ВАРТІСТЬ ГРОШЕЙ. ГРОШОВИЙ ОБІГ І ГРОШОВА МАСА

УРОК № 42. ВАРТІСТЬ ГРОШЕЙ. ГРОШОВИЙ ОБІГ І ГРОШОВА МАСА

Мета уроку: розглянути суть вартості грошей та фактори, що забезпечують довіру до неповноцінних грошей; ознайомитися з моделлю грошового обігу на мікро – та макрорівнях, основними характеристиками грошових потоків в економіці; проаналізувати фактори, що впливають на швидкість обігу грошей; сформулювати закон грошового обігу; з’ясувати поняття валюти та способи її конвертації; навчитися визначати склад основних грошових агрегатів маси грошей; швидкість обігу грошей; курс

національної валюти; відпрацювати вміння розв’язувати задачі на обчислення розмірів грошової маси, швидкість обігу грошей, основних грошових агрегатів; розвивати економічне мислення, пам’ять, увагу.

Основні поняття: вартість грошей, грошовий обіг, грошовий потік, грошова маса, грошовий агрегат, грошова база, швидкість обігу грошей, закон грошового обігу, валюта, національна валюта, конвертованість валюти, валютний курс, паритет купівельної спроможності.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Вивчення нового матеріалу

Лекція вчителя

Вартість грошей

(купівельна спроможність грошей) та фактори, що впливають на зміну вартості грошей Аналізуючи функції та види грошей, можна зробити висновок, про те, що цілком робить гроші розвинутих країн стійкими і що визначає їхню суспільну цінність.

По-перше, гроші мають феноменальну суспільну корисність – здатність обмінюватись на речі та послуги, бути гарантом економічного кругообігу не лише в поточному періоді, але й у майбутньому.

По-друге, гроші мають суспільну корисність, оскільки вони декретовані (визнані державою), тобто держава оголосила їх законними платіжними засобами. Чим сильнішою й авторитетнішою є держава для своїх громадян, тим більшу довіру вони мають до грошей.

По-третє, цінність грошей визначається їхньою купівельною спроможністю.

Кожна з форм грошей має свій специфічний характер вартості.

– Товарні гроші – вартість грошей визначалася вартістю товару, який виконував роль грошей.

– Повноцінні гроші – мали власну внутрішню вартість, оскільки карбувались із дорогоцінного металу.

– Неповноцінні гроші – мають відносну вартість, яка визначається їх купівельною спроможністю, тобто їх цінність порівнюється з вартістю товарів і послуг, які можна придбати за гроші.

На зміну вартості грошей у часі впливають інфляція, ризик та ліквідність. Зміну вартості грошей за певний період (Iв. г.) розраховують за формулою:

Де ІF – індекс середнього рівня цін за певний період.

Грошовий обіг і грошова маса

Грошовий обіг – це безперервний рух грошей у процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання національного продукту, який здійснюється шляхом безготівкових розрахунків та через обіг готівки.

Суб’єктами грошового обігу є всі юридичні та фізичні особи, які беруть участь у виробництві, розподілі, обміні та споживанні національного продукту (фірми, домашні господарства, державні структури, фінансові посередники). Головними ринками в моделі грошового обігу є ринок продуктів, ринок ресурсів, грошовий ринок, світовий ринок.

На мікроекономічному рівні грошовий обіг обслуговує кругообіг індивідуального капіталу, який описується формулою:

Г – Т – … В… – Т’ – Г’,

Де елементи (Г – Г’) виражають обіг грошей як капіталу.

На макроекономічному рівні грошовий обіг обслуговує кругообіг загального суспільного капіталу.

Грошова маса – це сукупність залишків грошей у всіх їхніх формах, які є в розпорядженні суб’єктів грошового обігу на певний момент. Для визначення обсягу та структури грошової маси застосовується відповідний набір грошових агрегатів (що визначено законодавством відповідно до ступеня ліквідності, є специфічним угрупованням ліквідних активів). Головними принципами формування грошових агрегатів є такі положення:

1. Грошова маса – це не лише готівкові гроші, а й депозитні.

