Біологія. Комплексний довідник – підготовка до ЗНО та ДПА
СИСТЕМА ОРГАНІЧНОГО СВІТУ
Царство Тварини
Підцарство Багатоклітинні
Тип Кільчасті черви
До цього типу відносять близько 8 тисяч видів. Мешкають у солоних або прісних водоймах і грунті. До типу Кільчасті черви належать класи: Багатощетинкові, Малощетинкові, П’явки.
Характеристика класів кільчастих червив
Ознаки | Багатощетинкові | Малощетинкові | П’явки |
Симетрія | Білатеральна (двобічна) | ||
Тіло | Складається з великої кількості сегментів (більше 1000) | Складається з сегментів (від 5-7 до 600) | Складається з сегментів |
Зародкові листки | Тришарові: ектодерма, ентодерма, мезодерма | ||
Покриви | Добре розвинений шкірно-м’язовий мішок. Мають одношаровий шкірний епітелій, вкритий кутикулою, та епітелій, що обмежує целом | ||
Порожнина тіла | Вторинна (целом) | Частково редукована | |
Органи пересування | Параподії | Пучки | Параподії та щетинки відсутні |
Органи дихання | Зябра | Покриви тіла | Покриви тіла, зябра |
Кровоносна система | Замкнена | Редукована | |
Статева система | Роздільностатеві | Гермафродити | |
Розвиток | 3 метаморфозом. Личинка – трохофора | Прямий | |
Місце існування | Морські води | Грунт, прісні води | Більшість – у прісних водах |
Представники | Піскожил, нереїс, афродити, палоло | Дощові черви, трубочники | Медична п’явка, риб’яча п’явка |
Характерні ознаки типу:
1) тіло складається з трьох шарів – ектодерми, ентодерми, мезодерми;
2) двобічна симетрія тіла;
3) тіло складається з великої кількості сегментів (члеників);
4) мають добре розвинений шкірно-м’язовий мішок;
5) на поверхні тіла є парні рухливі лопаті з довгими щетинками або коротенькі щетинки;
6) мають вторинну порожнину тіла (целом), яка складається з парних заповнених рідиною мішків з епітеліальними стінками у кожному сегменті;
7) мають замкнуту кровоносну систему (ароморфоз);
8) видільна система – метанефридіальна;
9) нервова система типу черевного ланцюжка;
10) гермафродити або роздільностатеві.
Дощовий черв’як – типовий представник класу Малощетинкові. Після великого дощу черв’яки виходять на поверхню грунту внаслідок того, що вода заливає їх норки. Дощовий черв’як має видовжене, округле в поперечному розрізі тіло завдовжки 10-16 см. Тіло поділене кільцеподібними перетяжками на членики. Кожний членик несе чотири пари щетинок – органів руху, за допомогою яких черв’як чіпляється за нерівності на грунті. Зовні тіло дощового черв’яка вкрите слизом, який полегшує рух у грунті. Цей слиз виділяє шкіра, під якою розташовані шари кільцевих і поздовжніх м’язів. Саме просування відбувається за допомогою скорочення м’язів шкірно-м’язового мішка. Через шкіру відбувається газообмін.
Целом дощового черв’яка має власні стінки. Він поділений поперечними перетинками відповідно до кількості члеників і заповнений рідиною.
Рот у дощового черв’яка міститься на передньому кінці тіла. Черв’як живиться гниючими рештками рослин, які ковтає разом із землею. Через глотку їжа потрапляє в кишечник.
Кровоносна система складається з поздовжніх кровоносних судин – спинної та черевної – і кільцевих, які сполучають поздовжні. Від великих судин відходять дрібніші, які розгалужуються на капіляри. Серця немає; кров рухається завдяки ритмічним скороченням стінок спинної судини, по якій кров тече до переднього кінця тіла, а також кількох кільцевих судин, які охоплюють стравохід. Кров розносить поживні речовини, кисень і вилучає з тканин С02 та продукти обміну речовин.
