РОЗДІЛ ІІІ. ГОСПОДАРСТВО
УРОК 29. ТВАРИННИЦТВО. ЗОНИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ
Очікувані результати: учень характеризує тваринництво; наводить конкретні приклади змін, що відбуваються в галузі; показує на карті зони сільськогосподарської спеціалізації; складає схему міжгалузевих зв’язків у сільському господарстві; аналізує статистичні дані про сільськогосподарське виробництво; оцінює проблеми, що існують у сільському господарстві.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник географії, атлас, зошит
Опорні поняття: сільське господарство, тваринництво; сільськогосподарські зони, екстенсивний спосіб ведення господарства, інтенсивний спосіб ведення господарства.
ХІД УРОКУ
I. Перевірка домашнього завдання
Географічний диктант
Клас поділяється по рядах на два варіанти, у кожному з яких різним сільськогосподарським культурам відповідають певні цифри. Наприклад: озима пшениця – 1, 2; кукурудза –
Питання
1. Цю теплолюбну культуру широко використовують як продовольчу, технічну й кормову.
2. Це головна зернова культура.
3. Перше місце зі збирання цієї культури посідає Запорізька область.
4. Із цієї культури виробляють найбільше борошна.
5. На відміну від більшості інших сільськогосподарських рослин, валовий збір цієї культури останніми роками збільшується.
6. Більшість посівів цієї культури зосереджені в лісостеповій зоні.
7. У найбільш сприятливі роки врожайність цієї культури перевищує 300 ц/га.
Відповіді першого варіанта: 3, 1, 5, 1, 5, 7, 7.
II. Мотивація навчальної діяльності
Тваринництво – це галузь сільського господарства, що забезпечує населення продуктами харчування, харчову і легку промисловість – сировиною, а рослинництво – органічними добривами.
III. Актуалізація опорних знань
– Які види сільськогосподарських тварин ви знаєте?
– Яку продукцію вони дають?
– Які продукти харчування мають тваринне походження?
– Чому продукція тваринництва дорожча, ніж рослинництва?
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Тваринництво, його структура та географія
Найбільше значення має скотарство і свинарство. Скотарство характеризується територіальними відмінностями в спеціалізації. У Поліссі, лісостеповій зоні та приміських зонах – молочне і молочно-м’ясне скотарство; у степовій зоні – м’ясне і м’ясо-молочне.
Свинарство найбільш інтенсивно розвивається поблизу великих міст і центрів харчової промисловості, у районах розвиненого картоплярства та фуражного зернового господарства (Вінницька, Черкаська, Одеська, Хмельницька, Полтавська, Київська області).
У степових районах півдня України й Карпатах поширене вівчарство.
Птахівництво, рибальство, бджільництво, кролівництво, шовківництво, конярство.
2. Зони сільськогосподарської спеціалізації
Відмінності в спеціалізації сільського господарства дозволяють виокремити три сільськогосподарські зони. Їх межі близькі до меж природних зон і мають такі самі назви: лісова, лісостепова, степова.
Характеристика сільськогосподарських зон (складання узагальнюючої таблиці).
Крім рівнинних сільськогосподарських зон, в Україні виділяють гірські райони Криму і Карпат.
Навколо великих міст сформувалися приміські сільськогосподарські райони.
3. Проблеми й перспективи сільського господарства
В Україні відбуваються аграрні (у тому числі земельна) реформи. Вони передбачають визначення основних напрямів економічних та правових відносин у сільськогосподарському виробництві.
V. Закріплення матеріалу
– Охарактеризуйте географію основних галузей тваринництва.
– Опишіть спеціалізацію лісової сільськогосподарської зони. Чим вона пояснюється? Із чим пов’язане формування приміських сільськогосподарських районів? Яка їхня спеціалізація?
– Які цілі аграрних реформ в Україні? Які проблеми виникають під час їх здійснення?
– Порівняйте спеціалізацію двох сільськогосподарських зон. Виявіть ознаки подібності й відмінності.
Практична робота № 9 (друга частина). Аналіз статистичних даних про виробництво сільськогосподарської продукції.
VI. Домашнє завдання
Для записів:
(1 votes, average: 5,00 out of 5)