2. Загальна грошова маса поділяється на ту, що перебуває в обігу, і ту, яка накопичується та виконує функцію зберігання вартості.

3. Сукупна грошова маса – це також банківські вклади, депозити та цінні папери з фіксованим доходом.

Грошові агрегати створюються через приєднання до попередніх величин нових грошових компонентів у послідовності, що характеризує зменшення їх ліквідності.

Для обчислення грошової маси застосовуються показники, або “грошові агрегати”: М0, М1, М2, М3, де М0 – готівка, або паперові гроші та монети;

М1 = М0 + чекові (поточні) рахунки.

Чекові – це такі рахунки в банках або інших фінансово – кредитних установах, гроші з яких можуть бути зняті (перераховані) за допомогою чека;

М2 = М1 + внески на нечекових (ощадних) рахунках та дрібні термінові рахунки.

Грошова маса агрегату М2 має більш розгалужену структуру. До її складу входять грошові форми агрегату М1, а також строкові та ощадні вклади в комерційних банках тощо. Ці грошові активи можна легко, без фінансового ризику, перевести в готівкові або депозитні гроші. Отже, вони є своєрідним резервом для висо – коліквідних активів агрегату М1. Гроші з нечекових рахунків можна отримати в будь-який час, але без використання чеків. Дрібні термінові рахунки – це рахунки, гроші з яких можна отримати лише через визначений, але короткий, термін:

М3 = М2 + великі термінові рахунки.

Грошовий агрегат М3 включає в себе грошові форми агрегату М2, депозитні сертифікати, ощадні вклади в спеціалізованих кредитних установах та деякі інші види фінансових активів. За характером це довгострокові активи, зокрема в цінних паперах та довгострокових позиках. Великі термінові рахунки – це рахунки, що перевищують певну велику суму грошей (у США – 100 тис. дол.), – гроші, які можна отримати через значний термін.

Найбільш ліквідними, тобто такими, що можуть бути використані найшвидше, є гроші М1. Питання про елементи грошової маси в економічній теорії є дискусійним. Одні дослідники, говорячи про грошову масу, мають на увазі лише М1, інші – М2 та М3.

Агрегати М2 і М3 об’єднують в собі грошові форми в широкому розумінні цього поняття. Активи, що входять до складу М3 за вирахуванням М1, отримали назву “майже грошей”. На відміну від грошей, що входять до агрегату М1, вони безпосередньо не функціонують як засіб обігу, а застосовуються як засіб накопичення вартості. Але вони також можуть без особливих ускладнень переходити з однієї функціональної форми в іншу, з пасивної форми – в активну. Отже, грошова маса (М3 – M1) – це ліквідні фінансові активи, що здебільшого виконують функцію засобу накопичення і приносять їх власнику відсотки.

З 1993 р. НБУ визначає структуру грошової маси відповідно до агрегатного методу, а саме:

М0 = готівка (гроші поза банками);

M1 = М0 + депозити до запитання;

М2 = M1 + строкові депозити та інші кошти (валютні заощадження);

М3 = М2 + кошти клієнтів за трастовими операціями.

Крім грошових агрегатів, НБУ визначає показник, що називається грошовою базою, – це гроші, які не беруть участі в кредитному та грошовому обігу, але створюють базу для їх розширення. Вона охоплює М0, готівку в касах банків і резерви комерційних банків на їх рахунках у НБУ.

Швидкість обігу грошей – це частота переходу грошей від одного суб’єкта грошових відносин до іншого під час обслуговування процесу реалізації товарів та послуг за певний період. Формула розрахунку:

Де V – швидкість обігу грошей; Q – фізичний обсяг товарів і послуг, реалізованих у певному періоді; Р – середній рівень цін на товари й послуги; М – середня маса грошей, що перебуває в обігу за певний період.

Фактори, що впливають на швидкість обігу грошей

1. Обсяг, структура й ефективність суспільного виробництва.

2. Рівень розвитку ринкових відносин.

3. Збалансованість попиту та пропозиції.

4. Рівень інфляції.

5. Рівень розвитку економічної інфраструктури.

6. Рівень розвитку маркетингу.

