Властивості конуса ❤️ ГДЗ з математики

1) Твірна конуса не може утворювати з його основою прямий кут, оскільки

Вона є гіпотенузою трикутника обертання, яка утворює бічну поверхню конуса.

2) Теж не може (обгрунтування у п. 1).

Якщо конус зрізаний 1) ні; 2) так.

Відповідь: 1) ні; 2) ні для зрізаного конуса 1) ні, 2) так.

Нехай SA – твірна конуса, ОА – радіус основи, SO – висота конуса,

SO = 15 см, ОА = 8 см. З прямокутного ΔSAO:

Відповідь: 17 см.

Нехай ОА радіус конуса, ОА = 28 см, SO – висота конуса, SA – твірна.

Позначимо SO = х, тоді SA = х + 8.

ΔSOA: SA2 = SO2 + ОА2; (х + 8)2 = х2 + 282; х2 + 16х + 64 = х2 + 784;

16х = 720; х = 45.

Осьовий переріз конуса – рівнобедрений трикутник.

Відповідь: 1260 см2.

Нехай SA – твірна конуса. S = 12 см.

1) ∠SAO = 30°. З ΔSAO:

S осн = π × АО2 = π × 108 = 108π (см2).

2) ∠ SAO = 45°. З ΔSAO:

Socн = ∠ × AO2 = π × 72 = 72π (см2).

3) ∠SAO = 60°. 3 ASAO:

S осн = π × AO2 = π × 36 = 36π (см2).

Відповідь: 1) 108π см2; 2) 72π см2; 3) 36π см 2.

Нехай SAB – осьовий переріз конуса, ∠ ASB = 90°, SSAB = 25 см2.

З ΔSAB: ∠ ASB = 90°, SO + AB, ∠OSB = 45°, ∠SBC = 45°, SO = ОВ.

ОВ2 = 25; ОВ = 5 (см).

Відповідь: 5 см.

Нехай SAB –

осьовий переріз конуса, SSAB = 6 м2, S осн = 8 м2.

S осн = π × AO2;

Відповідь:

Нехай SAB – осьовий переріз конуса, SA = SB = АВ = а,

1) З ΔSAB:

Відповідь: 1) 2) 5 см.

Нехай SAB – осьовий переріз конуса, SSAB = 0,6 м2; SO = 1,2 м.

SO × АВ = 1,2;

З прямокутного ΔSAO:

Отже, площа повної поверхні конуса S дорівнює:

S = π · AO (AS + АО) = π × 0,5(1,3 + 0,5) = 0,9π (м2).

Нехай SAB – осьовий переріз конуса, ∠ASB = 120°, SA = SB = 16 см.

SO – висота рівнобедреного трикутника, яка є і бісектрисою, отже,

∠ASO = 60°. З ΔSAO:

Отже, площа повної поверхні конуса S дорівнює:

Відповідь:

10.

Нехай SA – твірна конуса. SA = І, ОА – радіус основи, ОА = г.

1) Оскільки АВ = 60°, то ∠BOA = 60°. Проведемо ОD + АВ,

Тоді ∠AOD = 30° (оскільки висота рівнобедреного трикутника є і бісектрисою).

З ΔODA: Проведемо SD +АВ. З прямокутного трикутника SDA:

Отже,

2) Оскільки AB = 90°, то ∠BOA = 90°. Проведемо OD + AB,

Тоді ∠AOD = 45° (оскільки висота рівнобедреного трикутника е і бісектрисою).

З ΔODA:

Проведемо SD + АВ. З прямокутного трикутника SDA:

Отже,

Відповідь: 1) 2)

11.

Нехай SOA – прямокутний трикутник, SO = 6 дм, ОА = 8 дм.

З ΔSOA:

1) Sбіч = π × ОА × SA = π × 8 × 10 = 80π (дм2).

2) Sповн = π × ΟΑ(ΟΑ + SA) = π × 8(8 + 10) = π × 8 × 18 = 144π (дм2).

Відповідь: 1) 80π дм2; 2) 144π дм2.

12.

Нехай SA – твірна конуса, SA = 6,5 м, ∠ASO = 45°.

З ΔSOA: SO + AO,

Відповідь:

13.

Нехай AB = 6 м, SO = 2 м. З ΔSOB:

Знайдемо площу покрівлі башти: Sбіч = π × OB × SB = 3,14 × 3 × 3,6 = 33,9 (м2).