Видільна система дощового черв’яка представлена трубочками – метанефридіями (від грец. meta – через, після і nephridios), які попарно розташовані в кожному з члеників. Кожна трубочка відкривається одним кінцем у порожнину тіла, а другим – назовні.
Нервова система дощового черв’яка представлена двома великими нервовими вузлами – надглотковим і підглотковим, які лежать у передній частині тіла і з’єднані кільцевими перетинками, внаслідок чого утворюється навкологлоткове нервове кільце. Від підглоткового нервового вузла відходить черевний нервовий ланцюжок, який складається з пари з’єднаних між собою нервових стовбурів. У кожному членику утворюється пара нервових вузлів, від яких до різних органів відходять нерви.
Дощові черв’яки – гермафродити. Перед відкладанням яєць пара черв’яків на якийсь час дотикаються один до одного, обмінюючись сім’яною рідиною. Після того вони розходяться, а з потовщення (пояска), розміщеного на передній частині тіла, виділяється слиз, у який відкладаються яйця. Потім клубочок слизу з яйцями скочується з тіла черв’яка
І твердне, перетворюючись на кокон. Із кокона виходять молоді черв’яки.
Порівняльна характеристика типів червив
Ознака | Плоскі черви | Круглі черви | Кільчасті черви |
Форма тіла | Сплощена у спинно-черевному напрямку | Веретеноподібна, кругла в поперечному перерізі | Довге, складається з великої кількості сегментів |
Порожнина тіла | Заповнена паренхімою (ацелом) | Первинна | Вторинна (целом) |
Симетрія тіла | Білатеральна | ||
Зародкові листки | Тришарові: ектодерма, ентодерма, мезодерма | ||
Травна система | Гілляста, без задньої кишки і анального отвору | Кишечник у вигляді трубки, наскрізний: починається ротом і закінчується анальним отвором | Рот -> глотка -> стравохід -> шлунок -> кишечник -> анальний отвір |
Органи виділення | Протонефридії | Видільні канали, шкірні залози | Метанефридії |
Дихальна система | Відсутня | Метанефридії | |
Кровоносна система | Відсутня | Замкнена | |
Нервова система | Головний нервовий вузол. Два нервові стовбури | Вузлового типу. Навкологлоткове нервове кільце. Черевний нервовий ланцюжок | |
Статева система | Гермафродити | Роздільностатеві | Гермафродити і роздільностатеві. Запліднення перехресне |
Розвиток | Прямий. У паразитів – з метаморфозом | 3 метаморфозом | Прямий або з метаморфозом |
ЦЕ ЦІКАВО
До кільчастих червив належать і п’явки. Відомо близько 400 видів п’явок. Багато з них належить до хижаків, оскільки споживають дрібних тварин. Медична п’явка смокче кров. Вона випускає у кров особливу речовину – гірудин, який запобігає зсіданню крові та сприяє розширенню кровоносних судин.
Розмножуються кільчасті черві поділом тіла на кілька частин, кожна з яких через деякий час відновлює голову та хвіст, та яйцями. Наприклад, пісковиця з класу Багатощетинкові викидає у воду до 1 млн. яєць.
Палоло – великий, завдовжки 30-50 см, багатощетинковий кільчастий черв’як, який живе в щілинах рифів поблизу островів Полінезії. До певного періоду року палоло вирощують хвостову частину тіла з вічками на всіх члениках, наповнену або молочком, або ікрою. Раз на рік, у певний місяць і певну фазу Місяця, в один і той самий час хвостові частини черв’яка відокремлюються від головних частин, які глибше занурюються в щілини. Хвостові частини піднімаються на поверхню води, розвиваються і розпадаються на шматочки. Місцеве населення з нетерпінням чекає палоло. Коричнево-зелену масу черв’яків просто вибирають з води підсаківками, їх їдять сирими, вареними або засоленими. Дні масової появи палоло перетворюються в народне свято.
(2 votes, average: 2,50 out of 5)