення кількості пенсіонерів у структурі населення;

Г) збільшення народжуваності.

6. Виберіть правильне закінчення твердження: “Попит підприємця на капітал залежить…”:

А) від появи нових технологій виробництва продукції;

Б) від очікуваного ним доходу;

В) від продуктивності праці на його підприємстві;

Г) від рівня зарплати, яку він платить своїм працівникам.

7. Виберіть правильне закінчення речення: “Пропозицію на ринку капіталу здійснюють здебільшого домогосподарства у формі…”:

А) обладнання і устаткування;

Б) заощаджень коштів;

В) будівель і споруд;

Г) кредитів на придбання споживчих товарів.

3. Закінчіть висловлювання видатних людей.

1) Б. Ебботт: “Робити гроші коштує грошей. Гроші – це…” (влада і захист).

2) Ю. Вільям: “Щастя не в грошах, а в їх…” (конвертованості).

3) Б. Фринклін: “Краще лягти спати без вечері, ніж прокинутися…” (боржником).

4) Л. Леонідов: “Ніщо так не б’є по кишені, як…” (порожній гаманець).

4. Розв’яжіть задачу.

Курс звичайної акції порівняно з номіналом зріс на 24 %. Номінальна вартість акції – 500 грн., банківський відсоток становить 5 %. Які дивіденди отримав власник акцій перед її продажем?

Розв’язання

Курс акції = 1,24 (або 124 %).

Номінальна вартість – 500 грн.

Банківський відсоток – 5 % (і = 5%).

Курсова вартість акції – 500 • 1,24 = 620 (грн.)

Курсова вартість = d/x • 100%.

D = курсова вартість • (i/100%);

D = 620 • (5%/100%) = 31 (грн.),

Або у відсотках: (31/500) • 100% = 6,2%.

V. Підсумок уроку

Оцінювання, рефлексія.

VI. Домашнє завдання

Опрацювати матеріал підручника.