10 % від площі покриття 33,9 × 10 % = 3,39 (м2).

Знайдемо площу одного листа заліза: S = 0,7 × 1,4 = 0,98 (м2).

Загальна площа покриття 33,9 + 3,39 = 37,29.

Кількість листів заліза для покриття башти: 37,29 : 0,98 = 38 (листів).

Відповідь: 38 листів.

14.

Нехай SA – твірна конуса, SA = l. ΔASB – осьовий переріз циліндра,

∠ASB = α. SO + АВ, SO – бісектриса,

З ΔASO1:

Отже,

Відповідь:

15.

Нехай SA – твірна конуса, SA = l, Sосн = Q. Sосн = π × AO2;

π × AО2 = Q; 3 ΔSAO:

Відповідь:

16.

Нехай ABC – прямокутний трикутник, СВ = a, ∠CAB = 30°.

При обертанні прямокутного трикутника навколо гіпотенузи

Утворилася фігура, яка складається з двох конусі зі спільною основою.

З ΔABC:.

З ΔАСО:

Відповідь:

17.

Нехай ABC – рівнобедрений трикутник, АВ = ВС, СА = a, ∠CBA = α.

При обертанні рівнобедреного трикутника навколо основи,

Утвориться фігура, яка складається з двох рівних конусів.

З ΔАВС:

Відповідь:

18.

Нехай SAB – осьовий переріз конуса, SA = SB = АВ = 2r,

SDC – переріз конуса, ∠DSC = 30°.

1) Розглянемо ΔSDC. Проведемо висоту SF, вона буде і бісектрисою,

Тобто ∠DCF = 45°. З ΔSFD: SD = SA = 2г;

2) Розглянемо ΔSDC. Проведемо висоту SF, вона буде і бісектрисою,

Тобто ∠DSF = 22°30′. З ΔSDF: SD = SA = 2r;

3) Розглянемо ΔSDC. Проведемо висоту SF, вона буде і бісектрисою,

Тобто ∠DSF = 30°. З ΔSDF: SD = SA = 2г:

DC = 2г.

Відповідь: 1) г2; 2) 3)

19.

Нехай SO – висота конуса, SO = 10 см, AB = 60°.

Нехай SAB – заданий переріз. Проведемо OD + АВ,

Тоді ∠AOD = ∠DOB і SD + АВ (за теоремою про три перпендикуляри).

1) ∠SDO = 30°.

З ΔSOD:

З ΔAOD:

2) ∠SDO = 45°.

З ΔSOD:

З ΔAOD:

3) ∠SDO = 60°.

3 ΔSDO:

3 ΔAOD:

Відповідь: 1) 200 см2; 2) 3)

20.

Нехай SO – висота конуса, SO = Н, SAB – заданий переріз, АС – медіана,

∠САВ = α. Оскільки SAB – осьовий переріз – рівнобедрений трикутник,

То висота SO буде і медіаною. За властивістю медіан трикутника медіани

Точкою nepeтину діляться у відношенні 2:1. Маємо, що

З ΔADO:

Відповідь:

21.

Нехай SA – твірна конуса, ∠SAO = 60°, ОА – радіус основи, ОА = г.

3 ΔSAO: Розгортка конуса – це частина круга,

Радіусом якого є твірна SA, а довжина дуги 2πг.

З другого боку довжина дуги С дорівнює n° = 180°.

Відповідь: 180°.

22.

Нехай S1 – площа першої січної площини, S2- площа другої січної площини.

Площі основи конуса і паралельного їй перерізу відносяться, як квадрати

Їх відстаней від вершини, тобто: 1) S1 : S2 = n2 : m2; S1 : S2 = a2 : (a – b)2.

Відповідь: 1) n2 : m2; 2) а2 : (а – b)2.

23.

SAOCD = AO2; АО × SO = AO2; SO = AO.

ΔSOA – прямокутний, а оскільки SO = АО, то він рівнобедрений.

Звідси ∠SAB = 45°.

Відповідь: 45°.

24.

Нехай SAB – осьовий переріз конуса (рис. 1).

На рис. 2 зображено осьовий переріз конуса, вписаний в коло основи.

ΔSAB – прямокутний, оскільки ∠BSA спирається на діаметр.