Закон грошового обігу: упродовж визначеного періоду для обігу необхідна лише певна об’єктивна маса купівельних і платіжних засобів.

Оскільки не всі товари, що реалізуються, оплачуються негайно, то формула має вигляд:

Де? К – сума продажів товарів і послуг у кредит; ?П – загальна сума платежів, строк оплати яких настав; ?ВП – сума платежів, що погашаються шляхом взаємного зарахування боргів.

Поняття та види валют. Конвертованість валют

Валюта – це грошові знаки іноземних держав, кредитні та платіжні документи у формі векселів, чеків, банкнот, формування та використання яких прямо чи опосередковано пов’язано із зовнішньоекономічними відносинами.

Класифікація валюти

I. За емітентською приналежністю:

– національна валюта;

– іноземна валюта;

– колективна валюта.

II. За сферою та метою використання:

– валюта оплати;

– валюта кредиту;

– валютні угоди.

III. За режимом використання:

– конвертована валюта;

– неконвертована валюта.

Національна валюта – це платіжний засіб, що емітується національною банківською системою. Без національної валюти неможливе існування національної грошової системи.

Конвертованість валюти означає здатність вільно обмінюватись на валюти інших країн та міжнародні платіжні засоби за чинним курсом.

Валютний курс – це вираження ціни грошової одиниці однієї країни в грошових одиницях іншої. Фіксація валютного курсу здійснюється або відповідно до золотого паритету (гарантованим золотим умістом національної грошової одиниці), або за міжнародною угодою.

Головним поняттям, створеним для пояснення валютних курсів, є паритет купівельної спроможності – ПКС (purchasing power parity – РРР), для формулювання якого зазвичай використовують так званий закон однієї ціни: ціна товару в одній країні має дорівнювати ціні товару в іншій країні; а оскільки ці ціни виражаються в різних валютах, це співвідношення цін і визначає курс обміну однієї валюти на іншу.

Методика визначення РРР:

1) на основі порівняння цін споживчого кошика;

2) на основі співвідношення витрат виробництва;

3) на основі співвідношення виробничих витрат.

Нехай Pd – внутрішня ціна (domestic price) певного товару, а Рf – його ціна за кордоном, у сусідній країні (foreign price). Ці ціни являють собою кількість валют, національної для однієї країни, та іноземної, які дають за одиницю товару всередині країни та закордоном. Відношення цін і буде тим курсом, за яким одну валюту обмінюватимуть на іншу заради купівлі цього товару:

Валютні котирування містять у собі базову та зустрічну валюти. У позначенні котирування обмінного курсу валютної пари базову валюту зазвичай вказують першою, а зустрічну – другою, як це показано на схемі:

Котирування можуть здійснюватися в європейському або американському варіанті й бути, відповідно, прямими та зворотними.

Американський варіант, або зворотне котирування. У цьому разі фіксована кількість національної валюти котирується проти змінюваної кількості іноземної валюти. Традиційно британський фунт стерлінгів котирувався саме в такий спосіб у зв’язку з тим, що до введення в країні десяткової системи це полегшувало підрахунки. Зворотне котирування зберігається й наразі, хоча британський фунт переведено на десяткову систему. До інших валют, що котируються за американським варіантом, належать новозеландський долар (NZD), австралійський долар (AUD), ірландський фунт (ІЕР) та європейська валютна одиниця (EUR).

Європейський варіант, або пряме котирування. Тут фіксована кількість іноземної валюти котирується проти змінюваної кількості національної валюти. На валютних ринках більшість валютних пар має прямі котирування.

Різні методи котирування створюють практичні зручності для валютних операторів, тому що виключають необхідність додаткових розрахунків. Котирування за прямим методом на двох ринках мають бути оберненими, тобто вартість курсового перерахунку валюти має дорівнювати 0.

Пряме котирування = 1/обернене котирування.

Котирування іноземних валют до національної зазвичай використовується банками для розрахунків зі своїми клієнтами. Тут воно встановлюється на основі крос-курсу.

