Біологія – універсальний довідник
ЛЮДИНА
ОБМІН РЕЧОВИН ТА ЕНЕРГІЇ
ВИДИ ОБМІНУ РЕЧОВИН
Обмін речовин – це безперервне надходження в організм із зовнішнього середовища різних органічних і неорганічних речовин, їх зміна, часткове засвоєння і виділення у зовнішнє середовище продуктів розпаду, що утворилися.
Вода – складова рідкого середовища організму, що містить органічні речовини та мінеральні солі. Вода є добрим розчинником багатьох хімічних сполук, що знаходяться в організмі. Вона необхідна для переробки і виділення
Мінеральні солі входять до складу всіх тканин організму. Вони необхідні для процесів обміну речовин, пов’язаних з виведенням і надходженням до клітини різних хімічних сполук.
Клітини всіх тканин організму утворені, в основному, з органічних речовин – білків, жирів і вуглеводів. Органічні речовини необхідні для відновлення клітин і тканин. Зокрема, вони є найважливішим джерелом
Білки – основний будівельний матеріал клітин. Вони беруть участь у побудові клітинних мембран та органел клітини. Рослинні і тваринні 5ілки складаються з амінокислот, комбінації яких утворюють різні білкові молекули, що беруть участь у побудові клітин і тканин. Білки, які надходять з їжею, у процесі травлення розщеплюються на окремі амінокислоти, які всмоктуються і з кров’ю поступають до клітин. У клітинах із цих амінокислот утворюються нові, специфічні для людського організму білки, що використовуються для побудови цитоплазми, органел.
Жири беруть участь у побудові клітинних мембран. Більшість жирів, що надходять до організму, є джерелом енергії. Частина їх відкладається про запас, і при нестачі їжі можуть використовуватися. Жири, які надходять з їжею, у процесі травлення розпадаються на гліцерин та жирні кислоти. Попадаючи до кишкових ворсинок, вони знову з’єднуються, утворюючи нові жири, властиві тільки людському організму. Ці жири потрапляють до лімфи і далі розносяться кров’ю до всіх органів і тканин.
Вуглеводи входять до складу цитоплазми і ядра клітин і є основним джерелом енергії. Поступаючи в організм разом із продуктами харчування, вуглеводи (в основному, крохмаль і буряковий цукор) під впливом травних соків розщеплюються до глюкози, яка всмоктується в кров і надходить до печінки, в якій перетворюється у тваринний крохмаль-глікоген. У печінці відкладаються основні запаси вуглеводів в організмі. При тривалому голодуванні рівень глюкози у крові знижується, це призводить до розщеплення глікогену, який зберігається в печінці, до глюкози, яка згодом надходить до кров’яного русла. Отже, завдяки саморегуляції підтримується сталий рівень глюкози у крові.
Механізм саморегуляції спрацьовує і тоді, коли в їжі не вистачає певних органічних речовин. У цьому випадку відбувається перетворення одних органічних речовин на інші. Наприклад, білки при необхідності можуть перетворюватися на жири і вуглеводи. За надмірного харчування вуглеводневою їжею частина вуглеводів в організмі перетворюється на жири; при недостатньому їх надходженні в організм відбувається перетворення жирів у вуглеводи.
І лише нестача білків у їжі не відновлюється., оскільки вони утворюються тільки з амінокислот, тому білкове голодування є небезпечним.
Енергія, необхідна для повноцінної роботи організму, виділяється у процесі окиснення органічних речовин. Кінцевими продуктами розщеплення жирів і вуглеводів є вода та вуглекислий газ. При розщепленні білків, крім води та вуглекислого газу, утворюються ще аміак (який перетворюється в печінці на сечовину) та інші сполуки. Вуглекислий газ виділяється з організму через легені, вода – через нирки, легені і шкіру, сечовина – через нирки.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)