SB = SA як твірні конуса, отже, ∠SAB = ∠SBA = 45°.

Відповідь: 45°.

25.

Нехай кут між твірними SA і SB дорівнює α.

Тоді де l – твірна конуса.

Таким чином, площа перерізу є функцією α (0 ≤ α ≤ 180°).

Знайдемо її критичну точку.

Отже, при функція і набуває найбільшого значення.

Відповідь: переріз конуса має максимально можливу площу,

Якщо твірні конуса, які утворюють переріз, перпендикулярні.

26.

Нехай SO – висота конуса, SO = Н. Проведемо три твірні конуса SА, SB, SC,

Які взаємно перпендикулярні. Отримаємо трикутну піраміду SABC.

Піраміда правильна, оскільки АВ = ВС = СА. Отже, шуканим є радіус кола,

Описаного навколо основи правильної піраміди SABC.

3 ΔSBK: ABSK = ASBK = 45°, 3 ΔSBK:

AO – радіус описаного кола навколо ΔАВС. AS2 = SO2 + AO2;

A2 = Η2× 6;

Відповідь:

27.

Нехай ABCD — трапеція, ВС = 13 см, AD = 18 см, АВ = 12 см.

Проведемо СК + АD, СК = АВ = 12 см. КD = АD – АК = 18 – 13 = 5 (см).

Sбіч = π(ВС + AD) × CD = = π(13 + 18) × 13 = 403π (см2).

Sосн.1 = π × ВС2 = 169π (см2);

Sосн.2 = π × AD = π х 324 = 324π (см2).

Sповн = S біч + Sосн.1 + Sосн.2 = 403π + 169π + 324π = 896π (см2).

Відповідь: 896π см2.

28.

Нехай ABCD – осьовий переріз зрізаного конуса. Чотирикутник АВ –

Рівнобічна трапеція. За властивістю рівнобічної трапеції ∠A = ∠D, ∠В = ∠С,

∠A + ∠В = 180°, звідси ∠А + ∠С = 180°.

Навколо чотирикутника можна описати коло,

Якщо сума його протилежних κуτ?в дорівнює 180°.

Твердження доведено.

29.

Нехай АB – твірна зрізаного конуса, AS = 8 см, ∠ВAD = ∠CDA = 60°,

∠BDA = 30°. Проведемо BF + АD.

З ΔBDF: BD = 2BF (оскільки ∠BDA = 30°).

O1D = 12 – 4 = 8 (см); AD = 4 + 12 =16 (см);

ВС = AD – 2AF =16 – 8 = 8 (см); ОС = 4 см.

Sбічн = π(ОС + O1D) × АВ = π(4 + 8) × 8 = 96π (см).

Sосн.1 = π × ОС2 = π × 16 = 16π (см 2);

Sосн.2 = π × О1D)2 = π × 64 = 64π (см2).

Sповн= Sбічн + Sосн.1 + Sосн.2 = 96π + 16π + 64 π = 176π (см2).

Відповідь: 176π см 2.

30.

1) Нехай ОС = 5 см, O 1D = 11 см, ∠ABF = 30°.

AF = AO – ВО = 11 – 5 = 6 (см)

З ΔABF: АВ = 2AF = 12 (см).

2) ∠ABF=45°. 3 ΔABF:

3) ∠ABF = 60°. З ΔАВF:

Відповідь: 1) 12 см; 2) 3)

31.

1) 1 випадок. Нехай ВО = AB = n, ∠BAF = 30°.

З ΔABF:

2 випадок. Нехай АВ = AO1 = n, ∠BAF = 30°.

З ΔABF:

Sосн.2 = π × AO12 = π × n2 = πn2.

2) 1 випадок. Нехай BO = AB = n, ∠BAF = 45°.

З ΔАВF:

Sосн.2 = π × BO2 = πn2;

2 випадок. Нехай АВ = АO1 = n, ∠ВАF = 45°.

З AABF:

Sосн.1 = π × AO12 = π × n2 = πn2; Sосн.2 =π × ΒO2.

3) 1 випадок. Нехай ВО = AB = n, ∠BAF = 60°.

З ΔABF:

Sосн.1 = π × ВО2 = πn2.

2 випадок. Нехай АВ = АО1 = n, ∠BAF = 60°.

З ΔABF:

Відповідь: 1) πn2, 2) πn2, 3) πn2, або

32.

