Розділ 3. ЛАНДШАФТИ І ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ
Тема 8. ПРИРОДНІ КОМПЛЕКСИ МОРІВ, ЩО ОМИВАЮТЬ УКРАЇНУ
§43. Фізико-географічна характеристика Азовського моря
Географічна розминка
Назвіть найближчого морського сусіда Азовського моря, користуючись фізичною картою України.
Пригадайте з попередніх курсів географії, за яких умов формуються затоки і лимани.
Географічне положення, розміри, берегова лінія. Азовське море, як і Чорне, є внутрішнім морем Атлантичного океану (мал. 204). Хоча ті, хто його бачить здалеку, іронізують
Історична довідка
Перші відомості про море. їх можна знайти на карті Анаксимандра (V ст. до н. е.), що підтверджує перебування стародавніх греків у Приазов’ї. На початку нашої ери відомі плавання по Азову римських, візантійських, слов’янських мореплавців. Пізніші плавання київських князів свідчать про те, що вони мали докладний опис Азовського моря. Як свідчить напис на Тмутараканському
Існує думка, що Азовське море – це залишок від колишньої системи проток, що з’єднували Чорне і Каспійське моря. Може, тому за площею воно найменше у світі – 39 тис. км2, що в шість разів менше від сусіднього Чорного моря. Найбільша глибина Азовського моря становить усього 15 м, що у 160 разів менше чорноморської. Пересічна глибина моря сягає переважно 6-7 м. За такої незначної глибини і площі об’єм води також незначний – 256 км3, що в 2100 разів менше від водної маси Чорного моря.
Мал. 204. Узбережжя Азовського моря
Берегова лінія Азовського моря своєрідна (мал. 205, 206). На півночі вишикувалися в ряд морські коси: Бирючии острів, Обитічна, Бердянська та ін. На заході море відокремлюється від затоки Сиваш піщаним баром, відомим під назвою Арабатська Стрічка, що тягнеться на 110 км з півночі на південь. Східні береги низькі, заболочені, південні – невисокі, урвисті.
Море має багато заток і лиманів. Найбільші з них: Таганрозька, Темрюцька, Бердянська, Обитім на, Арабатська, Казантипська (мал. 205). Найбільші лимани – Молочний та Утлюцький. В Азовське море в межах України несуть свої води невеликі річки, серед яких Лозуватка, Обитічна,
Берда, Кальміус.
Будова котловини і рельєф дна. Азовське море утворилося на місці давнього морського басейну. Його улоговина нагадує блюдце з рівним плоским дном. Глибина рівномірно зростає до центру улоговини.
У геологічній будові моря виділяють три основні елементи: Північноазовський прогин, Азовський вал, Південноазовський прогин. Північноазовський прогин – це від’ємна структура, що утворилася на межі Східноєвропейської і Скіфської платформ. Азовський вал є підняттям фундаменту Скіфської плити. Його вершинна частина занурена на глибину 500-1500 м. Південноазовський прогин розміщений на більш давньому прогині, що має складки в осадових відкладах. Тут відомі також підводні грязьові вулкани.
У прибережній частині улоговина моря вкрита піском і черепашкою, на окремих ділянках поширені мули. У центральній частині Азовського моря серед відкладів гірських порід переважають глинисті мули. У западині Азовського моря знайдено поклади нафти і природного газу, залізних руд. З ропи Сивашу одержують кухонну та інші солі.
Мал. 205. Казантипська затока
Мал. 206. Мис Казантип
Проблема
Останнім часом море інтенсивно наступає на північну окраїну суходолу, з’їдаючи за рік до 10 м і цим самим завдаючи шкоди господарству. Водночас річки виносять у море значну кількість наносів, що сприяє підняттю рівня води в ньому і забрудненню. Поясніть зв’язок між роботою річок і забрудненням моря. Спрогнозуйте наслідки наступу моря на суходіл і забруднення його вод. Запропонуйте способи подолання цієї проблеми.
Клімат і водні маси. Азовське море розташоване у помірному кліматичному поясі. Його клімат відрізняється більшою континентальністю, порівняно з Чорним морем, що зумовлено більш східним розташуванням моря, куди західні циклони приходять ослабленими і не сприяють формуванню опадів. Азовський антициклон впливає на формування погодних умов і клімату влітку. Тут значно відчутніший вплив і Сибірського антициклону з сильними північно-східними та східними вітрами й раптовими похолоданнями.
Практичне завдання
За кліматичною картою атласу визначте, як змінюються температура повітря і кількість опадів над акваторією моря.
Узимку море замерзає, нерідко на 4-5 місяців. Сильні вітри часто ламають лід, і тоді на поверхні тривалий час тримаються плавучі крижини. Іноді прибоєм вони викидаються на берег і нагромаджуються валами заввишки до 5 метрів.
Улітку верхній шар води прогрівається до +25…30 °С і вище. У зимовий період температура поверхневих вод коливається від -3 до +3 °С. Пересічні річні температури поверхневих водних мас становлять +11… 12 °С.
