Сучасні географічні дослідження України

Розділ 1. Україна та її географічні дослідження

ТЕМА 3. ГЕОГРАФІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

§11. Сучасні географічні дослідження України

Географічна розминка

Назвіть географів минулого, які заклали підвалини сучасної географії як науки. Пригадайте, коли розпочалися систематичні наукові дослідження природних умов і ресурсів України. Назвіть учених, які успішно досліджували природні умови й ресурси України упродовж XIX – на початку XX ст., а результати їхніх досліджень здобули світове визнання.

Сучасні географічні

дослідження України. Останніми роками свою наукову діяльність українські географи спрямовували на вивчення окремих природних компонентів і загалом природних комплексів. З огляду на сучасні потреби країни серед головних цілей досліджень – пошук нових родовищ корисних копалин, а насамперед паливних. Для цього вчені склали карти глибинної будови літосфери України, успішно використовуючи поряд із традиційними методами досліджень ще й штучні супутники. Все це сприяло визначенню основних напрямків пошуку нафти й газу.

 Сучасні географічні дослідження України

Мал. 39. Інститут географії НАН України, у будівлі

якого розташоване Українське географічне товариство

Нині ці корисні копалини шукають не лише в осадовому чохлі, а й у фундаменті Українського щита.

Завдяки дослідженням у Чорному морі українські вчені виявили нові поклади газу на різних ділянках морського дна, особливо на континентальному схилі та його підніжжі в районі Криму і північно-західної частини моря.

З огляду на високий нині рівень забруднення довкілля, свою наукову діяльність учені спрямовують на поліпшення екологічних умов в Україні. Наприклад, вивчають способи поширення в довкіллі таких забруднювачів, як нафтопродукти і радіонукліди.

При цьому дослідження не обмежуються лише суходолом. Так, нині запрацювала нова система тривалих океанографічних спостережень, завдяки якій контролюють стан морського середовища та прибережної смуги біля південного узбережжя Криму.

Великих успіхів досягли українські географи і в галузі складання карт. Для Національного атласу України сформували базу даних і розробили теми 810 карт різного масштабу, які розподілили за шістьма змістовими блоками: “Вступ”, “Історія”, “Природні умови та природні ресурси”, “Населення та людський розвиток”, “Економіка”, “Екологічний стан природного середовища”.

Науково-дослідні установи та їхні дослідження. Наукові дослідження в Україні вже давно не є справою одинаків або невеликих груп ентузіастів. Нині наукові дослідження – це сфера діяльності великих колективів. Вони об’єднують свої зусилля в спеціальних установах – науково-дослідних інститутах Національної академії наук України (НАНУ). Серед таких – Інститут географії, Український науково-дослідний гідрометеорологічний інститут, Інститут гідробіології, Морський гідрофізичний інститут та Океанологічний центр Національної академії наук України, Інститут біології південних морів, а також Національний антарктичний науковий центр та ін.

Інститут географії НАН України – це головна установа серед тих, що здійснюють географічні дослідження в Україні (мал. 39). Учені цього інституту всебічно вивчають рідну природу. Тут знаходять найефективніші способи пошуку корисних копалин, розробляють заходи щодо ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, попереджають про загрозу небезпечних екологічних ситуацій, обгрунтовують доцільність різноманітних господарських проектів, пов’язаних із використанням природних ресурсів у сільському господарстві, містобудуванні, меліорації, лісівництві та багатьох інших галузях людської діяльності.

Учені Інституту географії складають різноманітні карти, які використовують у військовій справі та землеробстві, у туризмі та економіці, спорті й медицині тощо. Останніми роками на виконання Указу Президента і постанови Кабінету Міністрів України фахівці інституту створили Національний атлас України. Вони також є авторами підручників і різноманітних географічних карт для середньої та вищої школи України, за якими навчаються десятки тисяч студентів і сотні тисяч українських школярів. Крім того, тут створюють банк даних, що містить величезну інформацію про природні ресурси країни, різноманітні, у тому числі й небезпечні, природні процеси та явища.

Інститут геологічних наук НАН України є провідною установою, яка вивчає геологічну будову й геологічну історію України та суміжних територій (мал. 40). Дослідження в інституті спрямовані на вирішення нагальних питань, пов’язаних із забезпеченням України власними мінеральними, а також водними ресурсами. Велику увагу тут приділяють обгрунтуванню наукових заходів щодо збереження навколишнього середовища та поліпшення його екологічного стану.

Останніми роками співробітники інституту відкрили нові родовища мінеральних вод типу “Нафтуся”, створили цифрові геологічні карти Чорного і Азовського морів тощо.