Крос-курс означає певне співвідношення двох валют, що випливає з їх курсу відносно будь-якої третьої валюти (наприклад, долара США, євро, англійського фунта стерлінгів).

Використання крос-курсу має свої особливості в оперуванні курсами продавця і покупця, як під час визначення меж котирування, так і під час операцій двобічного подвійного котирування. У повсякденній практиці банкірам доводиться розраховувати межі, або спред, крос-курсів.

Нехай банку Києва необхідно розрахувати спред крос-курсу української гривні до швейцарського франка UAH/CHF.

Нехай ми маємо таке доларове котирування:

USD/CHF = 1,2689 – 1,2699

USD/UAH = 1,8740 – 1,8750.

Для визначення курсу покупця робимо такі розрахунки:

UAH/CHF = 1,2689 = (USD/CHF bid) = 0,6767 • 1,8750(USD/UAH offer);

І для курсу продавця:

UAH/CHF = 1,2699 = (USD/CHF offer) = 0,6776 • 1,8740(USD/UAH bid).

У результаті маємо межі котирування на базі крос-курсів через долар:

UAH/CHF = 0,6767 – 0,6776.

III. Закріплення знань, умінь і навичок учнів

1. Командний бліцтурнір

Учні об’єднуються в три команди. Команди по порядку ставлять одна одній свої запитання. За кожну правильну відповідь – 1 бал. Для відповіді команді дається 2 хв.

Запитання бліцтурніру для першої команди

– Що позичають? (Гроші)

– Дохід сім’ї. (Сума грошей, зароблених та отриманих сім’єю за певний час)

– Назвіть п’ять елементів давньоруської грошової системи. (Гривня, куна, ногата, резана, вевериця)

– Функції грошей. (Засоби обігу, заощадження, платежу, міра вартості)

– Ціна. (Кількість грошей, яку покупець платить за одиницю товару або послуги)

– 100 копійок. (Гривня)

– Банкноти. (Великі паперові купюри)

– Як називається лицьовий бік монети? (Аверс)

– Види сучасних грошей. (Готівкові й безготівкові)

– Монетний двір. (Місце, де друкують дрібні паперові гроші та карбують монети.)

– Число 100 на купюрі. (Номінал)

– Грошова одиниця України. (Гривня)

– Емісія грошей. (Випуск в обіг нових грошей)

Запитання бліцтурніру для другої команди

– Від якого слова походить назва “копійка”? (“Спис”)

– Готівкові гроші. (Паперові гроші й розмінна монета)

– Купівля. (Обмін грошей на товар)

– Вексель. (Форма безготівкових грошей)

– Перехід грошей від однієї людини до іншої. (Обіг)

– Установа, що зберігає гроші. (Банк)

– Які гроші є найбільш ліквідними? (Готівкові)

– Як називається ребро монети? (Гурт)

– Які гроші зберігаються в банку? (Безготівкові)

– Банківська установа, що здійснює випуск електронних грошей. (Емітент)

– Хто займається емісією грошей? (Держава)

– Продаж. (Обмін товару або послуги на гроші)

– Якого номіналу паперові гроші перебувають в обігу в Україні? (1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 200 і 500 гривень)

Запитання бліцтурніру для третьої команди

– Валюта США. (Долар)

– У чому полягає цінність валюти країни? (У її купівельній спроможності)

– Колекціонер монет. (Нумізмат)

– Що розміщено на зворотному боці пластикової картки? (Магнітна смужка, паперова смужка з підписом власника, а на деяких – код або його аналог)

– Що потрібно для покупки? (Гроші)

– Назвіть номінали українських металевих грошей. (1, 2, 5, 10, 25, 50 копійок; 1 гривня)

– Яке явище знецінює гроші? (Інфляція)

– Яка установа визначає кількість нових грошей? (НБУ)

– Велика сума грошей. (Капітал)

– Зворотний бік монети. (Реверс)

– Символічні гроші. (Паперові та монети)

– Скільки елементів захисту мають українські гроші? (Сімнадцять)

– Давньокитайський винахід. (Паперові гроші)

Вправа “Модель грошового обігу на макрорівні”

Після розгляду основних понять грошового обігу учням пропонується побудувати модель грошового обігу на макроеконо – мічному рівні. На кожну парту (завдання виконується попарно) роздається схема економічного кругообігу (див. додаток 1) та перелік основних грошових потоків (див. додаток 2). Завдання учнів полягає в тому, щоб правильно пронумерувати грошові потоки. На виконання завдання дається 7-10 хв. Результати презентуються біля дошки.