Пересічна солоність Азовського моря 13,8 %о, але вона змінюється в різних частинах. Так, у центральній і південній частинах моря вона становить 13-14 %о, а в східній зменшується до 2-5 %о. Максимальна солоність спостерігається у затоці Сиваш – 250 %о. Показник солоності постійно зростає за рахунок зменшення стоку прісної води річок, значна частина якого витрачається на господарські потреби, зокрема зрошення. Це негативно впливає на весь природний комплекс моря, особливо на його біологічні ресурси через підвищення солоності води.
Мал. 206. Хвилі Азовського моря
Мал. 208. Бердянська коса
Водні маси в Азовському морі формуються завдяки водообміну з Чорним морем і стоку річкових вод. У море надходить близько 34 км3 води за рік, а витікає – близько 50 км3. Поверхневі течії моря рухаються як в циклоні проти годинникової стрілки, тобто з північного сходу на південний захід. У такому ж напрямку від берега у море формуються коси (мал. 208).
Дивовижні об’єкти і явища
Унікальні форми рельєфу берегів. Такими є коси Азовського моря – вузькі смуги суходолу в прибережній, переважно північній частині. Вони сформувалися внаслідок відкладання наносів (черепашнику) біля берега, що переносять поверхневі течії. Такі наноси накопичуються там, де берег значно виступає в море порівняно з сусідніми берегами. Тоді на цій ділянці різко зменшується енергія хвиль, гальмується їхнє переміщення і починають відкладатися принесені водою гірські породи. З часом коса все більше віддаляється від вихідного берега, блукаючи в морі. Найдавнішою і найдовшою (115 км) косою є Арабатська Стрілка. Унаслідок підняття рівня Азовського моря вона зміщувалася постійно на захід, доки не приєдналася до протилежного берега, відокремивши від моря Сиваську затоку.
Середня швидкість руху течій – 10-20 см/с. На Азовському морі спостерігається й хвилювання (мал. 207). Зимові хвилі при сильних вітрах можуть сягати висоти до 2 м і більше, якщо немає льодового покриву. Влітку висота хвиль сягає 1 м.
Життя в морі. Азовське море відрізняється високою біологічною продуктивністю. У ньому добре розвинений як фіто-, так і зоопланктон. В усій товщі морського басейну ростуть зелені, бурі й червоні водорості та морська трава. Цьому сприяє прогрівання води і значне освітлення дна моря влітку. Зообентос представлений ракоподібними та молюсками. Його продуктивність дуже висока і становить до 19 млн т за рік.
Мал. 209. Життя в Азовському морі та на його узбережжі
Мал. 210. Найбільше забруднюються ділянки моря поблизу портів
За незначного видового складу риб (79 видів) їхня чисельність велика. Промислове значення мають тюлька, хамса, бички, судак, оселедець, кефаль, камбала. Щорічний вилов становить близько 100 тис. тонн. Живе в морі і представник ссавців – дельфін азовка.
Для відтворення і розширення видового складу риби, особливо осетрових, створюють штучні нерестовища й риборозвідні заводи.
Використання й охорона морського басейну. Азовське море є важливою транспортною магістраллю України. Головні порти – це Бердянськ і Маріуполь. На морському узбережжі розвивається рекреаційна діяльність. На основі біологічних ресурсів моря працює Північноазовське рибопромислове об’єднання. Море є коморою мінерально-сировинних ресурсів, які використовуються поки що мало через недостатнє їх вивчення.
За останні роки значно загострилася екологічна ситуація Азовського моря, що пов’язано із забрудненням вод промисловими, сільськогосподарськими і побутовими стічними водами (мал. 210). Унаслідок цього інтенсивно скорочується промисловий вилов риби, погіршуються умови ведення рекреаційної діяльності. З метою поліпшення ситуації розробляють довгострокову комплексну державну програму щодо збереження азовського морського басейну та відтворення його ресурсів.
УЗАГАЛЬНЕННЯ
Азовське море – це залишок від колишньої системи проток, що з’єднували Чорне і Каспійське моря.
Клімат моря континентальний, що проявляється в замерзанні моря взимку та дуже високих температурах влітку.
Водні маси формуються завдяки водообміну з Чорним морем та стоку річкових вод.
Поверхневі течії моря рухаються як у циклоні – проти годинникової стрілки.
Азовське море відрізняється високою біологічною продуктивністю.
Екологічна ситуація Азовського моря є складною внаслідок забруднення вод.
Ключові терміни і поняття
Морська коса фітопланктон зоопланктон зообентос біологічна продуктивність
Самоперевірка
Спрогнозуйте наслідки підвищення солоності Азовського моря.
Поясніть, чому утворюються коси. Чи може коса зникнути?
Порівняйте природні особливості Азовського та Чорного морів.
Назвіть основні елементи берегової лінії Азовського моря і знайдіть їх на карті.
Теми творчих робіт
1. Ландшафтне різноманіття України.
2. Вплив ландшафтів на культуру населення.
3. Антропогенні ландшафти моєї місцевості.
4. Болотяні масиви Українського Полісся.
5. Наслідки зрошення у степовій зоні України.
6. Зональні особливості широколистих лісів України.
7. Карпатські краєвиди.
8. Легенди і реальність Криму.
9. Прибережні ландшафти Чорного моря.
10. Коси як унікальна форма рельєфу Азовського узбережжя.