Тема. Слова, найважливіші для висловлення думки в реченні, тексті. Навчальний діалог. (Вправи 21-24).
Мета. Поглибити знання учнів про текст і формувати вміння вживати у зв’язних висловлюваннях слова, що вказують на часову послідовність, послідовність подій; виховувати інтерес до слова, прищеплювати любов до художнього образного мовлення.
Обладнання: таблиця “Типи текстів”, портрет Дмитра Павличка, збірки поезій Д. Павличка, таблиця “Почуття” (додаток 2).
Хід уроку
I. Організація класу.
II. Перевірка домашнього завдання
– Прочитайте другу строфу.
– Хто автор цієї поезії? (Т. Шевченко.)
– У яких словах ви підкреслили букви, що означають два звуки? Прочитайте.
– До якого слова ви склали звукову модель? Прокоментуйте її.
– Складіть речення із цим словом, назвіть у ньому головні члени речення. Яким (головним чи другорядним) членом речення виступає слово, до якого складено звукову модель?
– Які почуття викликає ця поезія?
III. Актуалізація опорних знань учнів. Повідомлення теми і завдань уроку.
1. Вправа “Інтерв’ю”.
– Що таке текст? (Текстом називають
– Які ще ознаки тексту ви знаєте? (Кожен текст має тему, мету, до нього можна дібрати заголовок.)
2. Вправа “Пригадай!” (розгляд таблиці “Типи текстів”).
Розповідь | Опис | Міркування |
Розказуємо про якісь події (що робить особа або предмет). Що сталося? Що відбулося? | Розповідаємо, яким є предмет або особа. Який? | Якщо хочемо щось довести або заперечити. Чому? Твердження Доказ Висновок |
– Які питання можна поставити до текстів?
– Сьогодні ви будете працювати з текстами, визначати їх тип, а найголовніше – розпізнавати думки в реченні чи тексті.
IV. Сприймання і усвідомлення учнями нового матеріалу.
1. Опрацювання тексту-розповіді (за матеріалами вправи 21).
А) Читання тексту, словникова робота.
Б) Складання розповіді про те, що дізналися з тексту вправи.
– Вкажіть, які слова допомагають пізнати, у якій послідовності ремісник виготовляв папір. Яка роль цих слів у тексті? (Розтовкти, висипав, додав, залив, перетворилося.)
В) Вибіркове списування з граматичним завданням.
– Випишіть виділені слова, позначте у них префікси.
Висновок. Текст вправи 21 є розповіддю. Його мета – розповісти про те, як було винайдено папір.
2. Колективне виконання вправи 22.
А) Ознайомлення зі збіркою поезій Д. Павличка і портретом поета.
Б) Читання поезії “Де найкраще місце на землі?”, з’ясування значень невідомих слів.
Звернути увагу на виділення більшою силою голосу слів, що виражають головну думку поезії.
– Яким за метою висловлювання є останнє речення? (Спонукальне.) Висновок. В усному мовленні найважливіші для вираження слова виділяють більшою силою голосу.
Фізкультхвилинка.
3. Проблемне завдання.
– Скориставшись таблицею “Типи текстів”, визначте тип тексту, який я зараз зачитаю вам, підберіть заголовок, визначте його тему і мету.
…Старого сонячного зайця звали дядечко Ясь. Його дружину тітонька Тася.
– Ну, жінко, сказав дядечко Ясь, – насамперед гостя треба почастувати.
Веснянка не став відмовлятися. По-перше, щоб не образити господарів, а по-друге, тому що добре-таки зголоднів. Сидячи на дуже м’якій і зручній хризантемі, він уже наперед смакував добрячий обід. Та як же він здивувався, коли тітонька Тася, поклавши перед кожним серветку з пелюстки білої лілії, поставила на стіл букет квітів і сказала:
– Будь ласка, пригощайтесь.
Веснянка розгублено закліпав очима, не бачачи, чим тут можна пригоститися. А зайчики вибрали собі з букета по квітці й почали нюхати, прицмокуючи від задоволення. Веснянці нічого не залишалося, як зробити те саме. І він ще більше здивувався, коли відчув, що це одразу почало втамовувати голод. Нюхати квіти було дуже смачно і поживно.