Нехай OB = 16 см, O1C = 25 см, AB = 2OB = 32 см, DC = 2O1C = 50 см.

Трапеція ABCD – осьовий переріз зрізаного конуса.

AB + DC = AD + BC за властивістю описаного чотирикутника.

32 + 50 = AD + BC; 82 = 2AD; AD = 41 (см).

Радіус кола

Відповідь: 20 см.

33.

Нехай OB i O1A – радіуси основ зрізаного конуса,

ОВ : О1А = 1 : 3, ОО1 = h, ∠ΒΑΟ1 = 45°. З ΔABF: AF = BF = h,

Позначимо BO = x, AO1 = 3x. AO1- FO1 = AF;

3x – x = h; 2x = h;

Відповідь:

34.

Зобразимо на рисунку осьовий переріз зрізаного конуса.

Нехай AB і CD – твірні зрізаного конуса. AB = CD = 26 см,

ОО1 – вісь зрізаного конуса,

AD1 = 26,25 см. D1C = 13,75 см.

ΔАD1О1 – ΔCD1О(∠D1AO1 = ∠D1CO як внутрішні

Різносторонні кути при паралельних прямих BC і AD

І січній АС, ∠OD1C = ∠ADO1 як вертикальні кути).

Нехай ОС = а, АО1 = b. З подібності трикутників отримаємо:

B = 26,25x; а = 13,75x; КD = О1D – О1К = b – а.

З ΔСКD: СК2 = CD2- KD2 = 262 – (b – а)2.

З ΔАСК: СК2 = АС2 – АК2 = 402 – (b + а)2.

Порівняємо дві останні рівності: 26s – (b – а)2 = 402 – (6 + а)2;

676 – b2 + 2ab – а2 = 1600 – b2 – 2аb – а2;

4аb = 924; ab = 231; 13,75x × 26,25x = 231;

Х = 0,8.

Звідси маємо: а = 13,75 × 0,8 = 11 (см); b = 26,25 – 0,8 = 21 (см).

Відповідь: 11 см і 21 см.

35.

Нехай твірна конуса АВ = І, радіуси основ BO = r, AO1 = R,

Висота конуса BF = H. l = R + r, H = R – r. AF = АО1 – BО = R – г.

З ΔBFA:

З іншого боку

Відповідь:

ГМТ середин відрізків з кінцями на колах протилежних основ

Зрізаного конуса є круг.

Відповідь: круг.

Нехай SA – твірна конуса, ОА – радіус конуса, SA = 16 дм,

ОА = 10 дм, О1А1 = г,

SA1 = l. ΔSA1O1 = ΔSAO.

Знайдемо площу повної поверхні конуса з твірною SA1.

S повна конуса з твірною SA:

S = π × ОА(ОА + SA) = π × 10(16 + 10) = 260π.

Порівняємо площі повної поверхні конуса і зрізаного конуса:

32r2 = 2600; 4r2 = 325;

3 ΔSAO:

Знайдемо довжину твірної меншого конуса:

З ΔSA1O1:

Відповідь·.

38.

Нехай SA = AD = l. Проведемо OK + AF, SK + AF.

З ΔSAK:

Знайдемо площу цієї грані:

Тоді площа бічної поверхні піраміди S дорівнює:

Відповідь:

39.

Нехай SA – твірна конуса, SA = 5 см,

З ΔАВС:

Оскільки трикутник ABC – прямокутний,

То центр описаного кола лежить на гіпотенузі,

Точка О – центр основи конуса,

SO – висота конуса, яка, є і висотою піраміди.

Отже,

Відповідь: 4 см.

40.

Нехай OK – радіус основи конуса, SO – його висота,

OK = 6 см, SO = 8 см. Проведемо SK + СВ, тоді OK + СВ

(за теоремою про три перпендикуляри).

З ΔSOK:

Розглянемо ΔОВК. ∠K = 90°, ∠ОВК = 30°,

Знайдемо площу однієї грані піраміди:

Отже, площа бічної поверхні піраміди S дорівнює:

Відповідь:

41.

Нехай SFK – осьовий переріз конуса,

Нехай а – сторона тетраедра. ΔABC – правильний трикутник,

FO – радіус вписаного кола в ΔABC.

OF + АС (за теоремою про три перпендикуляри).

З ΔSFC:

З ΔSFO:

За умовою

Відповідь:

43.

