РОЗДІЛ IV МАТЕРИКИ ПІВНІЧНОЇ ПІВКУЛІ
ТЕМА 2. Євразія
& 40. Дослідження та освоєння материка
Пригадайте:
1. Коли та як були відкриті вивчені вами материки?
2. Де проходить межа між Європою й Азією? Покажіть на карті.
Освоєння материка. Перші відомості про природу материка зафіксовано в працях античних учених Геродота й Птолемея.
Великий шовковий шлях. Наприкінці II ст. до н. е. сформувався Великий шовковий шлях – внутрішньоконтинентальний торговельний маршрут, який з’єднував Китай, Індію, Близький Схід і Європу.
“Із варяг у греки”. У VIII ст. активне проникнення на північ і
Спочатку нормани використовували шлях для грабіжницьких набігів, пізніше він став важливим торговельним маршрутом між Північною Європою й багатою Візантією.
Географічні знання накопичувалися й завдяки подорожам дипломатів і купців. Слов’янський світ отримав інформацію про Індію завдяки описам мандрівника Афанасія Нікітіна (XV ст.). Він здійснив тривалу торговельну подорож у Персію та Індію. У щоденнику “Ходіння за три моря” А. Нікітін розповів про свої враження.
Епоха великих географічних відкриттів. З XVI ст. розпочалось освоєння Сибіру російськими землепрохідцями. У XVII ст. росіяни дісталися берегів Тихого океану. Унаслідок роботи Великої Північної і Камчатської експедицій були досліджені північні й північно-східні райони материка. На початку XX ст. материк був досліджений майже повністю. У XX ст. особлива увага приділялася вивченню й дослідженням північних островів і важкодоступних районів материка.
Важкодоступні Центральну Азію й прилеглі до неї території почали вивчати порівняно пізно, лише в XIX ст. Навіть далеку Австралію в ті часи знали краще. У дослідженнях цієї території особливо великі заслуги російських мандрівників Петра Семенова-Тянь-Шанського та Миколи Пржевальського.
Дослідження П. Семенова-Тянь-Шанського. Петро Семенов здійснив дві подорожі по Тянь-Шаню. Результати були вражаючі. Він установив кордони Тянь-Шаню – однієї з головних гірських систем Центральної Азії, відкрив Хан-Тенгрі, яка тривалий час уважалася найвищою вершиною Тянь-Шаню. Дослідивши високогірне озеро Іссик-Куль, П. Семенов довів, що воно безстічне. Уперше були визначені вертикальні пояси в горах Тянь-Шаню. Виявлено, що снігова лінія тут розташована вище, ніж в Альпах.
На визнання наукових досягнень П. Семенов отримав право називатися Тянь-Шанським. Іменем П. Семенова-Тянь-Шанського названі гірські хребти, окремі вершини, льодовик у Центральній Азії.
Петро Семенов – Тянь-Шанський
Дослідження М. Пржевальського. Микола Пржевальський поклав початок усебічному вивченню Центральної Азії. Ним обстежена територія, що за площею майже однакова з Австралією.
Багато труднощів довелося подолати М. Пржевальському та його супутникам – високі гірські хребти та сипучі піски пустель, спеку й сильні морози.
У результаті подорожей мандрівника на карту вперше було нанесено десятки не вивчених раніше гірських хребтів, описано багато пустель, витоки великих азіатських річок Хуанхе та Янцзи.
Учений установив місце розташування й описав природу озера Лобнор, уперше описав нові види тварин, серед них – дикий кінь, дикий азіатський верблюд.
Микола Пржевальський здійснив чотири подорожі в Центральну Азію й зібрав велику колекцію гірських порід і рослин. Усе побачене дослідник описував у своїх працях, де багато уваги приділено місцевому населенню, його побуту й умовам життя.
Учений помер під час своєї п’ятої подорожі в Центральну Азію. В останні хвилини життя він заповів, щоб його поховали на березі озера Іссик-Куль біля підніжжя хребтів Тянь-Шаню.
Микола Пржевальський
Дослідження Центральної Азії у XX ст. продовжив Віктор Обручев, геолог і автор науково-популярних книжок (“Земля Санникова” та ін.).
Дослідження та подорожі О. Шмідта. Російський учений Отто Шмідт – один з організаторів освоєння Північного морського шляху. Йому належать дослідження льодовиків Паміру. Він здійснив кілька експедицій на Землю Франца-Йосифа й на Північну Землю. У 1937 р. дослідник організував експедицію на Північний полюс для створення там першої дрейфуючої станції.
Значний внесок у вивчення природи Євразії зробили також П. Козлов, А. Гумбольдт, Ф. Врангель, В. Беринг, К. Арсеньєв, С. Дежньов і багато інших географів, дослідників і мандрівників.
Сучасні географічні дослідження Євразії орієнтовані на освоєння її природних ресурсів. Проводяться спостереження, оцінювання й прогноз стану навколишнього середовища у зв’язку з господарською діяльністю людини.
Отто Шмідт
Запитання та завдання
1. Що вам відомо про Великий шовковий шлях і шлях “із варяг у греки”?
2. Чому великі простори Азії тривалий час залишалися недослідженими?
3. У чому полягає внесок П. Семенова-Тянь-Шанського та М. Пржевальського у вивчення Центральної Азії?
4. Дізнайтеся, яка роль у вивченні материка Євразія належить П. Козлову, А. Гумбольдту, Ф. Врангелю, В. Берингу, К. Арсеньеву, С. Дежньову, використовуючи різноманітні джерела інформації. Заповніть таблицю в робочому зошиті.
№ З/п | Прізвище, ім’я | Що досліджували |
5. Підготуйте презентацію про вітчизняних дослідників Північного Льодовитого океану, використовуючи інтернет-ресурси. Виступіть із повідомленням перед однокласниками.
Працюємо з картою та атласом
Позначте на контурній карті: Великий шовковий шлях; шлях “із варяг у греки”; Північний морський шлях.
Сторінка дослідника
Дослідіть, як упродовж історії змінювалися мета й об’єкти географічних досліджень. З чим це було пов’язано?
Цікавий факт
Давнім китайцям (II тис. до н. е.) були відомі землі Східної, Центральної та Південно-Східної Азії. Давні індійці досягли Гімалаїв, вели торгівлю з країнами Месопотамії та Індокитаю. Жителі Межиріччя (долини річок Тигру та Євфрату) досліджували й освоїли Месопотамію, узбережжя Перської затоки й Аравійського півострова. Завдяки фінікійцям, які населяли східний берег Середземного моря, західні цивілізації отримали уявлення про існування частин світу – Азії та Європи.
(2 votes, average: 3,50 out of 5)