Навчальний тренінг

Розв’язання типових задач з детальним опрацюванням алгоритму розв’язування

Задача 1. Сума цін реалізованих за рік товарів – 900 млрд. дол. З них 200 млрд. дол. продано в кредит із відстрочкою платежів до наступного року. Платежі, за якими настав час оплати за операції, здійснені раніше, становлять 150 млрд. дол., взаємопо – гашені платежі – 50 млрд. дол. Гроші в середньому здійснюють вісім оборотів на рік. Обчисліть обсяг необхідної маси грошей в економіці.

Розв’язання

1. Дано:

?PQ = 900 млрд. дол.

?К = 200 млрд. дол.

?П=150 млрд. дол.

?ВП = 50 млрд. дол.

V = 8 оборотів

2. Формула:

3. Розв’язання:

Задача 2. Обчисліть обсяг грошових агрегатів М1 і М2 за наведеними нижче даними про розміщення грошової маси в умовній країні.

Обсяг компонентів грошової маси

Компонент грошової маси	Обсяг, млн. гр. од.
Готівка	12 799
Строкові кошти в національній валюті та валютні кошти	10 655
Кошти на великих депозитних рахунках та за депозитними сертифікатами	697
Кошти на поточних рахунках у банках у національній валюті	7933

Розв’язання

М0 = 12799 млн. гр. од.

M1 = М0 + кошти на поточних рахунках у банках у національній валюті = 12799 + 7993 = 20732 (млн. гр. од.).

М2 = M1 + строкові кошти в національній валюті та валютні кошти = 20732 + 10655 = 31387 (млн. гр. од.).

Задача 3. Розрахуйте середній паритет купівельної спроможності валют країн А і B за наведеними в таблиці даними.

Розв’язання

М0 =12799 млн гр. од.

JVfj = М0 + кошти на поточних рахунках у банках у національній валюті =12799 + 7993 = 20732 (млн гр. од.).

М2 = JVfj + строкові кошти в національній валюті та валютні кошти =20732 + 10655 = 31387 (млн гр. од.).

Вартість у національній валюті	Паритет купівельної спроможності А/В
Країна А	Країна В
Кінцеве споживання населення	15 000	4000	4,4
Споживання органів управління	2000	700	4,2
Валове утворення основного капіталу	4600	1500	3,8
Приріст запасів	+200	+20	6,5
Сальдо зовнішньої торгівлі	+ 170	+ 10	5,3

Розв’язання

А) За структурою країни А:

Б) За структурою країни В:

Задача 4. У таблиці наведено окремі валютні курси. Заповніть останній стовпчик таблиці відповідною ціною долара, вираженою в іноземній валюті. Пам’ятайте про запис належної грошової одиниці.

Валюта	Ціна
Кількість доларів за одиницю іноземної валюти	Кількість іноземної валюти за 1 долар
Фунт стерлінгів	1,6325 (дол./фунт)
Єна (Японія)	0,00726 (дол./єна)
Вона (Південна Корея)	0,00138 (дол./вона)

Розв’язання

Для того щоб обчислити кількість іноземної валюти за 1 долар, потрібно одиницю іноземної валюти поділити на кількість доларів за одиницю цієї валюти:

1 долар = 1/1,6325 = 0,6126 (фунтів стерлінгів);

1 долар = 1/0,00726 = 137,74 (єни);

1 долар = 1/0,00138 = 724,64 (вони).

Валюта	Ціна
Кількість доларів за одиницю іноземної валюти	Кількість іноземної валюти за 1 долар
Фунт стерлінгів	1,6325 (дол./фунт)	0,6126 (фунт/дол.)
Єна (Японія)	0,00726 (дол./ієна)	137,74 (єна/дол.)
Вона (Південна Корея)	0,00138 (дол./вона)	724,64 (вона/дол.)

