Економічна безпека підприємства
Розділ 2. ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ КОМЕРЦІЙНОЇ ТАЄМНИЦІ
2.2. Правове регулювання захисту комерційної
Таємниці за кордоном
РОСІЯ
Інститут комерційної таємниці добре розвинутий і захищений в сучасному російському законодавстві. Законодавство Російської Федерації про комерційну таємницю складається з Цивільного кодексу РФ, Федерального закону РФ від 29 липня 2004 р. “Про комерційну таємницю”, інших федеральних законів.
Нормативне визначення поняття “комерційна таємниця” міститься в
Права власника інформації, що складає комерційну таємницю, виникають з моменту встановлення ним відносно такої інформації режиму
1) які містяться в установчих документах, а також документах, що підтверджують внесення записів про юридичних та фізичних осіб підприємців до відповідних державних реєстрів;
2) які містяться в дозвільних документах на здійснення підприємницької діяльності;
3) про склад майна державних чи муніципальних унітарних підприємств, державних установ і щодо використання ними коштів відповідних бюджетів;
4) про забруднення навколишнього середовища, стан протипожежної безпеки, санітарно-епідеміологічну і радіаційну ситуацію, безпеку харчових продуктів та інші фактори, які негативно впливають на безпечне функціонування виробничих об’єктів, безпеки кожного громадянина і населення в цілому;
5) про чисельність, склад працівників, системи оплати праці, умови праці, охорону праці, показники виробничого травматизму та професійної захворюваності, про наявність вакансій;
6) про заборгованість по заробітній платі або інших соціальних виплатах;
7) про порушення законодавства РФ і факти притягнення до відповідальності за скоєння правопорушень;
8) про умови конкурсів або аукціонів по приватизації державної чи муніципальної (комунальної) власності;
9) про розмір та структуру доходів некомерційних організацій, розмір і склад їх майна, про їх витрати, про чисельність і оплату праці їх працівників, про використання безоплатної праці громадян в діяльності некомерційних організацій;
10) про перелік осіб, які мають право діяти без довіреності від імені юридичних осіб;
11) обов’язковість на розголошення яких або недопустимість обмеженого доступу до яких встановлена іншими федеральними законами.
Федеральний закон “Про комерційну таємницю” регулює питання комерційної таємниці в межах трудових відносин, цивільно-правових відносин, відносин з органами державної влади, місцевого самоврядування, при виконанні державних контрактів для державних потреб, встановлює перелік заходів по охороні конфіденційності інформації, що повинні бути застосовані її власником, а також передбачає відповідальність за порушення даного Федерального закону.
Власник інформації, що складає комерційну таємницю, має не лише права, визначені законом, а й обов’язок надавати дану інформацію державним органам влади, органам місцевого самоврядування, а у випадку ненадання або перешкоджання в отриманні такої інформації несе відповідальність відповідно до ст. 15 Федерального закону.
Новим положенням у даному Законі є також обов’язок працівника, що перебував у трудових відносинах з власником комерційної таємниці і якому така інформація стала відома у зв’язку з виконанням ним трудових обов’язків, не розголошувати і не використовувати жодним протиправним чином дану інформацію протягом трьох років з моменту припинення трудових відносин.
Органи державної влади, місцевого самоврядування, інші державні органи зобов’язані створити умови, які забезпечують охорону конфіденційності інформації, що надається їм юридичними особами та індивідуальними підприємцями, а посадові особи даних органів не мають права розголошувати або передавати інформацію третім особам, використовувати її в корисливих або інших особистих цілях без згоди власника інформації, що складає комерційну таємницю.
Порушення даного Федерального закону тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність у відповідності до законодавства Російської Федерації.
Отже, законодавство РФ про комерційну таємницю регулює відносини, пов’язані з віднесенням інформації до комерційної таємниці, передачею такої інформації, охороною її конфіденційності з метою забезпечення балансу інтересів власників інформації, що складає комерційну таємницю, та інших учасників регульованих відносин, в тому числі держави, на ринку товарів, робіт, послуг та попередження недобросовісної конкуренції, а також визначає відомості, що не мають належати до комерційної таємниці.
(2 votes, average: 4,00 out of 5)