Тема 1
РОЗЧИНИ
Урок 3
Тема уроку. Значення розчинів у природі й життєдіяльності людини. Поняття про дисперсні системи, колоїдні та істинні розчини
Цілі уроку: розвивати знання учнів про розчини; формувати уявлення учнів про розчини як багатокомпонентні системи; ознайомити з класифікацією розчинів; показати значення розчинів у природі й життєдіяльності людини.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Форми роботи: евристична бесіда, самостійна робота зі схемою, групова робота.
Обладнання: схема класифікації
ХІД УРОКУ
І. Організація класу
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
(На дошці записано тему уроку.)
Розчини добре знайомі кожній людині.
– Що ж таке, на вашу думку, розчини?
– Наведіть приклади розчинів, які ми використовуємо в побуті.
– Наведіть приклади розчинів, які існують у природі.
– Наведіть приклади розчинів, які використовуються в промисловості.
(Деякі відповіді учнів записуємо на дошці в три стовпчики, за необхідності доповнюємо й коментуємо.)
– Чи можна стверджувати, що розчини бувають лише рідкими?
–
– Згадайте, що вам відомо про розчини з курсу природознавства, біології, фізики, хімії.
– Скільки компонентів може входити до складу розчину?
– Чим розчин відрізняється від суміші?
– Чим розчин відрізняється від складної речовини?
– Що відбувається з речовинами в процесі утворення розчинів?
Щоб відповісти на ці питання, нам потрібно більш докладно вивчити суть процесу розчинення та явища, що супроводжують розчинення речовин.
Загалом можна стверджувати, що розчин – це суміш двох і більше компонентів, які рівномірно розподілені один в одному.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Щоб оцінити поширення розчинів у природі й життєдіяльності людини, розгляньмо схему класифікації розчинів за агрегатним станом і розмірами частинок.
Розглядаємо схему, характеризуємо дисперсні системи, наводимо приклади, демонструємо приклади дисперсних систем. Супроводжуємо розповідь демонстрацією наявних дисперсних систем, пропонуємо учням навести приклади з життя.
Гетерогенні системи
Грубо-дисперсні розчини – зависі, характеризуються тим, що частки речовини в розчині мають досить великі розміри, які можна розрізнити оком.
Суспензії – зависі, у яких частки твердої речовини рівномірно розподілені між молекулами рідини (кава, ліки, фарби).
Емульсії – зависі, у яких крапельки однієї рідини рівномірно розподілені між молекулами іншої рідини, якщо рідини нерозчинні одна в одній (молоко, олія у воді).
Аерозолі – зависі, у яких крапельки рідини рівномірно розподілені між молекулами газоподібної речовини (туман, лак для волосся, балон з отрутохімікатами).
Піни – зависі, у яких газоподібні речовини рівномірно розподілені в рідкій речовині (збиті вершки, мильна піна).
Пил – зависі, у яких частки твердої речовини рівномірно розподілені в газоподібній речовині (смог).
Колоїдні розчини – дисперсні системи, у яких розміри часток досить малі, не видимі неозброєним оком, але помітні з допомогою спеціальних приладів. (Розглядаємо в підручнику рисунок або демонструємо ефект Тіндаля на прикладі крохмалю.)
Особливістю гетерогенних дисперсних систем є те, що вони нестійкі та з часом розпадаються на компоненти.
Істинні розчини – однорідні системи, що складаються з молекул розчиненої речовини й розчинника.
Особливістю істинних розчинів є те, що неможливо розглянути їх окремі компоненти, системи стійкі та зберігаються протягом тривалого часу.
IV. Узагальнення й систематизація знань
Ми ознайомилися з класифікацією розчинів, навели чимало прикладів. Тепер пропонуємо об’єднатися в групи й заповнити схеми:
1. Значення розчинів у природі.
2. Значення розчинів у побуті та промисловості.
3. Значення розчинів у промисловості.
Групи учнів протягом 5-7 хвилин працюють з однією зі схем, після чого схеми вивішуються на дошці, обговорюються, за необхідності доповнюються.
V. Підбиття підсумків уроку
Пропонуємо учням назвати по одному новому поняттю, з яким вони ознайомилися сьогодні на уроці, і коротко його прокоментувати.
VI. Домашнє завдання
Опрацювати матеріал параграфа, відповісти на питання до нього, виконати вправи.
Творче завдання: підготувати оповідання, есе, вірш про роль розчинів.