Задача 5. Розрахуйте крос-курс фунта стерлінгів до євро – UKP/EUR. У разі зворотного котирування 1 UKP = 1,6529 USD (UKP/USD), а за прямого – 1 USD = 1,5050 EUR (USD/EUR).

Розв’язання

Крос-курс:

UKP/EUR = (UKP/ USD) • (USD/ EUR) = 1,6529 • 1,5050 = 2,4876.

Самостійна робота

Учні самостійно розв’язують типові задачі, які були опрацьовані під час навчального тренінгу. Для організації самостійної роботи вчитель пропонує витягнути картки із задачами (див. додаток 1). Ці картки можуть бути використанні також як домашнє завдання.

IV. Підсумок уроку

Під час підбиття підсумків самостійної роботи учням пропонується здійснити самоперевірку робіт (кожен учень перевіряє роботу сусіда по парті) та виставити оцінку відповідно до запропонованих критеріїв:

– Використання формул – 2 бали.

– Дотримання алгоритму розв’язання – 2 бали.

– Правильність розв’язку, точність та повнота висновків – 3 бали.

– Правильність та акуратність оформлення графіків – 3 бали.

Максимальна оцінка – 10 балів.

Учитель збирає самостійні роботи учнів і здійснює повторну вибіркову перевірку, за результатами якої може підвищити оцінку окремим учням за правильність та об’єктивність оцінювання.

V. Домашнє завдання

1. Розв’язати задачі з практикумів, задачників, підручника.

2. Підготуватися до підсумкового уроку: повторити прислів’я, приказки, крилаті вислови про гроші.

3. Учні об’єднуються у дві компанії, обирають президента компанії, готують зразки грошей для реклами, складають економічні кросворди з вивченої теми.

Додаток 1а

Модель грошового обігу на макроекономічному рівні (завдання)

Додаток 16

Модель грошового обігу на макроекономічному рівні (відповідь)

Додаток 2

Групування грошових потоків платежів

№ з/п	Характеристика грошового потоку
1	Оплата фірмами придбання необхідних їм ресурсів (робочої сили, землі, нерухомості тощо)
2	Доходи домашніх господарств від реалізації ресурсів (заробітна плата, рентні платежі тощо)
3	Витрати домашніх господарств на споживання
4	Формування заощаджень, що спрямовуються на грошовий ринок
5	Мобілізація фірмами на грошовому ринку коштів, необхідних для виробництва товарів та послуг
6	Доходи фірм від реалізації товарів і послуг
7	Оплата імпортних товарів, що надходять до країни
8	Надходження до країни грошей як оплати експорту
9	Чистий приплив грошових коштів зі світового ринку на внутрішній
10	Чистий відплив грошових коштів з внутрішнього ринку на світовий

Додаток 3

Задачі для самостійної роботи

Варіант І

Задача 1. Обчисліть кількість грошей, необхідних як засіб обігу. Сума цін за реалізовані товари (послуги, роботи) – 4700 млрд. грн. Сума цін товарів (послуг, робіт), проданих із відстроченням платежу, термін оплати яких не настав, – 120 млрд. грн. Сума платежів за довгостроковими зобов’язаннями, терміни яких настали, – 155 млрд. грн. Сума взаємно зарахованих платежів – 460 млрд. грн. Середня кількість оборотів грошей на рік – 10.

Задача 2. Розрахуйте розмір грошової маси за агрегатом М3, якщо розмір строкових внесків становить 15 млрд. грн., М0 – 25 млрд. грн., сума на поточних рахунках – 25 % від М0. У поточному році випущено ОВДП на суму 8 млрд. грн., з відсотковим погашення 5 % річних. Обчисліть питому вагу функціональних форм грошей відносно М1.

Задача 3. Банк установив такі котирування EUR/UAR: 6,3514 – 6,3601. Обчисліть, скільки буде отримано:

А) базової валюти в результаті обміну 100 одиниць валюти котирування;

Б) валюти котирування в разі обміну 100 одиниць базової валюти.