Нехай SABC – задана піраміда, АВ = ВС = АС = 12 см,

SA = SB =SC = 13 см. Оскільки конус рівносторонній, позначимо OF = х,

Тоді FS1 = 2х.

З ΔOPS:

Оскільки ΔАВС – правильний, то S1B – радіус описаного кола,

З ΔSKB:

3 ΔSS1К:

ΔSS1K – ΔSOF (за першою ознакою, ∠OSF – спільний, ∠SFO = ∠SBS1).

Звідси висота конуса

Відповідь:

44.

Нехай SABCD – правильна чотирикутна піраміда. SD = а;

З ΔSDK:

З ΔSOK:

Оскільки конус рівносторонній, то ОК1 = 2О1К1.

Позначимо О1К1 = х, ОК1 = 2х.

З ΔO1К1О:

ΔSOK – ΔSO1K1(за першою ознакою подібності).

Звідси

Відповідь:

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

Властивості конуса - ГДЗ з математики

Схожі записи:

Узагальнення і систематизація навчального матеріалу за 2 клас Узагальнення і систематизація навчального матеріалу за 2 клас 1. Усі вулиці ведуть на площу “Майданчик Тисяча”. 2. 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28,...
Вправи для повторення до розділу 2 Розділ 2. Взаємне розміщення прямих па площині Вправи для повторення до розділу 2 До § 5. 226. На рис. 184 суміжні кути ∠2 і ∠3....
Геометричні тіла і поверхні 219. Дано: FABCD – піраміда правильна, AB = 6 см, ∠DFC = 60°. 1) Знайти SABCD i висоту FO. SABCD = 62 = 36 (см2)....
Розділ 5. Лінійні рівняння та їх системи Рівносильні, бо корені однакові. Не рівносильні, бо корені різні. – один корінь; – коренів немає. 5. Нехай у 7-Б класі навчається х учнів, тоді у...
Складніші задачі на побудову Розділ 1. Найпростіші геометричні фігури та їх властивості § 19. Складніші задачі на побудову 736. Так. 737. Мал. 401. X належить бісектрисі кута В та...
Відносна частота подій і випадкові величини 756. 757. Відносна частота появи жовтої грані 758. Середнє значення випадкової величини числа очок 759. 760. 761. Такий розподіл випадкової величини відповідає випаданню Очок при...
Об’єм кулі та її частин 1338. А) Нехай ABCDA1В1C1D1 – куб. Оскільки куля вписана в куб з ребром а, то 2г = а, Отже, об’єм кулі Б) Оскільки діагональ куба...
Комбінаторика і правило добутку 605. А) 10! = 2×3×4×5×6×7×8×9×10 = 3 628 800; Б) 13! = 10!×1×12×13 = 6 227 020 800; В) 20! = 13!×4×15×16×17×18×19×20; Г) 25! =...
Об’єми призми і циліндра 1. Радіус циліндричної цистерни відомий, а висоту рідини заміряємо за допомогою вертикального прута і знайдемо об’єм рідини за формулою об’єму циліндра. 2. Об’єм сараю V...
Тіла обертання 1008. Осьовий переріз – це ΔARB1, де BB1 = 2 × СВ = 4 (см), АС + В 1В, В 1C = СB. S =...
Рівняння із вдома змінними 870. Рівняння із двома змінними: б) x + 2у = 7; г) х – у = 1; д) 12x + 10у = 0; е) 0x...
Ознаки рівності прямокутних трикутників Розділ 1. Найпростіші геометричні фігури та їх властивості § 14. Ознаки рівності прямокутних трикутників 549. Ні, трикутники не рівні. 550. Мал. 319. ?САВ = ?HDQ...
Лінійні рівняння з однією змінною 793. Лінійними рівняннями є рівняння: а) 2/9х = 8; в) -2,7y = 0. 794. а) 56х = 64; рівняння має 1 корінь, Б) 0х =...
Розв’язування систем лінійних рівнянь методом підстановки Відповідь: (2; 5). Відповідь: (-20; 6). Відповідь: (48; 8). Відповідь: (4; 2). Відповідь: (7; 3). Відповідь: (8; -6). Відповідь: (9; 3). Відповідь: (2; 3,8). 1035....
