Біологія – універсальний довідник
ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ
ОСНОВИ ГЕНЕТИКИ ТА СЕЛЕКЦІЇ. ЗАКОНОМІРНОСТІ СПАДКОВОСТІ
ВЗАЄМОДІЯ ГЕНІВ
Відношення між генами й ознаками досить складне. В організмі не завжди один ген визначає тільки одну ознаку і, навпаки, одна ознака не завжди визначається тільки одним геном. Часто один ген може сприяти прояву відразу декількох ознак, і навпаки.
Множинна дія генів (плейотропія) – процеси впливу одного гена на формування декількох ознак. Дія гена проходить за схемою:
Наприклад,
Іноді гени, що визначають морфологічні ознаки, впливають на фізіологічні функції, знижуючи життєздатність і плодючість, або виявляються летальними. Так, ген, що зумовлює блакитне забарвлення у норки, знижує її плодючість. Домінантний ген сірого забарвлення в каракулевих овець у гомозиготному стані летальний, оскільки в таких ягнят недорозвинений шлунок і вони гинуть, коли переходять на харчування травою.
Комплементарна взаємодія генів. На розвиток однієї ознаки можуть впливати декілька
Результатом взаємодії генів є колір шерсті у собак, мишей, коней, форма гарбуза, забарвлення квіток запашного горошку.
Полімерія – така взаємодія неалельних генів, коли прояв розвитку однієї ознаки залежить від загальної кількості неалельних домінантних генів. За цим принципом успадковується забарвлення зерен вівса, пшениці, колір шкіри у людини. Наприклад, у негрів у двох парах неалельних генів 4 домінантних, а в людей із білою шкірою – жодного, усі гени рецесивні. Поєднання різної кількості домінантних і рецесивних генів призводить до народження мулатів з різними відтінками кольору шкіри: від темного до світлого.