Варіант II

Задача 1. Необхідно обчислити кількість грошей як засобу обігу та засобу платежу. Сума цін реалізованих товарів (робіт та послуг) – 12 млрд. грн. Сума цін (робіт, послуг), проданих у кредит, термін оплати яких не настав, – 4 млрд. грн. Сума платежів за зобов’язаннями, термін оплати яких настав, – 4 млрд. грн. Сума погашення взаємної заборгованості – 2 млрд. грн. Середня кількість оборотів грошової одиниці на рік – 4.

Як зміниться кількість грошей в обігу, якщо:

1) сума реалізованих товарів та послуг зросте в 1,5 раза;

2) гривня здійснюватиме 10 оборотів на рік;

3) кількість оборотів скоротиться до 5 на рік?

Задача 2. Обчисліть розмір грошового агрегату М2, якщо готівка на руках у населення становить 405 тис. грн, строкові депозити – 200 тис. грн, безготівковий обіг – 180 тис. грн, готівковий обіг – 70 тис. грн, кошти за трастовими операціями – 80 тис. грн., готівка в обігових касах банків – 370 тис. грн.

Задача 3. На початку року X склалися такі значення обмінних курсів, дол. США:

Іноземна валюта	Пряме котирування	Обернене котирування
Британський фунт стерлінгів GBP	1,8
Норвезька крона NOK	0,15
Японська єна JPY	192,30

Заповніть порожні клітинки в таблиці.

Варіант III

Задача 1. Обчисліть кількість грошей, потрібних як засіб обігу впродовж року, якщо відомо, що сума цін за реалізовані товари (послуги, роботи) становить 4000 млрд. грн. Сума цін товарів (послуг, робіт), проданих упродовж року з відстроченням платежу, термін оплати яких не настав, – 35 млрд грн. Сума платежів за довгостроковими зобов’язаннями, терміни яких настали, – 190 млрд. грн. Сума платежів за взаєморозрахунками протягом звітного періоду – 350 млрд. грн. Середня кількість оборотів грошей на рік – 5.

Задача 2. За даними таблиці обчисліть грошові агрегати М1 та М2.

Обсяг компонентів грошової маси

Компоненти грошової маси	Обсяг
Готівка	500
Невеликі строкові вклади	1700
Депозитні сертифікати	612
Чекові (поточні) вклади	450
Ощадні рахунки	705

Задача 3. Скільки угорських форинтів дадуть за 275 грн., якщо за офіційним курсом валют станом на 13.09. 160 угорських форинтів дорівнюють 33,88 індійських рупій, а 1000 індійських рупій дорівнює 68,76 грн?

Варіант IV

Задача 1. Розрахуйте, яким був обсяг взаємозаліків в умовній країні, якщо вартість реалізованих товарів і послуг дорівнює 3948 млн гр. од., у кредит придбано товарів на суму 358 млн гр. од., вартість товарів, термін оплати яких настав, – 210 млн. гр. од., грошова одиниця обертається 9 разів на рік, а грошова маса дорівнює 400 млн гр. од.

Задача 2. Обчисліть величину окремих грошових агрегатів в Україні за умови, що: готівка на руках у населення становить 250 млрд. грн., строкові депозити – 175 млрд. грн, обсяг безготівкового обігу становить 50 млрд. грн, залишки на розрахункових і поточних рахунках – 130 млрд. грн, обсяг готівкового обігу – 60 млрд. грн, кошти за трастовими операціями – 55 млрд. грн, готівка в обігових касах банків – 138 млрд. грн. Розрахуйте питому вагу функціональних форм грошей у грошовому агрегаті М3.

Задача 3. Зіставте обсяг ВВП у країнах А і Б за наведеними в таблиці даними.

Вартість у національній валюті

Вартість у національній валюті	Паритет купівельної спроможності А/В
Країна А	Країна В
Кінцеве споживання населення	21000	5000	3,3
Споживання органів управління	2000	900	4,3
Валове утворення основного капіталу	5200	1500	3,7
Приріст запасів	+300	+70	7,5
Сальдо зовнішньої торгівлі	+200	+40	5,2