Виявилося, що сонячні зайчики харчуються тільки запахом квітів. І той, хто потрапляє до них у країну, теж переходить на таке харчування.
Це був дивний, незвичайний обід: на перше гостра пряна гвоздика, на друге – жасмин, на третє – солодка медунка.
В. Нестойко. “В Країні Сонячних Зайчиків”
4. Гра “Визнач тему”.
Учитель зачитує перші речення текстів, учні визначають тему.
– Теплого весняного дня бабуся Марія новела свого онука Петрика до лісу.
– Київ – велике місто.
– Як же непомітно і швидко надійшла осінь!
– Опеньок – їстівний пеньковий гриб.
– Властивості квітів люди помітили здавна.
5. Робота в парах (діалог) (за вправою 23).
А) Читання тексту вправи, усне визначення діалогу як розмови двох або кількох осіб.
Б) Списування (оформлення розмови двох людей на письмі) тексту вправи 23.
В) Визначення типів речень за метою висловлювання (питальні і розповідні речення).
Г) Робота в парах (вправляння у читанні діалогу).
Висновок. Розмова між двома або кількома особами називається діалогом.
6. Каліграфічна хвилинка.
А) Складання слів.
Д д і і а а л л о о г г
– Утворіть і запишіть слова з цих букв. (Діалог, гол, дід, ліга, годі і т. д.)
– Що таке діалог? (Розмова між двома або кількома особами.)
Б) Рольова гра “В тролейбусі”.
– Передайте вашу розмову з кондуктором. Чи можна назвати її діалогом?
7. Тренувальний майданчик “Діалог”.
Вчитель пропонує кілька тем і ситуацій для діалогів.
8. Вправа “Сплети ланцюжок”.
– На дошці наведені приклади декількох заголовків текстів. Постарайтесь визначити тему й мету тексту.
Наприклад: Калина: тема – лікарські рослини, мета – виховувати пізнавальні інтереси учнів.
1. Ластівка.
2. Мальви.
3. Бджілки-медоцвіти.
4. Біля водоспаду.
9. Вправи для самостійної роботи (робочий зошит).
V. Підсумок уроку.
1. Гра-фантазія “Поміркуй!”.
– Поміркуйте, про що йтиметься в текстах із такими заголовками: “Зима-чарівниця”. “Золоті бджоли”, “Мухомор – отруйний гриб”.
– Який із цих текстів буде розповіддю, який – описом, а який – міркуванням?
2. Гра-казочка “А що ж далі?”.
– А тепер продовжуємо гру-казочку “А що ж далі?”. Отже, історію ми перервали на тому, що, коли тато-Вовк прокинувся, Вовченятка коло нього не було. Простежте, які нові герої з’являються в історії, і подумайте, як можна назвати уривок, який зараз почуєте. Отже, слухайте.
…Недалеко на пальмі сиділа Мавпочка.
– Мавпочко, – питає Вовк, – ти не бачила мого Вовченятка?
– Бачила, – каже Мавпочка. – Воно ген-ген у море запливло.
– Що ж мені робити? – питає Вовк.
Каже Мавпочка:
– Он бачиш ту височенну драбину? Коли в мене ледачий настрій, я по ній на пальму залізаю. А ти бери і лізь по ній на дно моря. Там твоє Вовченятко камінчиком прикинулося, щоб хижі риби його не покусали.
Узяв Вовк височенну драбину та й ну опускати її на морське дно. Вода була глибока, і драбини вистачило тільки до половини моря.
– Мавпочко, а чи нема в тебе другої драбини?
– Є, – каже Мавпочка, – є в мене й друга драбина, але вона ген-ген аж під тією найвищою пальмою.
Коли Вовк приніс її і сточив дві драбини, вони якраз дістали до дна…
М. Луговик, І. Малкович. “Вовченятко, яке запливло далеко в море”
– Які нові герої з’явились в історії? (Мавпочка.)
– Запропонуйте свій заголовок до цього уривка. (Діти наводять свої варіанти заголовка.)
– Що фантастичного у цій розповіді?
– Що ж, продовження – на наступному уроці. Не забудьте, чим закінчився сьогоднішній уривок.
VI. Повідомлення домашнього завдання з попереднім інструктажем.
С. 15 – правило, вправа 24.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)