Дії зі степенями Розв’яжіть задачі. 242. 1) Ні; 2) ні; 3) так. 243. 1) 5; 2) 16; 3) 5; 4)4. 244. 1) Не вірно; 2) не вірно; 3)...
Конуси 1050. ΔSAPO: ∠АОР = 90°, ОЕ = АЕ = ЕР = 6,5 см → АР = 13 см. АО = 5 см. R = AO,...
Трикутник і його елементи Розділ 1. Найпростіші геометричні фігури та їх властивості § 9. Трикутник і його елементи 292. На мал. 194 зображені трикутники ABD, ABC, ОВС. Проти кута...
ВСТУП ДО АЛГЕБРИ 8. 1) Якщо х = 4, то 2х – 3 = 2 • 4 – 3 = 8 – 3 = 5. Якщо х =...
Вправи 375-424 375. ВС – бісектриса ∠ABD; ∠ABD = 80° + 80° = 160°; ∠BAC + ∠ABD = 20° + 160° = 180°; ∠BAC і ∠ABD –...
Об’єм піраміди і зрізаної піраміди 1247. Нехай SABCD – правильна піраміда. SA = SB = SC = SD = AB = BC = CD = AD = 1 дм. З...
Вправи 176-224 176. Якщо три точки лежать на прямій, вони не можуть бути вершинами трикутника. 177. А) Кути прилеглі до сторони МР: ∠KMP і ∠KPM; Б) ∠KMP...
Вписана та описана сфера 1. Нехай О А – радіус кулі, ОА = 1 см. АВ = ΚΚ1 = 2ОА = 2 см. CD = 2СО = 2 см....
Завдання для перевірки знань до §§ 25-30 1. 1) 2х + 3у = 9. 2. Розв’язком рівняння 2х + у = 7 є пара чисел (4; -1). 3. Розв’язком системи рівнянь є...
Вправи 575-624 575. АВ і АС дотикаються до кола з центром О у точках В і С. ∠CBO = 40°. ?АBО – прямокутний, OB ⊥ AB (OB...
Зовнішній кут трикутника та його властивості Розділ 3. Трикутники. Ознаки рівності трикутників § 18. Зовнішній кут трикутника та його властивості 438. ∠BAK – зовнішній кут при вершині А. 439. ∠LDP –...
Конус і зрізаний конус 983. Нехай дано конус, твірна якого AM = l, і нахилена до площини основи під кутом ∠MAO = α. А) ΔAMO – прямокутний. OM –...
Системи двох лінійних рівнянь із двома змінними А) х = 2; у = 1 – розв’язок системи, бо 2 – 2 • 1 = 0 – правильна рівність; 2 + 3 •...
Вправи 425-474 425. АС – основа; AB = CB; ∠ADC = 150°. ∠CAD = ∠BAD = x; ∠ACD = 2x; x + 2x + 150° = 180°;...
Дії над векторами 192. А) Б) В) Г) 193. 194. А) Б) В) 195. 196. бо – протилежні вектори, (аналогічно). 197. 198. А) Б) 199. А) Але оскільки...
Теорема Гульдіна 1379. У трикутнику ABC AB = ВС, AC = a, BK + AC, BK = h. Центром мас трикутника ABC є точка O – точка...
Об’єм піраміди і конуса 1. Об’єм Піраміди Хеопса V дорівнює: 2. Знайдемо відношення довжин висоти і сторони основи на прикладі піраміди Хеопса. Площа основи піраміди – квадрат з площею...
Описані і вписані кола Розділ 1. Найпростіші геометричні фігури та їх властивості § 17. Описані і вписані кола 671. Коло, описане навколо трикутника, зображено на мал. 372. 672. Коло,...
Повторення матеріалу 2 класу. Ознайомлення з рівняннями Повторення матеріалу 2 класу. Ознайомлення з рівняннями 3. Числа п’ятого десятка: від 41 до 50. Числа сьомого десятка: від 61 до 70. Таблиця чисел першої...
Алгебра векторів 1. Побудуємо вектори – одиничний вектор 2. Побудуємо вектори 3. Побудуємо вектори 4. Побудуємо вектори 5. 6. 1) Побудуємо вектори 2) Побудуємо вектори 7. Побудуємо...
Домашня самостійна робота № 3 1. (m – n)2 = m2 – 2m + n2. Г) 2. (а – х)(а + х) = а2 – х2. Б) 3. Х2 +...