Український науково-дослідний гідрометеорологічний інститут здійснює систематичні метеорологічні спостереження, аналізує їх і узагальнює для використання в найрізноманітніших галузях господарства країни. Велике значення мають розроблені тут прогнози небезпечних (для господарської діяльності та населення) гідрометеорологічних явищ і процесів. В інституті комплексно вивчають забруднення атмосфери, річок і озер та його наслідки на території України. Вивчають і радіоактивне забруднення природного середовища, зокрема спричинене аварійним викидом Чорнобильської АЕС. В інституті також комплексно вивчають води й оцінюють ступінь забруднення Чорного та Азовського морів.

Морський гідрофізичний інститут та Океанологічний центр НАН України спрямовують свою роботу на вивчення природних процесів, що відбуваються передусім у Чорному та Азовському морях, а також у басейні Атлантичного океану, до якого вони належать. Досліджують зону шельфу з метою пошуку корисних копалин, вивчають вплив господарської діяльності людини на прибережні акваторії.

 Сучасні географічні дослідження України

Мал. 40. Інститут геологічних наук НАН України

 Сучасні географічні дослідження України

Мал. 41. Інститут біології південних морів НАН України

Інститут біології південних морів – одна з найстаріших наукових установ у світі, що вивчає біологію Світового океану (мал. 41). Основними об’єктами дослідження інституту є Чорне та Азовське моря, в яких учені вивчають поширення життя морських мешканців. Велику увагу вчені інституту приділяють тому, як мешканці моря пристосовуються до кліматичних змін і впливу господарської діяльності людини. Це дає змогу постійно відстежувати екологічний стан морських вод, особливо у прибережній зоні, і виробляти рекомендації для використання біологічних ресурсів морів.

Національний антарктичний науковий центр організовує і здійснює наукові дослідження в Антарктиці, зокрема на антарктичній станції “Академік Вернадський” (мал. 42). Українські вчені проводять тут регулярні комплексні спостереження за рельєфом, льодовим покривом і атмосферою, у тому числі за змінами клімату планети. Вони надають промисловим суднам прогноз погоди, щоб плавання було успішним. Вивчають вплив людини на довкілля і розробляють засоби його захисту від такого впливу. Досліджують біологічні ресурси Антарктики і нові перспективні райони рибного промислу, піклуючись водночас про збереження морських мешканців цього унікального регіону світу.

Фахівці вивчають також і те, як екстремальні умови Антарктики впливають на працездатність людини та ефективність її роботи. Увагу приділяють також розробці нових біологічно активних речовин з антарктичних морських мешканців та виготовлення з них фармацевтичних препаратів і харчових добавок.

З 1994 р. наша країна є членом Міжнародного комітету з антарктичних досліджень. Українські науковці активно співробітничають з країнами Латинської Америки, насамперед з Аргентиною, Бразилією, Чилі.

 Сучасні географічні дослідження України

Мал. 42. Українська антарктична станція “Академік Вернадський”

Українське географічне товариство. Ще у квітні 1872 року було організовано Південно-Західний відділ Імператорського російського географічного товариства в Києві. Але згодом він був закритий царським урядом.

У 1964 р. у Києві відбувся перший з’їзд Українського географічного товариства – найвищий орган цієї громадської організації, що нині об’єднує географів України. Товариство ставить на меті всебічно сприяти проведенню географічних досліджень і розвиткові географічних наук. У березні 2008 року відбувся десятий, ювілейний з’їзд Українського географічного товариства.

Проблема

Через економічні негаразди більшість науково-дослідних установ географічного профілю нині змушені обмежити свої дослідження. Яке ваше ставлення до цієї проблеми?

УЗАГАЛЬНЕННЯ

Сучасні наукові дослідження в Україні спрямовані передусім на нарощування мінерально-сировинних ресурсів і поліпшення екологічних умов у країні.

Сучасні наукові дослідження в Україні здійснюють передусім науково-дослідні інститути Національної академії наук України.

Ключові терміни і поняття

Інститут географії Інститут геологічних наук Український науково-дослідний гідрометеорологічний інститут Морський гідрофізичний інститут Океанологічний центр НАН України Інститут біології південних морів Національний антарктичний науковий центр Українське географічне товариство

Самоперевірка

З’ясуйте, які установи здійснюють географічні дослідження у вашій області.

Поясніть, чим зумовлені головні напрямки сучасних географічних досліджень в Україні.

Назвіть український науково-дослідний інститут, що вивчає: а) літосферу; б) гідросферу; в) атмосферу; г) біосферу.

Назвіть установи, які здійснюють в Україні географічні дослідження.

ТЕМИ ТВОРЧИХ РОБІТ

Роль джерел географічної інформації в моєму житті.

Значення сучасних електронних носіїв для розвитку географії в Україні.

Новітні географічні експедиції та участь у них українських учених.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


Сучасні географічні дослідження України - Географія


Сучасні географічні дослідження України